Рішення № 10024902, 15.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/14515.06.10 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кивін»

Про стягнення 111781,51 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Саган І.П. –по дов. № 848 від 14.06.2010

Від відповідача не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кивін»111781,51 грн. заборгованості, яка складається з 83096,45 грн. основного боргу по орендній платі без ПДВ, відшкодування плати за землю в сумі 7700,43 грн. без ПДВ, 18159,38 грн. ПДВ, 2825,25 грн. пені за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору оренди нежитлового приміщення № 171 від 10.11.2009.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, письмовий відзив на позов не надав, не виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 06.04.2010 та ухвалах від 27.04.2010, від 04.06.2010.

Від відповідача на адресу суду 14.06.2010 надійшло клопотання в якому відповідач просить розгляд справи відкласти в зв‘язку з тим, що генеральний директор з 08.06.2010 знаходиться у відпустці і не може з‘явитись в судове засідання, іншого представника направити в судове засідання не має можливості.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи суд відзначає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відпустка керівника відповідача не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В клопотанні зазначено, що керівник перебуває у відпустці з 08.06.2010, однак як вбачається з матеріалів справи (повідомлень про вручення поштових відправлень) відповідач з 12.04.2010 був обізнаний про наявність в провадженні господарського суду даної справи, а отже мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України та видати відповідні довіреності на представництво своїх інтересів.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання 15.06.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.11.2009 між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кивін»(орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 171 (далі –договір).

Відповідно до п. 1.2. договору орендодавець на підставі розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації № 1207 від 02.11.2009 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Вернадського, 59/2, загальною площею 502,3 кв. м., в тому числі під розміщення магазину продовольчих товарів 237,9 кв. м. –І поверх, 235,9 кв. м. –підвал; під розміщення кафетерію 28,5 кв. м.

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було сплачено вартість наданих послуг оренди та не відшкодовано плату за землю за період листопад 2009 року –березень 2010 року, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 83096,45 грн. та відповідно 7700,43 грн., ПДВ –18159,38 грн. та нарахована пеня в розмірі 2825,25 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до п. 2.1 договору орендодавець зобов‘язався передати орендарю, а орендар прийняти приміщення за актом прийому-передачі (додаток № 1), який є невід»ємною частиною цього договору, протягом трьох робочих днів з моменту підписання цього договору.

Згідно з п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування нежитловим приміщенням одночасно з підписанням сторонами цього договору та акту приймання-передачі вказаного приміщення.

Відповідно до п. 6.1. договору орендодавець зобов‘язався передати орендарю нежитлове приміщення згідно п. 1.2. цього договору по акту прийому-передачі, який підписується одночасно з цим договором.

Факт передачі та відповідно прийняття відповідачем в оренду нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Вернадського, 59/2, загальною площею 502,3 кв. м. підтверджується актом приймання-передачі від 10.11.2009.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 9.1. договору встановлено, що договір діє з 10.11.2009 до 09.11.2010.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 3.1 договору орендна плата розраховується відповідно до Методики та базових орендних ставок, затверджених рішенням Святошинської районної у м. Києві ради № 41 від 31.10.2006 і складає 18479,92 грн. за перший місяць оренди відповідно до розрахунку орендної плати (додаток № 1 до договору). Податок на додану вартість сплачується орендарем окремо від орендної плати у розмірах та порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно п. 3.2. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції.

Відповідно до п. 3.6. договору крім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю плату за землю.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 3.3. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції на рахунок орендодавця.

Всупереч вищеназваному договірному зобов’язанню відповідач не виконав своїх обов’язків в частинні внесення плати за оренду нежитлового приміщення та відшкодування плати за землю, в результаті чого виникла заборгованість за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року, що становить 83096,45 грн. та відповідно 7700,43 грн., а також ПДВ 18159,38 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»однією із істотних умов договору оренди та основним обов’язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 4.2. договору орендар зобов‘язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші витрати, пов‘язані з утриманням приміщенням, які покладені законодавством на орендодавця відносно займаної площі.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 83096,45 грн. та відповідно 7700,43 грн. відшкодування плати за землю, а також ПДВ 18159,38 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за послуги оренди та плати за землю не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов‘язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Умовами пункту 3.10. договору передбачено, що за несвоєчасну сплату всіх платежів орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов’язання щодо сплати платежів.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

Враховуючи, що в силу умов пункту 3.10. договору, відповідач зобов'язаний був вносити орендні платежі до 10 числа кожного місяця, то момент прострочення виконання зобов'язання слід встановлювати щодо кожного місяця оренди, і, в залежності від встановленого, нараховувати пеню, за кожний місяць наданих послуг окремо.

В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання по сплаті наданих послуг оренди відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 3.10. договору, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 2825,25 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 2825,25 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кивін»(м. Київ, бул. Вернадського, 59, код ЄДРПОУ 31107165) на користь Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»(м. Київ, вул. Симиренка, 17, код ЄДРПОУ 36037999) 83096 грн. (вісімдесят три тисячі дев‘яносто шість) грн. 45 коп. боргу по орендній платі, 7 700 (сім тисяч сімсот) грн. 43 коп. відшкодування плати за землю, 18159 (вісімнадцять тисяч сто п‘ятдесят дев‘ять) грн.. 38 коп. ПДВ, 2825 (дві тисячі вісімсот двадцять п‘ять) грн. 25 коп. пені, 1 117 (одну тисячу сто сімнадцять) грн. 81 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяВ.В. Сівакова Рішення підписано 21.06.2010.