Ухвала суду № 100247188, 11.10.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7355/21

Провадження № 1-кп/727/385/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, у складі:

головуючого судді Слободян Г.М.

за участю:

секретаря судового засідання Івасишин О.І.

сторін кримінального судового провадження:

прокурора: Корчинської Н.В.

захисника Андруховича В.

обвинуваченої ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівціклопотання про продовження застосованого судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України, В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12021262020001640 від 20.06.2021 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України.

В судовому засіданні прокурором Корчинською Н. в порядку вимог ст. 350 КПК України заявлено клопотання, із наданням його в письмовій формі та у відповідності до вимог закону, врученого обвинуваченій, про продовжененя відносно ОСОБА_1 обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, запобіжного заходу застосованого судом у вигляді тримання під вартою. Доводи клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, ОСОБА_1 повідомлено було під час досудового розслідування про обґрунтовану підозру вчинення кримінального правопорушення. Вважає, що обґрунтованість підозри підтверджується зібраними по справі доказами про причетність саме ОСОБА_1 до вчинення злочину. Вказує, що санкція статті за вчинення наведених вище злочинів передбачає покарання у вигляді позбавлення волі. Вказує на ризики передбачені ст.. 177 КПК України, а саме - незаконного впливу на потерпілого, свідків; ризик вчинення нових злочинів, у разі перебування на волі та переховування від суду, зважаючи на те, що в місті Чернівцях і області ОСОБА_1 постійного зареєстрованого місця проживання не має. Просить, заявлене до суду клопотання задовольнити.

Обвинувачена ОСОБА_1 та в її інтересах захисник Андруховича В. не заперечували проти заявленого прокурором клопотання.

Заслухавши доводи, відповідно сторін кримінального судового провадження, суд зважає на наступне. Згідно ч.2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку, з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд, своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців і дана норма закону, регламентується, виключно порядком дій щодо пропозиції сторонам надати свої клопотання, зокрема клопотання сторони обвинуваченого, захисту.

Статтею 183 ч.1 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, якою передбачено умови, мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування (продовження) запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність у підозрюваного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжкого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується тощо.

Судом встановлено, що 22.06.2021 року о 17.30 годин ОСОБА_1 затримана в порядку вимог ст.. 208 КПК України.

22.06.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

Законодавцем визначено, щодо обґрунтованості підозри, суд зобов`язаний встановити під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Згідно з рішенням ЄСПЛ (за скаргою № 35615/06 від 13.11.2007 року), по справі «Чеботарі проти Молдови», п. 48, «…вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання……та складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22.06.2021 року відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою від 18.08.2021 року до обвинуваченої ОСОБА_1 судом застосовано запоббіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 15.10.2021 року.

При вирішенні наведеного вище клопотання, судом враховуються і положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою; зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі "Чанєв проти України", згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення….. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України та враховані судом при вирішенні питання про обрання обвинуваченим запобіжного заходу.

Окрім наведеного, при вирішення клопотання прокурора, суд враховує особу ОСОБА_1 , а саме те, що на території міста Чернівці остання постійного зареєстрованого місця проживання не має, фактично зареєстрована і проживає в м. Світловодськ Кіровоградської області; ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. ризики, які були враховані слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу до останньої, на даний час не змінилися. На думку суду сталими і дієвими є ризики на момент розгляду клопотання - переховування обвинуваченої від суду, обумовлений цей ризик тим, що обвинувачена місце народження і фактичного проживання є інша область, - ризик впливу, у разі перебування на волі на потерпілих, свідків, які в судовому засіданні безпосередньо допитані не були, ризик даний є дієвим з огляду на те, що ОСОБА_1 була ознайомлена з матеріалами кримінального провадження (при виконанні вимог ст.. 290 КПК України); їй відомі адреси місця проживання як потерпілої, так і свідків; дієвим є і ризик вчинення обвинувачений іншого (нового) кримінального правопорушення, зважаючи на відсутність міцних соціальних зв`язків в обвинуваченої. Як пояснила остання, її чоловік перебуває в м. Києві, вона офіційно не працювала до затримання.

Отже, суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання вказаних ризиків, судом, при цьому, не встановлено об`єктивних даних, які б вказували на неможливість перебування під вартою обвинуваченої ОСОБА_1 за станом здоров`я чи потреби в отриманні медичної допомоги та враховуючи вимоги ст. 178 КПК України, наведену вище практику Європейського суду з прав, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає за доцільне застосувати відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якого спливає 15.10.2021 року, в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

При застосуванні запобіжного заходу - тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Застосований судом відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою, у співвідношенні із тяжкістю пред`явленого останній обвинувачення на даний час, не виходить за межі розумного строку; який кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу. Матеріалами справи не встановлено об`єктивних даних та стороною захисту не надано суду об`єктивних даних стану здоров`я ОСОБА_1 які б вказували на неможливість перебування (чи утримання) її під вартою за станом здоров`я; потреби в отриманні медичної допомоги.

Суд вважає за доцільне продовжити ОСОБА_1 застосований до неї судом запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України, із урахуванням того, що судовий розгляд кримінального провадження не завершено.

Згідно правової позиції Європейського суду у справі "Харченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів щодо обвинуваченого, суд бере до уваги п.2 ч.4 ст.183 КПК України та враховує те, що згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 інкриміновано умисний тяжкий злочин, передбачений ч.1 ст. 187 КК України, суд, керуючись вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення, при цьому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та приходить до переконання, що жоден з інших альтернативних запобіжних заходів, не в змозі забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 176-178, 183, 199, 331 ч.3, 369-372, 376 КПК України, суд,- ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити, застосований судом запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України на строк до 10 грудня 2021 року, без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Копію ухвали вручити стороні обвинувачення, стороні захисту для відома та направити до ДУ Чернівецький слідчий ізолятор, для виконання.

Ухвала суду підлягає оскарженню до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом семи діб з дня її проголошення.

Суддя Слободян Г.М.