Рішення № 100246776, 11.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2021 року м. Київ № 640/9514/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАТЕК ІНВЕСТМЕНТС ЮКРЕЙН»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АВІАТЕК ІНВЕСТМЕНТС ЮКРЕЙН» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0359660405 від 05.12.2019р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є помилковими, оскільки подані ТОВ «АВІАТЕК ІНВЕСТМЕНТС ЮКРЕЙН» податкові накладні не підлягають наданню отримувачу (покупцю) та складені на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість. З огляду на вказане, вважає, що податкове повідомлення-рішення винесене на підставі таких висновків підлягає скасуванню.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для скасування такого рішення та задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку позивача за результатом якої складено акт від 17.10.2019р. № 3167/26-15-04-05/42078006 «Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН ТОВ «АВІАТЕК ІНВЕСТМЕНТС ЮКРЕЙН» у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідальність платника передбачена п. 120-1.1ст. 120-1 ПК України.

На підставі висновків вищезазначеного акта відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019р. № 0359660405, яким згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, на підставі акта перевірки від 17.10.2019р. № 3167/26-15-04-05/42078006 та/або за даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201 та згідно з ст. 120-1 ПК України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф в розмірі 10%, 20 %, 30 % та 40 % в сумі 12 084, 40 грн.

Позивач вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, ознайомившись із доводами представників сторін, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію зведених податкових накладних.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до абз. 1, 5, 14 п. 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, аналіз змісту вищенаведених норм дає підстави для висновку, що штрафні (фінансові) санкції, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов`язаний, відповідно до вимог ПК України, скласти та зареєструвати податкову накладну у зв`язку з настанням однієї з подій: постачання товарів/послуг або надходження коштів від покупця як авансу.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 26.06.2018р. у справі № №813/4556/16, адміністративне провадження №К/9901/42153/18.

Водночас, суд повторно наголошує, що згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, положеннями п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, встановленому цим пунктом (від 10 до 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, в залежності від тривалості порушення).

Системний аналіз норм ст. 201, п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України дає підстави для висновку, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування (1) або які оподатковуються за нульовою ставкою (2).

Згідно з Порядком заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі - Порядок № 1307) усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

При складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

У разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

Таблична частина податкової накладної складається з двох розділів: А і Б.

До розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, зокрема, до графи 8 - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

У графі 8 зазначається код ставки:

20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою;

7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків;

901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;

902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;

903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

До графи 9 - код пільги.

Графа 9 заповнюється у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування податком на додану вартість.

У графі 9 зазначається код відповідної пільги з податку на додану вартість згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДФС станом на дату складання податкової накладної.

У разі здійснення пільгових операцій, які не внесені до вказаних довідників (у зв`язку із запровадженням нової пільги) станом на дату складання податкової накладної, у графі 9 проставляється умовний код "99999999", а у відведеному полі зазначаються відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи Податкового кодексу України та/або міжнародного договору (угоди), якими передбачено звільнення від оподаткування.

До розділу А податкової накладної (рядки I-X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме:

- у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість;

- у рядках II-IV зазначаються суми податку на додану вартість, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI;

-у рядках V-IX зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної.

У разі складання податкової накладної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, рядки II-VIII не заповнюються.

Відповідно до п. 17 Порядку № 1307 для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні. У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ».

Отже, на продавця покладено обов`язок здійснювати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, суд повторно наголошуэ, що системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що правовою підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних є одночасна наявність двох обов`язкових складових: 1) податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю); 2) податкова накладна повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Аналогічна правова позиція є усталеною в практиці Верховного Суду, зокрема викладена в постановах від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17, від 11.12.2018 у справі № 807/68/18, від 07.02.2019 у справі № 808/3250/17 та від 10.12.2019 у справі № 540/830/19, від 15.01.2021 у справі № 640/3032/19.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем складено та подано на реєстрацію податкові накладні та зведені податкові накладні: від 31.08.2018р. № 1; від 30.09.2018р. № 19; від 31.10.2018р. № 14; від 28.02.2019р. № 20, 18; від 30.11.2018р. № 14; від 31.12.2018р. № 15, 16, ,19, 23, 24, 34, 44; від 31.01.2019р. №10, 17, 18; від 31.03.2019р. № 20, 21; від 30.04.2019р. № 17, 18; від 31.05.2019р. № 22; від 30.06.2019р. № 17, 18; від 31.07.2019р. № 16.

Так, зі змісту податкових накладних та зведених податкових накладних від 31.08.2018р. № 1; від 30.09.2018р. № 19; від 31.10.2018р. № 14; від 28.02.2019р. № 18, 19, 20; від 30.11.2018р. № 14; від 31.12.2018р. № 19, 23, 24, 34, 44; від 31.01.2019р. № 10, 17, 18; від 31.03.2019р. №19, 20; від 30.04.2019р. № 17, 18; від 31.05.2019р. № 22; від 30.06.2019р. № 17, 18; від 31.07.2019р. № 16 вбачається, що такі не підлягали наданню отримувачу (покупцю), оскільки у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» позивачем проставлено «X» та зазначено тип причини: « 02» - складена на постачання неплатнику податку; « 08» - складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; « 13» - складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

Таким чином, вищезазначені податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України, складені на операції з постачання товарів/послуг, які не стосуються операцій, що звільняються від оподаткування чи оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, вказані зведені податкові не можуть бути віднесені до податкових накладних, порушення граничних термінів реєстрації яких, відповідно до п. 120-1.1 ст. 1201 Податкового кодексу України не є підставою для накладення штрафу, оскільки позивачем не дотримані у сукупності такі вимоги, як: податкові накладні не надаються отримувачу (покупцю) та податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Обставини щодо того, що податкові накладні виписані позивачем з підстав, встановлених пунктом 198.5 статті 198 ПК, і є зведеними не має правового значення та не звільняє платника ПДВ від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1 статті 120 ПК.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 15.01.2021р. у справі № 640/3032/19, адміністративне провадження № К/9901/31318/19.

Щодо податкових накладних від 31.12.2018р. № 15, 16, суд зазначає, що в таких у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» позивачем не проставлено «X» та не зазначено жодний із типу причин визначеного п. 8 Порядку № 1307, що дає підстави для висновку про те, що вказані зведені податкові накладні підлягали наданню отримувачу (покупцю).

Крім іншого, у вказаних податкових накладних також зазначено, що Продавець - найменування та ІПН ТОВ «АВІАТЕК ІНВЕСТМЕНТС ЮКРЕЙН»; Покупець - ТОВ «БІЗНЕС ДЖЕТС» та ІПН « 38988109»; рядки І-VI з урахуванням ставки ПДВ (20 % (ряд. III, V) заповнені, а рядки IV, VI (7 %), VIІ-IX не заповнено; графа 4 - зазначено «грн.»; графа 8 - зазначено «код ставки « 20».

Таким чином, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію вказаних податкових накладних застосовані відповідачем відповідно до вимог законодавства.

Щодо зведеної податкової накладної від 31.03.2019р. № 21, суд зазначає таке.

Так, зі змісту зведеної податкової накладної від 31.03.2019р. № 21 вбачається, що така не надана покупцю з причин складення на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування. Дана зведена податкова накладна містять у верхній лівій частині відмітку у графі «Зведена податкова накладна», а також у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» з причини 09 - «Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість».

Крім іншого, у вказаній податковій накладній також зазначено, що Продавець - найменування та ІПН ТОВ «АВІАТЕК ІНВЕСТМЕНТС ЮКРЕЙН»; Покупець - ТОВ «АВІАТЕК ІНВЕСТМЕНТС ЮКРЕЙН» та умовний ІПН « 600000000000»; рядки І-VI з урахуванням ставки ПДВ (20 % (ряд. III, V); рядки IV, VI (7 %), VIІ-IX не заповнено; графа 4 - зазначено «грн.»; графи 3, 5-9 - не заповнено.

З наведеного вбачається, що зведена податкова накладна від 31.03.2019р. № 21 не підлягає наданню отримувачу (покупцю) із зазначенням причини « 09», тобто складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість,

З урахуванням наведеного, позивач не підпадає під відповідальність, передбачену п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, за порушення строків реєстрації зведеної податкової накладної від 31.03.2019р. № 21, оскільки така складена за операціями, які звільнені від оподаткування ПДВ, а тому у відповідача відсутні законні підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення термінів їх реєстрації в ЄРПН.

При ухваленні рішення судом враховувалися висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.02.2019 у справі № 808/3250/17, у постанові від 04.09.2018 року у справі №816/1488/17 та в постанові від 02.08.2018 року № 808/3250/17.

Водночас, надаючи правову оцінку доводам позивача щодо своєчасності реєстрації податкових накладних від 31.12.2018р. № 15, 16, 19 та від 31.01.2019р. № 10, суд зазначає таке.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1246 (далі - Порядок № 1246) (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку № 1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Згідно з п. 3, 8 Порядку № 1246, операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Відповідно з п. 10, 11 Порядку № 1246, після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку:

електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера);

електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).

Постачальник (продавець), що є фізичною особою - підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку:

електронний цифровий підпис фізичної особи - підприємця;

електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).

Після складення отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента податкової накладної у випадках, визначених Кодексом, накладення електронного цифрового підпису здійснюється у порядку, передбаченому для постачальника (продавця).

Після складення розрахунку коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), та накладення на нього постачальником (продавцем) електронного цифрового підпису відповідно до абзаців першого - шостого цього пункту такий розрахунок коригування надсилається для реєстрації отримувачу (покупцю), який накладає на нього власний електронний цифровий підпис у порядку, передбаченому для постачальника (продавця).

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає органу ДФС за основним місцем обліку (або за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку:

електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування;

електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки платника податку (у разі наявності).

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з п. 12-15 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

В Порядку не міститься визначення поняття «реєстрація податкової накладної». Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 03.04.2020р. у справі №160/5380/19, адміністративне провадження №К/9901/34753/19.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 червня 2019 року у справі №802/1825/16-а та від 12 липня 2019 року у справі №0940/1600/18.

Так, позивач зазначає, що податкові накладні від 31.12.2018р. № 15, 16, 19 направлені на реєстрацію 15.01.2019р. в межах операційного дня, водночас зареєстровані були лише 17.01.2019р. з незалежних від позивача причин.

При цьому, судом встановлено, що позивачем складено податкові накладні від 31.12.2018р. № 15, 16, 19 і подано їх на реєстрацію 15.01.2019р. о 16 год. 29 хв., 16 год. 30 хв. та 18 год. 44 хв. відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Вищезазначені податкові накладні були зареєстровані контролюючим органом 17.01.2019р. о 08 год. 00 хв., що також підтверджується квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН.

Так, з вищевикладеного судом встановлено, що протягом операційного дня позивач не отримав квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації вищезазначених податкових накладних, направлених на реєстрацію 15.01.2019р.

Таким чином, контролюючим органом не надано доказів надіслання позивачу протягом операційного дня, 15.01.2019р., квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про прийняття податкових накладних від 31.12.2018р. № 15, 16, 19 або про їх неприйняття із зазначенням відповідних причин.

Отже, у зв`язку з неотриманням позивачем 15.01.2019р. протягом операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття вищезазначених податкових накладних такі на підставі п. 201.10 ст.201 ПК України вважаються своєчасно зареєстрованими, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Аналогічна правова позиція вказана у постановах Верховного Суду від 23.01.2018р. у справі №806/832/17, від 22.11.2018р. у справі №813/815/18.

З вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що податкові накладні від 31.12.2018р. № 15, 16, 19 позивачем направлені на реєстрацію в межах строку встановленого п. 201.10 статті 201 ПК України та в межах операційного дня визначеного Порядком № 1246, однак з незалежних від нього причин протягом операційного дня не отримано квитанції про реєстрацію або відмову в такій реєстрації.

Крім того, суд звертає увагу, що податковим органом у відзиві не наведено жодного доказу на спростування наявних у матеріалах справи доказів щодо своєчасного направлення податкових накладних від 31.12.2018р. № 15, 16, 19. Тобто, контролюючим органом не доведено, що з боку позивача має місце порушення процедури направлення податкових накладних.

Водночас, штрафні санкції по податковій накладній від 31.01.2019р. № 10 застосовані контролюючим органом правомірно, оскільки незважаючи на те, що вказана податкова накладна подана на реєстрацію 15.02.2019р. о16 год. 00 хв., вже 15.02.2019р. о 16 год. 10 хв. позивачем отримано квитанцію в якій зазначено, що така доставлена до ДФС України, однак не прийнята.

Доказів оскарження відмови в реєстрації вказаної податкової накладної до суду не надано.

Тобто, враховуючи той факт, що в межах операційного дня позивачем отримано квитанцію про відмову в реєстрації податкової накладної, а доказів повторного її направлення (після відмови в реєстрації) в межах операційного дня не надано, доводи позивача про її вчасну реєстрацію є необґрунтованими.

Враховуюи вказане, адміністративний позов підлягає задоволенню частково, а саме визнанню протиправним та скасуванню оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строку реєстрації податкових накладних від 31.12.2018р. № 15, 16, 19 та від 31.03.2019р. № 21.

Також, суд враховує, що 16 січня 2020 року було прийнято Закон України № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 73 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України у редакції, яка діяла на момент набрання вказаним Законом чинності, штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до ст. 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абз. 11 п. 201.4 ст. 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Таким чином, станом на час розряду справи в суді чинною і такою, що підлягає до застосування, є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якою впроваджено ретроактивну (ретроспективну, тобто таку, яка передбачає, що дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, однак він змінює на майбутнє правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання ним чинності) дію закону у відповідних правовідносинах. А саме - щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року за наведених у цій же нормі умов.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, за загальним правилом, відповідно до п. 56.18 ст.56 Податкового кодексу України узгодженими, у випадку звернення платника податків до суду, вважаться грошові зобов`язання з дня набрання рішенням законної сили.

У Законі України № 466-ІХ (пункт 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України) виділено окремі категорії грошових зобов`язань, які підлягають відкликанню як неузгоджені, водночас запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов`язаннями розуміються ті, по яких відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Таким чином, для цілей, задекларованих цією нормою, зміст і обсяг поняття неузгодженості має спеціальне призначення і розкривається в дужках, при цьому воно не відсилає до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, а конкретизується і становить окремий, відмінний від загального визначення, зміст узгодженості грошових зобов`язань. Отже, застосування загальної дефініції, визначеної п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, для реалізації права, визначеного п. 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, законодавцем не передбачена.

У даному випадку законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73, підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що наведеними положеннями Закону України № 466-ІХ закріплено обов`язок податкового органу відкликати названі у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, які перебували у процесі оскарження станом на 23 травня 2020 року.

Суд наголошує, що предметом розгляду в даній справі є податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019р. та його правомірність станом на момент винесення такого індивідуального акту.

Так, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративний суд перевіряє, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України саме на момент прийняття таких рішень відповідними суб`єктами та в межах відповідного чинного на той час правового регулювання.

Оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено відповідачем 05.12.2019р., а зміна законодавства відбулась лише 23.05.2020р., то відповідні норми Закону України № 466-ІХ не можуть впливати на оцінку правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у межах такого правового поля.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 340/1857/19.

Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАТЕК ІНВЕСТМЕНТС ЮКРЕЙН» - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 05.12.2019р. № 0359660405 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАТЕК ІНВЕСТМЕНТС ЮКРЕЙН» штрафу за затримку реєстрації податкових накладних від 31.12.2018р. № 15, 16, 19 та від 31.03.2019р. № 21.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВІАТЕК ІНВЕСТМЕНТС ЮКРЕЙН» судові витрати за сплату судового збору в розмірі 420, 40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська