Рішення № 100246765, 30.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року м. Київ № 640/14170/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦПРОЕКТ»доГоловного управління ДПС у м. Києві ВПпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,Пр-к позивача, ОСОБА_1 ;

Пр-к відповідача, ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦПРОЕКТ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 13.01.2021 № 2800414.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2021 відкрито загальне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 02.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

Судом протокольно здійснено процесуальне правонаступництво та замінено первісного відповідача на Головне управління ДПС у м. Києві ВП.

Під час розгляду справи в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що контролюючим органом мав бути здійснений документальний позаплановий контрольний захід, адже не подання декларації з ПДВ за вересень 2020 з технічних причин не є підставою для позбавлення позивача права на від`ємне значення ПДВ, яке наростаючим підсумком з грудня 2019 року було сформовано цілком правомірно.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись при цьому на те, що через не декларування позивачем від`ємного значення ПДВ за вересень 2020 року позбавляє позивача права на таке від`ємне значення в жовтні 2020 році, а отже оскаржуване ППР є цілком правомірним та скасуванню не підлягає.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представники позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2021 року відповідачем на підставі акта перевірки №8732/Ж-5/26-15-04-14/32942626 від 07.12.2020, винесено наступне оскаржуване ППР, а саме:

- 2800414, яким позивачу за порушення п.200.4 Податкового кодексу України зменшено розмір від`ємного значення ПДВ за жовтень 2020 року на суму 1 838 341,00 грн.

Суть спору полягає в тому, що позивачем станом на серпень 2020 року згідно декларації №9224566566, яка подана 09.09.2020, було сформовано податковий кредит в сумі 1 838 341,00 грн, однак через зміну керівника в вересні 2020 року до контролюючого органу декларація з ПДВ за звітний період вересень 2020 року була подала лише в січні 2021 року, внаслідок чого декларуючи від`ємне значення з ПДВ в сумі 1 838 341,00 грн за жовтень 2020 р в р.16.1 декларації, позивач фактично не мав звітного документу, який би підтверджував від`ємне значення ПДВ за попередній звітний період.

Як наслідок, за відсутності звітного документу за вересень 2020 року станом на дату проведення перевірки (07.12.2020), контролюючий орган дійшов висновку про відсутність у позивача права на від`ємне значення в сумі 1 838 341,00 грн в жовтні цього ж року.

Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктами 76.1 та 76.2 якої передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Таким чином, предметом камеральної перевірки є правильність відображення (з методологічної та арифметичної точок зору) показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, проте достовірність цих показників, перевіряється шляхом комплексного дослідження в ході документальної перевірки: податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу державної податкової служби (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Таким чином, з огляду на зміст вищенаведених норм, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, ніж визначенні статтею 75 Податкового кодексу України. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме: податкові декларації (розрахунки), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані Єдиного реєстру податкових накладних, акцизних накладних та дані системи електронного адміністрування реалізації пального і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 31.01.2018 №804/5957/16.

Поряд із цим, пп.78.1.8 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

При цьому, п.52-2 Підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ визначено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Пунктом 120.1 Податкового кодексу України визначено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Аналіз наведених норм в контексті спірних правовідносин діє змогу дійти висновку, що за наслідками камеральної перевірки контролюючий орган встановивши неподання позивачем декларації за вересень 2020 року мав застосувати до позивача міру відповідальності у формі штрафу відповідно до п.120.1 Податкового кодексу України.

У той же час, отримавши податкову інформацію про подання позивачем декларації з ПДВ із від`ємним значенням більше 100 тис. грн, контролюючий орган мав право призначити позапланову документальну перевірку, в рамках якої встановити правомірність / неправомірність формування від`ємного значення в сумі 1 838 341,00 грн і лише після цього, за наявності на те підстав, винести відповідне ППР яким зменшити позивачу суму від`ємного значення.

Оскільки відповідачем не проводився визначений п.78.1.8 Податкового кодексу України контрольний захід, висновки відповідача про завищення позивачем від`ємного значення ПДВ на вказану суму є передчасними, внаслідок чого оскаржуване ППР підлягає скасуванню.

В силу норми ч. 2 ст. 19 Конституції України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 77, 139, 143, 243-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 13.01.2021 № 2800414.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецпроект» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 22700,00 грн (двадцять дві тисячі сімсот грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві ВП.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРСПЕЦПРОЕКТ» (код 32924626, адреса: 04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЕКСІЯ ТЕРЬОХІНА, будинок 8-А, офіс 3/1).

Головне управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 11.10.2021.

Суддя П.О. Григорович