Рішення № 100246488, 07.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2021 року м. Київ № 855/17/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Центральної виборчої комісії,

Державної казначейської служби України

про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з позовом до Центральної виборчої комісії, Державної казначейської служби України (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправною відмову Центральної виборчої комісії повернути надмірно сплачені у якості застави на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року кандидатом у народні депутати України ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 41478,70 грн. та стягнути з Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646) на користь ОСОБА_1 надмірно сплачені грошові кошти у якості застави на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року у розмірі 41 478,70 грн. (сорок одна тисяча чотириста сімдесят вісім гривень сімдесят копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним було сплачено зайву суму коштів у якості застави у розмірі 41478,70 грн в результаті існуючої на час реєстрації його, позивача, кандидатом у народні депутати України в одномандатному окрузі №212 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року. У зв`язку з викладеним, позивач звернувся з заявою про повернення зайво сплачених коштів, проте відповідач за відсутності законодавчих підстав відмовив у повернення коштів.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року адміністративну справу №855/17/20 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №855/17/20 передано на розгляду головуючій судді Кузьменко А.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник Центральної виборчої комісії у відзиві на позов вказує, що позивачем було внесено кошти в сумі, визначеній відповідно до статті 56 Закону України «Про вибори народних депутатів», отже відсутні надмірно сплачені кошти.

Представник Державної казначейської служби України у відзиві на позов зауважив, що позивачем було сплачено кошти на рахунок Центральної виборчої комісії. Державна казначейська служба України у правовідносинах з позивачем не перебувала.

У відповіді на відзив позивач наголошує, що і Закон України «Про вибори народних депутатів України» і Виборчий кодекс містять посилання на розмір мінімальної заробітної плати при розрахунку застави без зазначення місячної чи погодинної.

У запереченнях на відповідь на відзив представник Центральної виборчої комісії наголошував на тому, що внесена позивачем застава була перерахована до Державного бюджету України та наголошував на відсутності підстав, визначених статтею 56 Закону України «Про вибори народних депутатів України», для повернення позивачу внесеної ним застави.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до постанови Центральної виборчої комісії від 23 червня 2019 року №1172 ОСОБА_1 зареєстровано кандидатом у народні депутати України, який балотується в одномандатному виборчому окрузі у порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів 21 липня 2019 року.

Позивачем як кандидатом у народні депутати України, який балотується в одномандатному виборчому окрузі у порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів, 21 липня 2019 року сплачено заставу на рахунок Центральної виборчої комісії у розмірі 41 730,0 грн.

До Центральної виборчої комісії 23 квітня 2020 року надійшло звернення ОСОБА_1 від 17 квітня 2020 року, зареєстроване в Комісії за № 21-30-3070, у якому суб`єкт звернення просив Комісію повернути частину, на його думку, зайво сплачених коштів як грошову заставу кандидата у народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.

Листом від 05 травня 2020 року № 21-30-1062 Центральна виборча комісія повідомила позивача про відсутність підстав для повернення йому коштів.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції та законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів у порядку та в межах, установлених цим та іншими законами України.

Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Комісія та її члени зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Частиною 3 статті 10 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" визначено, що порядок організації роботи Комісії визначається цим Законом, Регламентом Центральної виборчої комісії, а також іншими актами, що приймаються Комісією на виконання цього та інших законів України.

Частина 1 статті 14 вказаного Закону встановлює право виборців звернутися до Комісії із зверненнями з питань, що належать до її повноважень, в порядку, встановленому цим Законом, Законом України "Про звернення громадян" та іншими законами України.

Згідно частини 2 статті 14 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" виборці, виборчі комісії, комісії з референдумів, інші суб`єкти виборчого і референдумного процесів, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, об`єднання громадян, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, іноземці та особи без громадянства, а також органи влади іноземних держав, міжнародні організації мають право звернутися до Комісії із зверненнями з питань, що належать до повноважень Комісії, в порядку, встановленому цим Законом, Законом України "Про звернення громадян" та іншими законами України. Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).

Частиною 3 статті 77 та пунктом 20 частини першої статті 92 Конституції України визначено, що організація і порядок проведення виборів народних депутатів України визначається виключно законом.

Порядок організації підготовки та проведення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року визначався Законом України "Про вибори народних депутатів України" (далі - Закон), який відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу ХХХХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Виборчого кодексу України визнано таким, що втратив чинність, крім окремих його положень.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 54 Закону Центральна виборча комісія реєструє кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку політичної партії, за умови отримання нею, зокрема документа про внесення грошової застави відповідно до статті 56 цього Закону.

Так, згідно з частиною 2 статті 56 Закону №4061-VI, кандидат у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, після початку виборчого процесу та до подання документів Центральній виборчій комісії для реєстрації вносить на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії грошову заставу в розмірі десяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Одночасно, відповідно до частини 3 вказаної статті, у разі прийняття Центральною виборчою комісією рішення про відмову в реєстрації кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, внесена грошова застава повертається у п`ятиденний строк після прийняття відповідного рішення на визначений відповідним кандидатом у депутати рахунок.

Частиною 6 зазначеної статті встановлено, що грошова застава, внесена кандидатом у депутати, який балотувався в одномандатному окрузі в порядку самовисування, повертається у разі, якщо за підсумками виборів кандидат визнаний обраним в одномандатному окрузі, у восьмиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів на рахунок, вказаний у заяві, поданій до Центральної виборчої комісії обраним народним депутатом.

При цьому, пунктом 8 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період визначається законом про Державний бюджет України.

Так, згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" у 2019 році мінімальна заробітна плата становила: у місячному розмірі: з 1 січня - 4 173 гривні; у погодинному розмірі: з 1 січня - 25,13 гривні.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 5 травня 2010 року № 330 "Про визначення та застосування мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі" мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі застосовується: на підприємствах незалежно від форми власності в разі встановлення у колективних договорах або за погодженням з профспілковими чи іншими органами, уповноваженими на представництво трудовим колективом, погодинної оплати праці із застосуванням відповідних нормованих завдань та обліку фактичного робочого часу; фізичними особами, які використовують найману працю з погодинною оплатою праці; в установах та організаціях, що фінансуються з бюджету, в разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про встановлення працівникам погодинної оплати праці. Пропозиції щодо прийняття таких рішень вносить Міністерство праці та соціальної політики за ініціативою центральних та місцевих органів виконавчої влади і після консультацій з відповідними галузевими профспілками.

Таким чином вказаною постановою Кабінету Міністрів України визначено випадки застосування мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі, до яких не належить визначення грошової застави, яка вноситься кандидатом в народні депутати України на виборах народних депутатів України.

З огляду на викладене, розмір грошової застави, яка вносилась кандидатом у народні депутати України згідно з частиною 2 статті 56 Закону під час підготовки та проведення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року, становила 41 730 гривень.

Суд наголошує, що позивачем до позову додано копію квитанції від 19 червня 2019 року №0.0.1385969402.1 на суму 41730,0 грн, призначення платежу - грошова застава кандидата к народні депутати України ОСОБА_1 , тобто станом на час проведення оплати позивач усвідомлював, що оплаті підлягає грошова застав саме в розмірі десяти розмірів мінімальної заробітної плати у місячному.

З урахуванням наведеного, суд вважає обґрунтованими доводи Центральної виборчої комісії що відсутності надмірно сплачених позивачем коштів, що вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не доведено наявності правових підстав для зобов`язання вчинити дії щодо стягнення на користь позивача надмірно сплачених грошових коштів у якості застави на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко