Рішення № 100246123, 30.09.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №635/3746/20

Провадження №2/639/502/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря - Волкової С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Височанської селищної ради про визначення місця проживання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Височанської селищної ради, і просить суд визначити місце проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з її матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 25.09.2013 року виконавчим комітетом Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 29. Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства та виховання дитини. Шлюбні відносини фактично були припинені. Втрачені всі фізичні та духовні зв`язки між подружжям. Збереження сім`ї було неможливим. Отже 21.11.2017 року рішенням Харківського районного суду Харківської області шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розірваний. Від шлюбу подружжя має дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З моменту розірвання шлюбу та на даний час дитина проживає з позивачем, оскільки у неї є усі необхідні умови для проживання дитини. Позивач разом з дитиною проживає в квартирі, яка належить її батьку ОСОБА_4 на праві приватної власності та розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира з однокімнатної була перепланована в двокімнатну. Житло обладнано всім необхідним для проживання малолітньої дитини: окремим спальним місцем, місцем для навчання, різними пристосуваннями для навчання та відпочинку. В зазначеній квартирі проживають та зареєстровані тільки позивач та донька, що підтверджується відповідної довідкою №631, яка видана головою ЖСК-1 «Покотилівський». Спиртними напоями позивач не зловживає, добре відноситься до доньки. Позивач не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, про що є відповідні сертифікати. Мати дуже любить доньку та займається її вихованням, приймає участь у її житті та розвитку та може забезпечити її усім необхідним. Крім того, графік роботи позивача дозволяє їй приділяти максимум уваги своїй доньці. Саме мати влаштовувала доньку до дошкільного закладу. Разом з матір`ю донька проводить дозвілля, відпочиває та вчиться. В той час, відповідач не приділяє належної уваги вихованню та розвитку дитини, не надає постійного та достатнього матеріального забезпечення, не переймається фізичним та моральним станом дитини, продовжує конфліктувати з позивачем (іноді у присутності дитини).

У зв`язку з викладеним, позивач вимушена звернутися до суду с даним позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 24.07.2020 року справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Харківської державної обласної адміністрації про визначення місця проживання дитини - передано на розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова.

Згідно супровідного листа Харківського районного суду Харківської області від 24.11.2020 року вищевказана цивільна справа направлена до Жовтневого районного суду м. Харкова та отримана останнім - 07.12.2020 року.

Відтак, для розгляду даної цивільної справи автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Жовтневого районного суду м. Харкова - Баркову Н.В. та ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.12.2020 року прийнято позов до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Харківської державної обласної адміністрації про визначення місця проживання дитини. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.01.2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Харківської державної обласної адміністрації про визначення місця проживання дитини залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -Службу у справах дітей Харківської районної державної адміністрації (адреса: 62461, Харківська обл., Харківський р-н, м. Південне, вул. Гагаріна, буд. 82) замість Служби у справах дітей Харківської державної обласної адміністрації.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги визнав, однак заперечував проти деяких викладених в позові обставин. Відзив прийнято судом до розгляду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.08.2021 року клопотання позивача ОСОБА_1 про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - задоволено. У цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини - залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Службу у справах дітей та сім`ї Височанської селищної ради (місцезнаходження: Харківська обл., Харківський р-н, смт. Високий, вул. Бульварна, буд. 12, ЄДРПОУ:43956718).

У судовому засіданні 30.09.2021 року позивач ОСОБА_1 надала вступне слово, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 надав вступне слово, позовні вимоги фактично визнав, підтвердивши, що дитина фактично проживає весь час з матір`ю, однак заперечував проти того, що визначення місця проживання дитини надасть позивачу певні права у тимчасових виїздах з дитиною за кордон без його згоди. При цьому відповідач пояснив, що проживає зі своєю матір`ю за адресою реєстрації, і може забрати до себе дитину для проживання.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Харківської районної державної адміністрації у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про день і час розгляду справи.

Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Височанської селищної ради у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, надав висновок про визначення місця проживання дитини та заяву про розгляд справи за відсутності представника служби.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблений відповідний актовий запис №60 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 12.08.2014 року. Батьками дитини зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.13).

Відповідно до рішення Харківського районного суду м. Харкова від 21.11.2017 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 20 вересня 2013 року у Виконавчому комітеті Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис № 79. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 2 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 07.08.2017 року та до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір в дохід держави у розмірі 1280,00 грн. (а.с.14-16).

З довідки №631 ЖСК-1 «Покотилівський» від 16.03.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (мати), та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (донька) проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17).

Відповідно до довідки №20/04 ПрАТ «Колос» від 12.03.2020 року ОСОБА_1 працює в ПрАТ «Колос» з 03.09.2019 року по теперішній час та обіймає посаду фахівця із закупівель (а.с.24). Крім того, за період з жовтня 2019 року по лютий 2020 року її дохід у вказаному підприємстві склав 69 949,38 грн. (а.с.25).

ПозивачОСОБА_1 не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, що підтверджується відповідними сертифікатами (а.с. 26, 27).

Згідно з відповіддю Покотилівського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області від 26.05.2020 року № 59, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує вказану установу з 14.07.2017 року. Мати, ОСОБА_1 та батько, ОСОБА_2 систематично відвідують заклад, цікавляться навчанням та вихованням дитини, підготовкою її до самостійного життя, піклуються про фізичний і духовний розвиток своєї доньки. Відвідують батьківські збори, свята по черзі. Беруть участь у проведенні ремонтних робіт. Тато 3-4 рази на тиждень забирає дитину з дитсадка. На кошти кого з батьків дитина утримується у дошкільному закладі, адміністрація інформації не має (а.с.28).

Згідно з письмовим висновком Служби у справах дітей та сім`ї Височанської селищної ради від 29.09.2021 року за №527/01-36 про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючись ст. 141 СК України, п. 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування пов`язаної із захистом прав дитини», взявши до уваги встановлені факти з метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів дитини, Служба у справах дітей Височанської селищної ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Місце проживання відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровано з 03.08.1998 року за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідками з Реєстру територіальної громади м. Харкова про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб і даними адресно-довідкового бюро (а.с.33-36). Між тим з тих же документів вбачається, що станом на 02.07.2020 року (дату формування довідки) за адресою реєстрації відповідача зареєстровано місце проживання ще 8 осіб (а.с.33).

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

В п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено судам, що при вирішенні спору про місце проживання дитини судам належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати з ким із батьків вона бажає проживати. Судам слід враховувати також положення ст. 160 Сімейного кодексу України, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначаються за згодою батьків, яка досягла 10 років за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначаться нею самою.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

За змістом ст. ст. 150, 155 Сімейного кодексу України, здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, батьківські права не можуть здійснюватись усупереч інтересам дитини.

Згідно з положеннями ч.ч. 1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

За змістом статей 160-161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 року по справі №402/428/16-ц відійшла від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі N 6-2445цс16 та від 12.07.2017 року у справі N 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме Сімейного кодексу України та принципу 6 Декларації прав дитини, з огляду на наступне.

Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Відповідно до принципу шостого «Декларації прав дитини», яка прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і під відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Hunt v. Ukraine, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Mamchur v. Ukraine, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.1998 року №16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України» визначено, що вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (у тому числі в одній квартирі) проте з ким із них і, хто саме з дітей залишається, суд повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому, суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів і в межах заявлених позовних вимог.

Так проаналізувавши досліджені письмові докази, приймаючи до уваги висновок Служби у справах дітей та сім`ї Височанської селищної ради, яким рекомендовано визначити місце проживання дитини разом з матір`ю, прихильність дитини до матері і її бажання проживати з матір`ю, що з`ясовано під час складання висновку, відсутність достатнього контакту дитини з батьком (відповідачем), вік дитини, яка не досягла 10 років, враховуючи фактичне визнання відповідачем позову, який не заперечував і визнав факт проживання дитини разом з матір`ю, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав в їх сукупності для задоволення вимог позивача. Разом з тим відповідачем не заявлені вимоги про визначення місця проживання дитини з ним і не доведена належними доказами така можливість, однак з поведінки сторін вбачається відсутність усталеного узгодження питання визначення місця проживання дитини між батьками, які розлучені і проживають окремо. Зважаючи на викладене, судом визначається місце проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що буде відповідати найкращим інтересам дитини, оскільки позивач ОСОБА_1 створила належні побутові умови, які забезпечують сталий та гармонійний фізичний, психічний та емоційний розвиток дитини, піклується про неї, виховує та утримує, проявляє турботу.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Таким чином, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Височанської селищної ради про визначення місця проживання дитини підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 142, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 141, 150, 155, 157, 160, 161 СК України, ст. ст. 15, 29 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Височанської селищної ради про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , адреса проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 6 серпня 1999 року 1МВМ Жовтневого РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

Треті особи:

-Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, адреса: 62461, Харківська обл., Харківський р-н, м. Південне, вул. Гагаріна, буд. 82;

-Служба у справах дітей та сім`ї Височанської селищної ради, адреса: Харківська обл., Харківський р-н, смт. Високий, вул. Бульварна, буд. 12.

Повне рішення складено 11.10.2021 року.

Суддя Н.В. Баркова