Ухвала суду № 100246090, 11.10.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/6416/17

Провадження № 6/638/700/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Штих Т.В.

за участю секретаря Овчаренко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові заяву комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до у цивільній справі за заявою комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання з ОСОБА_1 ,-

встановив:

23.09.2021 до суду надійшла зазначена заява. В обґрунтування заяви вказано, що у встановленому законом порядку КП «ХТМ» не могло пред`явити виконавчі документи до виконання з поважних причин. 29.07.2020 року повідомленням державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції Березньова А.С. повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, в зв`язку з не зазначенням в виконавчому документі РНОКПП боржника. Представник комунального підприємства «Харківські теплові мережі» зверталася до суду з заявою про видачу ідентифікаційного номеру боржника, однак станом на дату звернення з даною заявою ідентифікаційний номер представнику КП «ХТМ» не видано. 01.08.2020 р. був останній день пред`явлення виконавчого документу до виконання, а тому стягувач, був позбавлений можливості пред`явити належним чином оформлений виконавчий документ до виконання, з незалежних від нього обставин.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 09 червня 2017 року ухвалено судовий наказ Дзержинським районний судом м. Харкова, яким вимоги задоволено. Стягнуто з боржника на користь комунального підприємства «Харківські теплові мережі», суму заборгованості за послуги теплопостачання за період з 01.01.2014 р. по 28.02.2017 року в розмірі 7567, 74 грн., інфляційні витрати 1879, 63 грн., 3% річних 275, 65 грн. та судові витрати у розмірі 800, 00 грн. на користь держави. Судовий наказ представником підприємства було отримано та надіслано державному виконавцю для виконання, однак повідомленням від 29.07.2020 року судовий наказ було повернуто без прийняття до виконання, в зв`язку з не зазначенням у виконавчому документі ідентифікаційного номеру боржника. Відповідно до судового наказу, строк пред`явлення виконавчого документу зазначено до 01.08.2020 р., на заяву представника про видачу ідентифікаційного коду боржника станом на 23.09.21 р. ідентифікаційний номер не видано, та оскільки державним виконавцем в останній день пред`явлення виконавчого документу до виконання було його повернуто, то у стягувача не було можливості усунути зазначені недоліки відповідно повідомлення, таким чином, стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого документ до виконання з незалежних від нього причин.

В судове засідання стягувач не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Від представника КП „Харківські теплові мережі Кондратюк І.В., яка діє на підставі повноважень відповідно статуту, надійшла заява, в якій вона просить справу розглянути за відсутності представника позивача, наполягала на задоволенні заяви, та просила суд її задовольнити.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що судовим наказом Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 червня 2017 року у справі № 638/6416/17 за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання з ОСОБА_1 , вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» - задоволено.

22 травня 2018 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» отримало судовий наказ, про що міститься відмітка в матеріалах справи та судовому наказі. Та в червні ж того року, судовий наказ було передано на виконання до виконавчої служби, та повідомленням від 29.07.2020 року, а саме в передостанній день пред`явлення судового наказу до виконання, державним виконавцем було повернуто, в зв`язку з відсутністю РНОКПП боржника.

Ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла станом на 13.11.2017) передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи 01.08.17 року судовий наказ набрав чинності, та 22 травня 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова видав судовий наказ стягувачу.

29.07.2020 року повідомленням державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції Березньовим А.С. повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, в зв`язку з не зазначенням в виконавчому документі РНОКПП боржника ОСОБА_1 .

Тобто, стягувач, був позбавлений можливості після усунення недоліків, повторно звернутися з виконавчим документом для виконання.

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (ч. 1 ст. 433 ЦПК України).

Діюче законодавство не містить переліку обставин, що підлягають врахуванню судом при вирішенні питання поновлення пропущеного строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку має оцінити доводи, що наведені в обґрунтування заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, та зробити висновок щодо поважності чи не поважності причини пропуску строку.

Суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18 - рп/2012).

За змістом визначеного статтею 18 ЦПК України імперативного припису судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно допуску до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуації, що суперечить принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язались поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі про Греції» (Hornsby v. Greece), рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Глоба проти України» №15729/07 від 5 липня 2012 року вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції серед іншого (inter alia) захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній із сторін. Відповідно виконанню судових рішень не можна перешкоджати, відмовляючи у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконує вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

З огляду на викладене, наявні, причини пропуску строку для пред`явлення цього виконавчого документа до виконання є поважними, що має наслідком поновлення пропущеного строку.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що у разі незадоволення заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, не можливо виконати рішення, остаточне судове рішення не може залишитись не виконаним на шкоду однієї із сторін, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 433 ЦПК України, суд-

постановив:

Заяву комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання - задовольнити.

Поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання у цивільній справі № 638/6416/17 провадження № 2-н/638/1129/17 за заявою комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання з ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, протягом 15 днів з дня вручення їй копії ухвали суду.

Суддя: Т.В. Штих