Ухвала суду № 100245160, 11.10.2021, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300

_____________________________

Справа № 385/1175/21

2/385/420/21

У Х В А Л А

11.10.2021 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Панасюка І.В.,

з участю секретаря судового засідання Стародуба В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайвороні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Українські фінансові операції» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 03.09.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 27.09.2021 року.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 03.09.2021 року заяву про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення по виконавчому провадженню № 64851197 від 16.03.2021 відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. № 6178 від 26.01.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь TOB «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за кредитним договором в розмірі 15355,20 грн., який оскаржується в судовому порядку, до прийняття судового рішення по даній справі.

В призначене на 27.09.2021 року судове засідання позивач та його представник не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені. 27.09.2021 року представник позивача надіслав суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з недолученням стороною позивача всіх доказів. При цьому, не було вказано яких саме доказів, а також не заявлено вимогу про їх витребування.

У зв`язку з заявленням клопотання представника позивача та враховуючи, що це перша неявка, розгляд справи було відкладено на 11.10.2021 року.

В судове засідання 11.10.2021 року позивач та його представник не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені. 11.10.2021 року представник позивача надіслав суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з недолученням стороною позивача всіх доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, що пов`язано з скрутним матеріальним становищем позивача, заяву про розгляд справи за відсутності позивач та його представник не надали.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Зазначене кореспондує вимогам п.5 ч. 3 ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач, його представник не з`являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.5 ст.142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).

Крім того Верховний Суд у своїй постанові від 22.05.2019 року по справі № 310/12817/13 вказав, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені у статті 257 ЦПК України наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Судом встановлено, що позивач та його представник двічі не з`явились в судове засідання: 27.09.2021 року та 11.10.2021 року.

Як вбачається з клопотання представника позивача від 11.10.2021 року останній просить відкласти розгляд справи через неможливість прибуття в судове засідання у зв`язку з недолученням стороною позивача всіх доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, що пов`язано з скрутним матеріальним становищем позивача, при цьому окрім клопотання про відкладення слухання справи не надає суду жодних доказів на підтвердження поважних причин неявки в судове засідання. Поряд з цим вказана причина неявки в судове засідання не може бути прийнята до уваги як поважна виходячи зі слідуючого. Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, але представником позивача не подано такої заяви.

Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача, враховуючи, що позивач та його представник не з`являються у судові засідання, не надавши докази щодо причин поважності неявки, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час.

Крім того, сторона позивача, будучи обізнаною про можливість розгляду справи без участі позивача та/або представника, а також подачі заяви про подання доказів понесених судових витрат впродовж п`яти днів після ухвалення рішення, відповідну заяву про розгляд справи за їх відсутності не подає, чим, на розсуд суду, умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості постановити рішення по суті заявлених вимог.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду в зв`язку з повторною неявкою в судове засідання позивача.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 131, 141, 158, 210, 223, 247, 257, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню залишити без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову встановлені ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 03.09.2021 року про зупинення стягнення по виконавчому провадженню № 64851197 від 16.03.2021 відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. № 6178 від 26.01.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь TOB «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за кредитним договором в розмірі 15355,20 грн.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: І. В. Панасюк