Ухвала суду № 100245035, 08.10.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/5386/21

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Морська Г.М., перевіривши виконання вимог статей 160-168 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення коштів,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, у якому просить:

- стягнути з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) 21275,00 грн шляхом безспірного списання з відповідного рахунку Державною казначейською службою України в рахунок відшкодування завданої ОСОБА_1 неконституційним актом майнової шкоди, у вигляді недоотриманої заробітної плати у 2016-2019 роках;

- стягнути стягнути з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 10000,00 грн. шляхом безспірного списання з відповідного рахунку Державною казначейською службою України в рахунок відшкодування завданої ОСОБА_1 моральної шкоди.

Ухвалою від 22.09.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме: - визначитись з належним відповідачем (відповідачами) по справі та надати позовну заяву із зазначенням позовних вимог до кожного із відповідачів; - надати до суду оформленої належним чином позовну заяву з викладом змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, сформулювавши позовні вимоги відповідно до способів захисту права, які передбачені ст.ст.5, 245 КАС України; - надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші підстави, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів.

04.10.2021 позивач надав до суду заяву про усунення недоліків та заяву про поновлення строку звернення до суду, у яких зазначив, що ним обрано ефективний спосіб захисту, який не суперечить закону і забезпечить ефективний захист його прав. Стверджує, що щорічна разова допомога до 5 травня є не пільгою, а є гарантійною виплатою від Держави своїм службовцям. Крім того, зазначає, що доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, премії, винагороди тощо, які на підставі ст.3 ЗУ "Про оплату праці" входять до структури заробітної плати, виплачуються незалежно від заробітної плати, тому незалежність виплати від заробітної плати не є критерієм визначення входження такої виплати до структури заробітної плати.

Позивач наголошує, що предметом даного спору не є його право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, визначеному Законом №3551-ХІІ, адже таке право підтверджується визнанням неконституційною норми, на підставі якої здійснювалась виплата допомоги у 2016-2019 роках, зокрема, а заподіяння Державною Україна, яка є "роботодавцем", на підстав неконституційного акта шкоди, яка виражена у вигляді недоотримання заробітної плати у 2016-2019 роках.

Крім того, у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач вказує, що у зв`язку з несенням військової служби він не перебуває на постійній основі вдома та не має змоги відслідковувати судові рішення, стан тих чи інших нормативних актів, які забезпечують права військовослужбовців, відтак не має змоги своєчасно реагувати та захищати свої права.

Розглядаючи подані позивачем заяви суддя зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно п.7 ч.1 ст.4 КАС України, суб`єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, це спір у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Положеннями ст.20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Необхідно відмітити, що звертаючись із позовом до суду, позивач просив суд стягнути з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 21275,00 грн шляхом безспірного списання в рахунок відшкодування завданої неконституційним актом майнової шкоди та стягнути моральну шкоду у сумі 10000,00 грн.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху позивачу наголошувалось "...Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу

Рішення про стягнення з відповідача коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірні дії, бездіяльність чи прийняв неправомірне рішення...".

Проте, в заяві про усунення недоліків позовної заяви позивач стверджує, що "...Заявляючи вимогу про стягнення шкоди, завданої неконституційним актом, не обов`язково визнавати протиправною бездіяльність відповідача. Тому, мною обрано ефективний спосіб захисту, який не суперечить закону і забезпечить ефективний захист моїх прав...".

Проте, згідно положень ст.21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Якщо справа щодо пов`язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.

Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

В свою чергу, п.5 ст.21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Як стверджує сам позивач в заяві про усунення недоліків "...Предметом даного спору не є моє право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, визначеному Законом №3551-ХІІ, адже таке право підтверджується визнанням неконституційною норми, на підставі якої здійснювалась виплата цієї допомоги у 2016-2019 роках, зокрема, а заподіяння Державою Україна, яка є моїм "роботодавцем", на підставі неконституційного акта шкоди, яка виражена у вигляді недоотримання мною заробітної плати у 2016-2019 роках...".

Отже, позивачем заявлено вимогу про відшкодування шкоди без вимоги вирішити публічно-правовий спір. Тому, позовні вимоги ОСОБА_1 належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в даній справі та роз`яснити позивачу його право на звернення із позовом до відповідного суду у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.170, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення коштів.

Роз`яснити позивачеві, що даний спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

Суддя Г.М. Морська

кат. 114000000