Рішення № 100244816, 08.10.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3831/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Управління соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Управління соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації (далі - відповідач, УПСЗН), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Управління соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації, щодо ненарахування ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року як учаснику бойових дій.

- зобов`язати Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Управління соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу до 5 травня 2021 року як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених коштів;

- стягнути з Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Управління соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 3 000 (трьох тисячів) гривень.

Ухвалою від 03.08.2021 провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач є учасником бойових дій відповідно до п.19 ст.6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Вважає, що відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання грошової допомоги до 5 травня у 2021 році в розмірі 8845,00 грн, проте відповідачем йому виплачено лише 1491,00 грн.

Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України окреме положення п.26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст.12, 13, 14, 15, 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Станом на день прийняття рішення від відповідача відзив на позовну заяву не надходив, а отже своїм правом на відзив останній не скористався.

Положеннями ч.6 ст.162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій, що посвідченням від 14.03.2017 року серії НОМЕР_1 .

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 сплачено одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2021 року як учаснику бойових дій в сумі 1491,00 грн.

Вважаючи, що з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18) розмір разової грошової допомоги до 5 травня має складати 5 мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Правовий статус ветеранів війни визначено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. № 3551-XII (далі - Закон № 3551-ХІІ).

За змістом ст.1 Закону № 3551-ХІІ, він спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

Пільги учасникам бойових дій встановлені статтею 12 Закону № 3551-ХІІ.

Згідно із Законом України від 25.12.1998 р. № 367-XIV статтю 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" доповнено частиною 5, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Статтею 17 Закону № 3551-ХІІ визначено, що фінансування витрат, пов`язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрав чинності 01.01.2008 р.) частину п`яту статті 12 Закону № 3551-XII викладено у новій редакції, за змістом якої разова грошова допомога учасникам бойових дій до 5 травня виплачується щорічно у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Надалі Законом України від 28.12.2014 № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01.01.2015) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12-16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.17-1 Закону № 3551-ХІІ щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України кожного бюджетного року приймалися відповідні постанови.

Так, постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"" від 19.02.2020 р. № 112 (далі - Постанова № 112) встановлено, що у 2021 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат). Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1769 гривень.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст.425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначив, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення пунктом 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

З резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. № 3-р/2020 слідує, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Отже, з 27.02.2020 р. норми і положення, зокрема статей 12-16 Закону № 3551-ХІІ, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даному випадку застосуванню підлягають положення статті 13 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону № 367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", частиною четвертою якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058) мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено в 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року - 1769грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 р. № 3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2021 році має становити 8845 грн. (1769 грн х 5).

Разом з тим, виплата відповідачем разової грошової допомоги у сумі 1491,00 грн не відповідає вимогам законодавства та свідчить про порушення прав ОСОБА_1 на отримання такої допомоги у належному розмірі.

З урахуванням виплачених коштів в розмірі 1491 грн, сума недоотриманої позивачем разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році становить 7354 грн.

При цьому суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі постанов Кабінету Міністрів України не можуть змінювати приписів Закону № 3551-ХІІ.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладено в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20, які відповідно до ч.3 ст.291 КАС України суд враховує при розгляді даної адміністративної справи.

За змістом рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20 належним відповідачем є відповідальний орган, який зобов`язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати одноразової грошової допомоги.

В даному випадку, безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_1 враховуючи, що зареєстрованим місцем його проживання є м. Херсон, як учаснику бойових дій здійснив Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в розмірі 1491,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що саме Херсонським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат допущена протиправна бездіяльність щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що саме Херсонським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат допущена протиправна бездіяльність щодо виплати щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено п. 22 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Також, суд зауважує, що в даному випадку відповідачем допущено саме протиправну бездіяльність, а не відмову в проведенні перерахунку, оскільки таке поняття як перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня законодавчо не передбачена, виплата має сталий розмір та конкретний період її виплати.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Херсонським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат не доведено правомірність та обґрунтованість своєї бездіяльності щодо невиплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком в повному розмірі.

Щодо вимоги позивача відносно стягнення з Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000 гривень, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при подачі позову, окрім іншого, заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.

Відповідно до наданих документів, витрати на правничу допомогу складають 3000,00 грн, які обумовлені витратою часу адвоката - 1 година та роботи зі складення (підготовки) позовної заяви для пред`явлення до суду, підготовки додатків до позову (зроблено копії, завіряння копій, сканування копій для направлення до суду), направлення до суду позовної заяви (завантаження до електронного суду позовної заяви з додатками).

Згідно ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Приписами ст.134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи слідує, що 14.05.2021 р. між адвокатом Верещакою О.М. та аозивачем укладено договір про надання юридичної допомоги. Згідно п.п. 6.1 наведеного договору за правову допомогу, клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди адвоката визначається в додатку до договору.

На підтвердження наданих послуг заявником надано детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом з зазначенням вартості наданих послуг на загальну суму 3000,00 грн.

Факт сплати за надані послуги підтверджується квитанцією №0.0.2130995837.1 від 19.05.2021 року.

Суд наголошує, що відповідно до частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Таким чином, представником позивача забезпечено вичерпне документальне підтвердження витрат позивача на правничу допомогу.

Щодо обґрунтованості та пропорційності заявленого розміру витрат до предмета спору суд зазначає наступне.

Так, дана справа є типовою до зразкової справи №440/2722/20, в якій Верховним Судом прийнято рішення від 29.09.2020 року, отже характер спірних правовідносин є сталим та не потребує значних зусиль адвоката для формування правової позиції. Сам позов в силу наведеного в ньому правового обґрунтування також є типовим для даної категорії справ.

На підставі викладеного, в даному конкретному випадку, обґрунтованим суд вважає розмір витрат у розмірі 2000,00 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання позивача про стягнення з Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь позивача витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 2000,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (73037, м. Херсон, вул. Робоча, буд. 115, код ЄДРПОУ 05392743) щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) разової щорічної допомоги до 5 травня за 2021 рік, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, яка передбачена ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. № 3551-XII, у повному розмірі.

Зобов`язати Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (73037, м. Херсон, вул. Робоча, буд. 115, код ЄДРПОУ 05392743) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Стягнути з Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (73027, м. Херсон, вул. Робоча, буд. 115, код ЄДРПОУ 05392743) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячи) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 112030100