Ухвала суду № 100244770, 08.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

08 жовтня 2021 року Справа № 520/17161/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати Рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 27.07.2017 року про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в призначенні пенсії за п. 1 ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»; зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за п. 1 ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 19.06.2017 року, дня звернення за призначенням пенсії.

Ухвалою від 13.09.2021 адміністративний позов залишено без руху в порядку ст.122,123 КАС України та надано позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви.

Представником позивача подано заяву про поновлення пропущеного строку у якій вказано про те, що реалізація прав позивача ускладнюється тим, що постійне місце проживання позивача знаходиться на непідконтрольній Україні території, відсутність коштів для перетину кордону; позивач не міг повноцінно скористатись своїми правами; чітко про причини відмови зміг дізнатись лише в серпні 2021 році. Окрім цього, у відповідності до позиції Верховного Суду, визначеної в постанові від 19.06.2018 у справі №646/6250/17 (адміністративне провадження №К/9901/261/18) адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду як підставу відмови у задоволенні позову у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою доходу як складової конституційного права на соціальний захист, до якого належить, зокрема, й пенсія

З цього приводу суддя вважає за необхідне наголосити, що запровадження інституту давності та наслідків закінчення (збігу, спливу, завершення перебігу) процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд зазначає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 31.03.2021р. по справі №240/12017/19 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020р. у справі №510/1286/16-а у спорах між приватною особою - громадянином та Державою в особі компетентного адміністративного органу з приводу призначення, нарахування виплати пенсії (тобто у правовідносинах, які є подібними до спірних), установлений ст.122 КАС України строк звернення до суду застосовується; для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

За правилом ч.2 ст.122 КАС України строк звернення до суду слід обраховувати з дати, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За викладеним у позові твердженням самого ж заявника, відносини між громадянином як здобувачем пенсії та органом системи ПФУ України склались у 2017 році, коли мала місце відмова ГУ ПФУ в Харківській області у призначенні пенсії.

Суд звертає увагу, що за змістом ч.1 ст.122 і ч.1 ст.123 КАС України пропущений процесуальний строк може бути поновлений виключно за умови поважності причини пропуску.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.».

Отже, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд звертає увагу на те, що в обґрунтування позовних вимог зазначено, що "оскільки в призначенні пенсії позивачу було відмовлено, роботу в м. Харкові він не зміг знайти, коштів для проживання в нього не було, тому позивач був вимушений повернутися на непідконтрольну територію", отже про наявність оскаржуваного рішення позивач був обізнаний ще у 2019 році. У тексті позову зазначено, що протягом цього часу заявник не знаходився на підконтрольній території України, намагався протягом 2017-2021 років вирішити питання виплати пенсії дистанційно, проте, доказів звернення до відповідача не надано.

Зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з позовом не можуть бути віднесені до поважних, адже ці обставини не мали жодного впливу на фізичну можливість заявника вчинити процесуальну дію по зверненню до суду, в тому числі шляхом подання позовної заяви за допомогою системи " Електронний суд", направлення поштою із поданням клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів наявності поважних причин, які протягом вказаного періоду часу непереборно перешкоджали зверненню заявника до суду, до матеріалів позову та заяви не подано.

Отже, доходить до висновку, що заяву про поновлення строку на звернення до суду належить залишити без задоволення, унаслідок чого позов підлягає поверненню у порядку ч.2 ст.123 КАС України.

Керуючись ст.ст.8, 18, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, 123, 169, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суддя -

ухвалив:

1.Клопотання про поновлення строку на звернення до суду - залишити без задоволення.

2.Позов - повернути заявникові.

3.Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

4.Копію ухвали надіслати заявникові разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

5.Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України (негайно після підписання).

Суддя Зоркіна Ю.В.