Ухвала суду № 100244710, 11.10.2021, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/3489/21

1-кп/215/670/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

в складі: головуючого – судді Лиходєдова А.В.,

при секретарі Бисовій В.А.

за участю: прокурора Наумчик О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Вірка В.В.

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 17.08.2021 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, обвинуваченому було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 15.10.2021 р..

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений заперечує проти клопотання прокурора, так як він працює, має дитину, не буде переховуватись від суду, просить змінити тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід.

Захисник Вірко В.В. заперечував проти клопотання прокурора, так як ОСОБА_1 тривалий час – 5 місяців, утримується під вартою, в клопотанні прокурора не приведено докази на підтвердження ризиків, а вони на цей час відсутні, так як він перебуває в СІЗО, крім цього впливати на потерпілих неможливо, так як вони допитані. Тримання під вартою вже є необґрунтованим, так як у ОСОБА_1 є реєстрація та місце проживання для домашнього арешту, а також місце роботи. Просить змінити тримання під вартою на нічний домашній арешт, або особисте зобов`язання.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, вважає, що обвинуваченому слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, а в клопотанні захисника відмовити, виходячи з наступного.

Слідчий суддя, в обґрунтування обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційний суд у своїй ухвалі від 11.06.2021 р., місцевий суд продовжуючи тримання під вартою, посилався на те, що ОСОБА_1 , хоча й має місце роботи, малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не одружений, підозрюється (обвинувачується) у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 3 до 7 років позбавлення волі, у відношенні нього в Тернівському районному суду м. Кривого Рогу, перебуває кримінальне провадження за ст. 126-1 КК України, тому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також впливати на потерпілих і свідків.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При цьому, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на наявність яких посилається прокурор у своєму клопотанні, та суд у попередніх ухвалах стосовно запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється (обвинувачується) особа.

Згідно ст. 183 КПК України – тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведене, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього кодексу.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення законності позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з`ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (продовження його дії) слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так як судом встановлено наявність обставин, які свідчать про наявність всіх трьох підстав, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, на які в своєму клопотанні посилається прокурор, та які були підставою обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Тобто, оскільки обставини, на які посилався слідчий суддя при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також місцевий суд при продовженні строку дії тримання під вартою не змінилися, суд вважає, що інший запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, так як він хоча й має постійне місце роботи, малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_1 , але неодружений, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від від 3 до 7 років позбавлення волі, у відношенні нього в Тернівському районному суду м. Кривого Рогу, перебуває на розгляді кримінальне провадження за ст. 126-1 КК України, тому він може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також впливати на потерпілих і свідків, які судом не допитувалися, чим перешкоджати кримінальному провадженню, яке є суспільним інтересом, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вказані ризики, на які посилався слідчий суддя при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційний суд, та місцевий суд при продовженні тримання під вартою, продовжують існувати.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні на цей час забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, відповідні ризики продовжують існувати та не зменшилися, є достатніми та виправдовують тримання особи під вартою.

Тому, суд вважає, враховуючи також положення ст. 178 КПК України, що обвинуваченому ОСОБА_1 , слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199, 315 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по 09.12.2021 р..

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня вручення її копії.

Суддя: