Ухвала суду № 100244691, 11.10.2021, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1242/21

Номер провадження 1-кп/194/77/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2021 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Ніколайчук О.В.,

прокурора Олійникова Б.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Палько О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 травня 2021 року за № 12021041400000122 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Павлоград Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, не працюючого, на утриманні нікого не маючого, ніде не зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого

- 30.01.2009 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185, ст. 75, ст. 76 ч.2 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 29.04.2009 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді арешту строком 1 місяць 6 днів;

- 06.11.2009 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.2 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки. На підставі ст.71 КК України частково приєднаний невідбутий строк 1 рік 1 місяць, до відбуття 3 роки 1 місяць позбавлення волі;

- 28.05.2012 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ст.15 ч.3 ст. 185 ч.2, ст.186 ч.2 ст.70 ч.1 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 роки. На підставі ст.71 КК України частково приєднаний невідбутий строк 2 місяці по вироку від 06.11.2009 року, до відбуття 4 роки 2 місяці;

- 23.11.2012 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України поглинуте покарання за вироком від 28.05.2012 року, до відбуття 4 роки 2 місяці. За ст.263 ч.1 КК України 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднаний невідбутий строк 2 роки 3 місяці позбавлення волі за вироком від 28.05.2012, до відбуття 4 роки 3 місяці позбавлення волі;

- 24.05.2016 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 роки.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Тернівського міського суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 травня 2021 року за № 12021041400000122.

Прокурор у судовому засіданні заявив та надав суду клопотання про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що на даний час строк дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу спливає, однак ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не відпали.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Палько О.М. щодо клопотання прокурора заперечували та просили застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Вирішуючи питання про наявність підстав для продовження запобіжного заходу, суд виходить з того, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином та за який передбачено покарання до 15 років позбавлення волі, раніше неодноразово судимий, судимість в установленому порядку не погашена та не знята, офіційно не працює, офіційного доходу не має, має задовільний стан здоров`я, захворювань, які б перешкоджали йому перебувати в місцях попереднього ув`язнення не має, не має міцних соціальних зв`язків. Отже, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, оскільки ОСОБА_1 пов`язаний з нею родинними зв`язками, та є ймовірність вчинення іншого кримінального правопорушення, яка підтверджується систематичністю отримання ОСОБА_1 судимостей. У зв`язку з чим суд вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, його слід утримувати під вартою, оскільки, наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст.177 КПК України не відпали.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Також судом враховано, що тяжкість обвинувачення також може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк» проти України).

Окрім цього, судом враховано, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року). Суд вважає виправданим продовження тримання під вартою.

Суд не ігнорує аргументи, які наводяться обвинуваченим та його захисником щодо застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, проте в даному конкретному випадку, суд доходить до переконання, що ці аргументи не підтверджені будь-якими документально підтвердженими доказами, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

В свою чергу будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, у зв`язку з чим, суд не приймає думку обвинуваченого та його захисника щодо застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, виходячи з діючих норм кримінально-процесуального кодексу України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд дійшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити строк тримання під вартою.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 107, 110, 177, 183, 314, 315, 316, 369, 371, 372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23-59 години 01 грудня 2021 року в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4».

Строк дії ухвали встановити до 01 грудня 2021 р. включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Палька О.М. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Суддя: В.О. Корягін