Рішення № 100244636, 05.10.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/3308/21

Провадження № 2/206/1147/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2021 Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Різниченко Я.М.

представник позивача Телли Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справуза позовом Дочірнього підприємства «ПІВНІЧТЕПЛОМЕРЕЖА» комунального підприємства «ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО» Дніпропетровської обласної ради» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, інфляційних витрат та 3% річних

І. Стислий виклад позиції позивача та представника відповідача.

Позивач відповідно до рішення Дніпропетровської обласної ради від 22.06.2018 № 343-13/VII надає житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії згідно з діючими тарифами для населення, що встановлюються рішеннями Дніпропетровської міської ради відповідно до норм діючого законодавства. Відповідач ОСОБА_1 є власником помешкання за адресою: АДРЕСА_1 . Між позивачем та відповідачем встановились фактичні договірні відносини з приводу надання послуг у сфері теплопостачання, а саме позивач надавав послугу споживачу, останній такими послугами користувався та продовжує користуватись, від послуг не відмовлявся, усвідомлюючи, що за них треба платити, але оплату не проводив, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.01.2020 по 01.04.2021 за адресою АДРЕСА_1 , становить 15873,90 грн. За цей же період інфляційні витрати складають 449,59 грн., 3% річних 263,36 грн. У зв`язку із викладеним представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача суми заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 15873,90 грн., інфляційні витрати - 449,59 грн., 3% річних - 263,36 грн. та суму сплаченого судового збору (а.с. 1-5).

Від представника відповідача надійшло клопотання, яке містило письмові пояснення в яких зазначено, що відповідач не укладала будь-яких договорів з позивачем щодо постачання теплової енергії в будинок в якому знаходиться квартира. Тариф на постачання теплової енергії було визнано Головним управлінням Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області необґрунтовано завищеним та видано припис про усунення порушення шляхом перерахунку тарифу та повернення мешканцям коштів (а.с. 66-76).

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

29.07.2021 представником позивача подано дану позовну заяву з додатками, яка ухвалою судді від 30.07.2021 залишена без руху (а.с. 1-33, 35-36).

06.08.2021 від представника позивача на адресу суду надійшла уточнена позовна заява з додатками (а.с. 39-50).

18.08.2021 у справі відкрито провадження та призначено судове засідання на 15.09.2021 (а.с. 52).

14.09.2021 від представника відповідача до канцелярії суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 55-59).

15.09.2021 у зв`язку із неявкою відповідача та його представника, судове засідання було відкладено на 05.10.2021 (а.с. 61).

05.10.2021 від представника відповідача до канцелярії суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та об`єднання справ в одне провадження з відповідними додатками (а.с. 63-76).

05.10.2021 судом відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача про відкладення розгляду справи, про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та об`єднання справ в одне провадження, заслухано виступ представника позивача зі вступним словом, досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи (а.с. 77-78).

05.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частини заочного рішення (а.с. 79).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Згідно ліцензій № 157-теп від 26.11.2015 виданих Дніпропетровської обласною державною адміністрацією дочірнє підприємство «Північтепломережа» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР» займається господарською діяльність з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії (а.с. 13-15).

Відповідно до рішення Дніпропетровської обласної ради від 02.12.2016 № 144-7/ VII, керуючись статтями 43, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», Положенням про відчуження об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, затвердженим рішенням Дніпропетровської обласної ради від 06 серпня 2004 року № 439-18/XXIV «Про вдосконалення управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад області», ураховуючи висновки й рекомендації постійної комісії обласної ради з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, обласна рада вирішила: згідно з частиною 4 статті 9 Закону України «Про природні монополії», Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» (зі змінами) встановити комунальному підприємству «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» та дочірнім підприємствам комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» вартість 1 Гкал теплової енергії (без урахування ПДВ) для надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання населенню відповідно до додатка 2 (а.с. 30-31).

Відповідно до додатку 2 до рішення обласної ради ДП «Північтепломережа» встановлена вартість 1 Гкал теплової енергії (без ПДВ) для надання послуг населення, а саме: виробництво - 1645,82 грн., транспортування - 62,61 грн., постачання - 30,92 грн. (а.с. 32).

Відповідно до рішення Дніпропетровської обласної ради від 22.06.2018 №343-13/VII споруди котельні, інженерні мережі та обладнання котельні, розташовані за адресою м. Дніпро, вул. 20 річчя Перемоги, 30, передано з оперативного управління комунального закладу освіти «Навчально-реабілітаційний центр №6» ДОР» у господарське відання дочірнього підприємства «Дніпротеплоенерго» ДОР» (а.с. 10).

Відповідно до наданого представником позивача розрахунку, заборгованість відповідача за послуги теплопостачання за адресою АДРЕСА_1 , у період з січня 2020 року по березень 2021 року включно складає 15873,90 грн., 3% річних - 263,36 грн., інфляційні втрати - 449,34 грн. Відповідач за вказаний період не здійснила жодної оплати за спожиті нею послуги (а.с. 6-9).

Станом на дату розгляду даної цивільної справи заборгованість за спожиті послуги відповідачем не сплачена.

ІV. Докази, відхилені судом та мотиви їх відхилення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно акта № 354/9-20 від 07.02.2020 складеного Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області за результатами проведеного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, виявлено порушення порядку формування та встановлення тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (а.с. 68-75).

Приписом Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області до акта № 354/9-20 від 07.02.2020 зобов`язано дочірнє підприємство «Північтепломережа» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР» в тримісячний термін привести у відповідність тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії для всіх споживачів. В місячний термін здійснити перерахунки зі споживачами та повернути необґрунтовано отриману в результаті завищення планових тарифів виручку (а.с. 76).

При цьому рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2021 справа № 160/1755/20, яке набрало законної сили 16.07.2021, визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту населення від 28 листопада 2019 року №1160 «Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів на 2020 рік» в частині включення Дочірнього підприємства «Північтепломережа» Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» до Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів на 2020 рік.

У своєму рішенні Окружний адміністративний суд прийшов до такого висновку, оскільки системний аналіз положень законодавства дає підстави вважати, що саме на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, покладено обов`язок здійснення державного контролю за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах шляхом проведення планових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Таким чином, наведене свідчить, що ДП «Північтепломережа» включено до Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів на 2020 рік за відсутності законних підстав.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги надані представником відповідача копії акта № 0354/9-20 від 07.02.2020 складеного за результатами проведеного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та припису до акту № 354/9-20 від 07.02.2020, оскільки наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту населення від 28 листопада 2019 року № 1160 «Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів на 2020 рік» в частині включення Дочірнього підприємства «Північтепломережа» Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» до Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів на 2020 рік скасовано, як наслідок зазначений акт та припис Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області за наявності відповідних спірних правовідносин не являються належним підтвердженням порушення позивачем дотримання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

V. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення. зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відсутність договору на постачання теплової енергії само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, оскільки згідно зі ст. 11 ЦПК України цивільні права та обов`язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов`язки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України, яка висловлена під час розгляду справи № 6-59цс13 від 30.10.2013, згідно з якою, споживачі зобов`язані оплатити житлово - комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними і відсутність договору про надання житлово - комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі.

За таких обставин, постачальником та споживачем у спрощений спосіб укладено договір постачання теплової енергії.

Відтак, постачальник зобов`язався поставити споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язався спожиту теплову енергію оплатити.

Статтею 67 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до положень ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом ст. ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Судом встановлено, що тарифи за надані послуги з теплопостачання встановлені не позивачем, а саме Дніпровською обласною радою. Не згода відповідача із встановленими тарифами не є підставою та не звільнює її від сплати за спожиті послуги.

Однак, відповідач споживаючи теплову енергію надану позивачем, відповідно до розрахунку за період з січня 2020 року по березень 2021 року взагалі не сплачувала жодної суми, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, рішення ЄСПЛ в справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, рішення ЄСПЛ у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010).

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що відповідач свої зобов`язання по сплаті коштів за надані комунальні послуги не виконує, у позивача виникло право вимагати стягнення заборгованості у примусовому порядку, з урахуванням викладеного суд вважає звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення заборгованості та судових витрат цілком обґрунтоване та таке, що відповідає характеру та змісту цивільно-правових відносин, а отже позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2270,00 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 67, 68 ЖК України, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 610, 611, 612, 623 ЦК України, ст.ст. 2, 13, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства «ПІВНІЧТЕПЛОМЕРЕЖА» комунального підприємства «ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО» Дніпропетровської обласної ради» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, інфляційних витрат та 3% річних - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Дочірнього підприємства «ПІВНІЧТЕПЛОМЕРЕЖА» комунального підприємства «ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО» Дніпропетровської обласної ради» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 7, ЄДРПОУ 40113682) заборгованість за спожиту теплову енергію за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.01.2020 по 01.04.2021 у розмірі 15873,90 грн., інфляційні витрати у розмірі 449,59 грн. та 3 % річних у розмірі 263,36 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «ПІВНІЧТЕПЛОМЕРЕЖА» комунального підприємства «ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО» Дніпропетровської обласної ради» судовий збір у розмірі 2270 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 11.10.2021.

Головуючий суддя: К.С. Маштак