Рішення № 10024461, 16.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/17516.06.10 За позовом           Голосіївської районної у місті Києві ради

до           Приватного підприємства «Володимир –інженерні системи»

про стягнення 16990,45 грн.

Суддя Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від позивача          Слободюк О.І. по довіреності № 393/01-1 від 12.10.2009р.

Від відповідача          Трофіменко В.І. –директор № 1 від 29.07.2003р.

В засіданні приймали участь

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Голосіївської районної у місті Києві ради про стягнення з Приватного підприємства «Володимир –інженерні системи»16220,23 грн. заборгованості, 770,22 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням умов договору оренди нежитлового приміщення № 222-08 від 30.10.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2010р. порушено провадження у справі № 36/175, розгляд справи призначено на 31.05.2010р.

До початку розгляду справи 21.05.2010р. через канцелярію суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, в якому він проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач не надав відповідачу правовстановлюючого документа на об’єкт оренди, не надав документу про функціональне призначення об’єкту оренди. Також відповідач зазначає, що, всупереч умовам договору оренди, акт приймання-передачі об’єкту оренди з боку відповідача не підписувався, тобто договір, на підставі якого позивач просить стягнути заборгованість, не може вважатися укладеним на підставі ст. ст. 180 ,181 Господарського кодексу України.

В судових засіданнях 31.05.2010р. та 09.06.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувались перерви до 09.06.2010р. та до 16.06.2010р. відповідно.

Представником відповідача в судовому засіданні 09.06.2010р. надано письмову заяву, в якій він зазначає, що у нього з позивачем відсутні договірні відносини.

В судовому засіданні 16.06.2010р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 15220,25 грн. заборгованості, 770,22 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням умов договору оренди нежитлового приміщення № 222-08 від 30.10.2008р.

Розглянувши зазначену заяву, суд розцінює її як заяву про зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні 16.06.2010р. представник позивача позовні вимоги, з урахуванням уточнень, повністю підтримав. Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між Голосіївською районною у місті Києві радою (далі позивач, орендодавець) та Приватним підприємством «Володимир –інженерні системи»(далі відповідач, орендар) 26.09.2007р. було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 183-07.

Відповідно до умов даного договору позивач на підставі розпорядження Голосіївської районної у місті Києві ради від 01.03.2007р. № 41 та ордеру № 198-07 від 26.09.2007р. передав відповідачу в строкове платне користування нежитлове приміщення у підвалі загальною площею 38,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Науки, 42/1, к. 10, для розміщення складських приміщень.

Строк дії даного договору сторони визначили з 26.09.2007р. до 26.08.2008р. (п. 5.1 договору).

За актом приймання-передачі від 26.09.2007р., підписаним представниками сторін, позивач передав відповідачу обумовлене договором приміщення, що не заперечується сторонами.

Згідно з п. 5.2 договору в разі відмови орендодавця продовжити термін оренди орендар повинен звільнити приміщення згідно умов п. 2.13 договору.

Відповідно до п. 2.13 договору при не переукладенні договору на новий термі, орендар зобов’язаний у 10-денний строк здати приміщення по акту експлуатуючій організації з усіма зробленими поліпшеннями, які не можна відокремити без шкоди для приміщення.

В судовому засіданні представники сторін пояснили, що після закінчення строку договору оренди № 183-07 від 26.09.2007р. об’єкт оренди орендарем з орендного користування не повертався, відповідний акт у встановленому порядку не складався. Суд приходить до висновку, що після закінчення строку договору оренди № 183-07 від 26.09.2007р. орендар об’єкт оренди орендодавцю не повернув, продовжував користуватися ним.

В подальшому, 30.10.2008р., між Голосіївською районною у місті Києві радою та Приватним підприємством «Володимир –інженерні системи»було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 222-08.

Відповідно до умов даного договору позивач на підставі розпорядження Голосіївської районної у місті Києві ради від 04.09.2008р. № 126 та ордеру № 319-08 від 30.10.2008р. передав відповідачу в строкове платне користування нежитлове приміщення у підвалі загальною площею 38,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Науки, 42/1, к. 10, для розміщення складських приміщень.

Строк дії даного договору сторони визначили з 30.10.20058р. до 30.09.2011р. (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору розмір місячної орендної плати за перший календарний місяць становить 826,35 грн., без ПДВ.

Розмір орендної плати за кожний наступний календарний місяць, згідно з п. 3.2 договору, визначається шляхом коригування місячної орендної плати попереднього місяця на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.3 договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно в повному обсязі, незалежно від наслідків господарсько-фінансової чи іншої діяльності до 15-го числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобов’язання за договором оренди № 222-08 від 30.10.2008р. в частині сплати орендної плати за період з січня 2009 року по листопад 2009 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість по орендній платі перед позивачем становить 15220,25 грн.

Відповідач належних доказів відсутності заборгованості по договору оренди № 222-08 від 30.10.2008р. суду не надав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 15220,25 грн.

Цивільний кодекс України (стаття 549) містить поняття неустойки. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони домовились (п. 3.7 договору), що за несвоєчасне внесення орендних платежів орендар повинен сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день затримки платежу, включаючи день оплати.

Оскільки відповідач припустився прострочки платежів по договору по договору оренди № 222-08 від 30.10.2008р., з нього, на підставі п. 3.7 зазначеного договору, підлягає стягненню пеня в сумі 770,22 грн., відповідно до наданого позивачем розрахунку пені.

Заперечення відповідача щодо того, що у позивача немає правовстановлюючого документа на приміщення, яке є об’єктом оренди, судом до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи наявні рішення Київської міської ради ІХ сесії ХХІІІ скликання від 27.12.2001р. № 208/1643 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва», Акт прийому-передачі майна з балансу Комунального підприємства житлового господарства на баланс Голосіївської районної в м. Києві ради від 01.10.2002р., якими підтверджується факт передачі жилого будинку за адресою: м. Київ, пр. Науки, 42/1, корп. 10 до комунальної власності Голосіївської районної в м. Києві ради.

Що стосується заперечень відповідача щодо того, що договір оренди № 222-08 від 30.10.2008р. між ним та позивачем не укладався, договірних відносин не існували, то вони спростовуються наявними в матеріалах справи виписками з рахунку, з яких вбачається, що відповідач перераховував позивачу грошові кошти з призначенням платежу «оплата за оренду нежитлового приміщення». Тобто, відповідач своїми діями факт існування між сторонами договірних відносин визнав.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Володимир –інженерні системи»(03028, м. Київ, пр-т Науки, 42/1, корп.. 10, офіс 017, код ЄДРПОУ 32553068) на користь Голосіївської районної у місті Києві ради (03150, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 42, код ЄДРПОУ 26077543) 15 220 (п’ятнадцять тисяч двісті двадцять) грн. 25 коп. заборгованості, 770 (сімсот сімдесят) грн. 22 коп. пені, 159 (сто п’ятдесят дев’ять) грн. 90 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               Трофименко Т.Ю.