Рішення № 10024440, 27.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/6327.05.10 За позовом          Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна

                    залізниця", м. Київ

до                    Відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве

                    підприємство промислового залізничного транспорту", м. Київ

Третя особа:          Відкрите акціонерне товариство Державна енергогенеруюча компанія

                    “Центренерго”в особі Трипільської ТЕС

про стягнення 273 678,05 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники :

Від позивача          Лагода О.А., Кучер М.К, Желєзняк В.М. –пред. по довір.

Від відповідача          Якушенко О.В., Андріяк П.І., - пред. по довір., Іванов С.М. -В.о.директора

Від третьої особи          Твердохліб С.М., Зелінська Т.М. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 273 678,05 грн. заборгованості за Договором № 7323057 від 18.01.2007р. та Договором № 1778 від 01.08.2003р. щодо надання послуг організації перевезення та експлуатації залізничної під’їзної колії при станції Трипілля –Дніпровське .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 11.02.2010р.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про об’єднання кількох справи № 31/53, 31/57 та даної справи в одне провадження.

Суд розглянув заявлене клопотання . але залишив його без задоволення враховуючи можливість одночасного призначення згаданих справ до розгляду без їх об’єднання .

Також, представник відповідача заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»в особі Трипільської ТЕС.

Суд визнав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача –272550,05 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2010р., розгляд справи було відкладено на 10.03.2010р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»в особі Трипільської ТЕС.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2010р., розгляд справи було відкладено на 15.04.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2010р., розгляд справи було відкладено на 19.05.2010р.

В судовому засіданні 19.05.2010р. було оголошено перерву до 27.05.2010р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач має перед відповідачем заборгованість, а тому його вимоги вважає безпідставними .

Представник третьої особи надав письмові пояснення , в яких підтримав позицію відповідача та проти задоволення позовних вимог заперечував мотивуючи тим ,що було проведено тимчасове обмеження щодо перевезення вугільної продукції . внесено зміни в план відвантаження на станцію .Однак не зважаючи на прийняті заходи обсяги відвантаження на ТЕС систематично перевищували 90 вагонів на добу , що безумовно вплинуло на нарахування плати за зберігання вагонів .

Представник позивача надав заперечення на відзив та на пояснення третьої особи. У запереченнях позивач зазначив, що борг нараховано правомірно та у відповідності до норм Статуту залізниць , Правил обслуговування залізничних під’їзних колій та інших нормативно-правових актів . Одночасно акцентував увагу суду , що до компетенції Південно-Західної залізниці ( не є станцією відправлення вантажу ) не входить вирішувати питання врегулювання взаємовідносин між відправником та одержувачем вантажу .

В судовому засіданні 27.05.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, за згодою сторін, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Під час розгляду справи строк вирішення спору було продовжено, відповідно до ст. 69 ГПК України, за клопотанням сторін.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами було укладено Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії від 01.08.2003р. № 1778.

Проведення розрахунків між залізницями і суб'єктами господарювання за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються відповідно до вимог Правил розрахунків за перевезення вантажів (затв. наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. за № 644, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 864/5085).

П. п. 2.3 п. 2 вищезазначених Правил передбачено, що безготівкові розрахунки між залізницею та суб'єктом господарювання проводить розрахунковий підрозділ залізниці - Технологічний центр з оброблення перевізних документів (далі - ЄТехПД), на підставі укладеного Договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Типова форма Договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги наведена в Додатку № 1 до вказаних вище Правил з визначенням у ньому: обсягів, строків та умов надання транспортних засобів, порядку розрахунків за перевезення та додаткових послуг, а також відповідальності за порушення зобов'язань.

На виконання вимог Правил розрахунків за перевезення вантажів між сторонами було укладено Договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 18.01.2007р. № 7323057, яким регламентований порядок розрахунків за перевезення та додаткові послуги, а також відповідальність за порушення зобов'язань.

Договором про експлуатацію залізничної під'їзної колії від 01.08.2003р. № 1778 передбачене зобов'язання відповідача сплачувати позивачу плату за користування вагонами (контейнерами) та інші збори і плати порядком, встановленим умовами Договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 18.01.2007р. № 7323057.

За період з 21. по 31 року позивач надавав відповідачу послуги з перевезення вантажів.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за уточненими обліковими даними та розрахунком до позову складає 272550,05 грн.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлене договором.

Враховуючи, що істотною умовою договору про надання послуг є обов'язкова його оплатність, вимогами ч 1 ст. 903 ЦК України конкретизоване зобов'язання замовника по виконанню зазначеної умови шляхом об'єднанням воєдино трьох її складових елементів - розмір оплати, порядку оплати та строків оплати, а саме: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний платити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Майнова відповідальність боржника, згідно статті 614 ЦК України, за невиконання або неналежне виконання зобов'язання наступає лише за наявності його вини, крім випадків, передбачених договором або законом. Відсутність своєї вини має довести особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно ст. 526, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства; порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання. Неналежне виконання полягає у порушенні при здійсненні дій, що становлять предмет виконання зобов'язання, умов, визначених його змістом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов'язаннями, при яких кожний учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності згідно ч. 2 статті 218 ГК України.

При вирішенні спорів про стягнення з вантажовласника плати за користування вагонами у випадку затримки вагонів і контейнерів на підходах до станції призначення та на станції призначення суд перевіряє дотримання залізницею встановленого порядку, а також надає оцінку обставинам, за яких залізниця не подавала чи не могла подавати вагони під вивантаження і з'ясовувати, чи був одержувач повідомлений належним чином про прибуття на його адресу вантажу або з яких причин вагони було затримано залізницею на шляху перевезення і чи дійсно ці причини не залежали від залізниці, що не виключає вини вантажовласника у затримці вагонів.

Так, відповідно до п.2 Правил видачі вантажів про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів).

Для запису повідомлень (як про прибуття, так і про подавання вагонів під вивантаження) на станції ведеться книга повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження. У цій книзі зазначаються: одержувач, назва вантажу, номер вагона (контейнера); дата й час передачі та прийняття інформації; прізвища тих працівників вантажовласників і станції, які передали та прийняли повідомлення, а також час, на який планується подача вагонів під вивантаження.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, згідно 2.6. правил розрахунків за перевезення вантажів облік використання коштів з особового рахунку ведеться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами. Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (якщо вони не були включені у відомості плати за користування вагонами і контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і платника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Відповідно до п. 8. Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

До матеріалів справи залучені накопичувальні картки, що передавалися представникам платникам для підпису, як і акти загальної форми, акти складені на станції призначення у зв'язку із затримкою вагонів та копія Книги повідомлень про час подавання вагонів під вивантаження.

Судом досліджувалися існуючі ставки та порядок нарахування плати за користування вагонами. Представлений уточнений розрахунок позовних вимог ґрунтується на підставі складених пам’яток про користування вагонами ( контейнерами ) з урахуванням оформлених Актів загальної форми та актів про затримку вагонів ( ф. ГУ-23 та ф. ГУ-23а ).

Доводи відповідача, щодо відсутності його вини у затримці вагонів не заперечують факту надання позивачем послуг за договором у заявленому обсязі.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог. До матеріалів справи залучено Акт звірки станом на 03.08.2009 р. за яким перевірено сальдо станом на 03.09.2009 р по рахунку 631 . але інформація цієї взаємо звірки поглинається в зв’язку з наданням послідуючих послуг .

За таких обставин, враховуючи обставини, що були встановлені під час розгляд справи № 31/53 Господарського суду міста Києва, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за уточненим розрахунком позивача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Статутом залізниць, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»(02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 37 Код ЄДРПОУ 04737111) на користь Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі –272550 (двісті сімдесят дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) грн. 05 коп., 2725 (дві тисячі сімсот двадцять п’ять) грн. 50 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Дата підписання рішення 18 червня 2010 року.