Ухвала суду № 100244115, 11.10.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4999/21

Провадження № 1-кп/202/423/2021

УХВАЛА

11 жовтня 2021 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Волошина Є.В.

за участю секретаря Хвостенко К.Ю.,

прокурора Гаподченка Є.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Грицая В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду міста Дніпропетровськаобвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021041660000196 від 10 травня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021041660000196 від 10 травня 2021 рокувідносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.3 ст.185 КК України.

У судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, не змінилися. Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до шести років, у зв`язку із чим є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у інкримінованому злочині, ОСОБА_1 може переховуватися від суду. Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовує тим, що на момент вчинення інкримінованого злочину, ОСОБА_1 офіційно не працював і для задоволення своїх щоденних людських потреб може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі із корисливою метою.

Захисник обвинуваченого у задоволені клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив відмовити, зазначивши, що прокурором не було доведено ризиків, на які він посилалась у своєму клопотанні. В обґрунтування заперечень зазначив, що обвинувачений не збирається переховуватись від суду. Хоча останній і перебував у розшуку, але через дії співробітників поліції, які не повідомляли обвинуваченого про необхідність з`являтись на відповідні дії.

Обвинувачений позицію свого захисника підтримав.

Вислухавши думки учасників судового засідання, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17 серпня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 жовтня 2021 року включно.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Мотивуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого прокурор зазначає, що існують ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення

Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

На виконання вказаних вимог КПК України судом встановлено, що обвинуваченому інкримінований злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до шести років. Обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення корисливих злочинів. Також відсутня інформація про постійне місце роботи або навчання та місце проживання у м.Дніпрі.

Суд погоджується з прокурором, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України наведений у клопотанні про продовження строку запобіжного заходу та обґрунтований ним у судовому засіданні, наразі не можна повністю виключити, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у інкримінованому злочині, ОСОБА_1 може переховуватися від суду.

Крім того, ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення також продовжує існувати, оскільки обвинувачений не має сталого заробітку, міцних соціальних зв`язків, офіційного джерела доходів.

При вирішенні питання про наявність ризиків, передбачених п.1 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» у якій зазначено, що «суворість передбаченого покарання» є хоч і не основним, але суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

З урахуванням вищевикладеного, особи обвинуваченого, маються всі підстави вважати, що більш м`який запобіжний захід, крім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав та доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Враховуючи положення ч.3 ст.183 КПК України, а також обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , наявності вищезазначених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає за можливе визначити заставу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 90800 гривень, оскільки застава у менших розмірах не здатна забезпечити виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст.ст.110,315-317,369,371 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, тобто до 09 грудня 2021 року включно.

Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 заставу у розмірі 90 800 (дев`яносто тисяч вісімсот) гривень.

У випадку внесення обвинуваченими ОСОБА_1 встановленої застави, вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням наступних обов`язків:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або перебування та/або місця роботи;

4) утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілим та свідками по кримінальному провадженню;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала підлягає оскарженню до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя Волошин Є.В.