Вирок № 100244109, 08.10.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

202/5303/21

1-кп/202/444/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2021 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді Волошина Є.В.,

за участю секретаря Хвостенко К.Ю.,

прокурора Матяша А.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Ковальчука В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041660000243 від 25 травня 2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт Ювілейне Дніпровського району Дніпропетровської області, громадянина України, маючого вищу освіту, не одруженого, на утримані недієздатних та малолітніх осіб не маючого, працюючого у ТОВ «НоваПей» на посаді касира пункту надання фінансових послуг філії №5, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.1 ст.362, ч.3 ст.362 КК України-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_1 , виконуючи функції на посаді касира пункту надання фінансових послуг філії №5 ТОВ «НоваПей», будучи матеріально відповідальною особою, керуючись злочинним умислом на привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, умисно, з корисливих мотивів, у період часу з 11 лютого 2021 року по 24 травня 2021 року,перебуваючи у пункті надання фінансових послуг №04254 східного регіону філії №5 ТОВ «НоваПей» за адресою: м. Дніпро, вул. Байкальська, 82, вчинив одиничний продовжуваний злочин - незаконно заволодів грошовими коштами ТОВ «НоваПей» на загальну суму 166 317,00 гривень.

Також, ОСОБА_1 , виконуючи функції на посаді касира пункту надання фінансових послуг філії №5 ТОВ «НоваПей», будучи особою, яка має доступ до інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі «NovaPay», умисно, з корисливих мотивів, у період часу з 11 лютого 2021 року по 24 травня 2021 року вчиняв несанкціоновані зміни інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, вчинені повторно.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч.1 ст.191 КК України, а саме привласнення чужого майна, яке було ввірене особі; за ч.1 ст.362 КК України, а саме несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинена особою, яка має право доступу до неї; за ч.3 ст.362 КК України, а саме несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинена особою, яка має право доступу до неї, вчинена повторно

30 серпня 2021 року між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Матяшем А.Ю. та обвинуваченим ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.ст.468,469,472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою, прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст.191, ч.1 ст.362, ч.3 ст.362 КК України. Обвинувачений повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, відшкодував завдану матеріальну шкоду у повному обсязі.

Сторони погоджуються на призначення наступного покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст.191 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;за ч.1 ст.362 КК України - у виді штрафу у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (34 000,00 гривень);за ч.3 ст.362 КК України - у виді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади на підприємствах усіх форм власності на строк 3 (три) роки.На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади на підприємствах усіх форм власності на строк 3 (три) роки, на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з покладанням обов`язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості оскільки вона не суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства України і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену в угоді міру покарання.

Представник потерпілого у судовому засіданні надав згоду на укладання угоди, зазначивши, що обвинувачений шкоду, спричинену злочином, відшкодував.

Обвинувачений ОСОБА_1 також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.1 ст.362, ч.3 ст.362 КК України, за викладених в обвинувальному акті обставин.

Захисник обвинуваченого просив угоду про визнання винуватості затвердити, зазначивши, що вона відповідає вимогам КПК України, а її наслідки роз`яснені обвинуваченому.

Обвинуваченому ОСОБА_1 судом було роз`яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме: можливість оскарження вироку лише з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 статті 474 цього Кодексу, в тому числі - не роз`яснення наслідків укладення угоди.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-470 КПК України, в тому числі - щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно зі ч.6 ст.474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом було встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим.

Ухвалюючи вирок на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Таким чином суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.1 ст.362, ч.3 ст.362 КК України.

Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого і відповідає загальним засадам призначення покарання. При призначені покарання враховано обставини, передбачені ст.66-67 КК України, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 не встановлено.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження: про призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та ухвалення обвинувального вироку.

Долю речових доказів судом не вирішується відповідно до ч.9 ст.100 КПК України, оскільки вони суду не надавалися та судом не досліджувалися.

Питання щодо процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.124 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.314,368,369,370,371,374,376,395,472,474,475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 серпня 2021 року, укладену між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Матяшем Андрієм Юрійовичем та обвинуваченим ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.1 ст.362, ч.3 ст.362 КК Українита призначити йому покарання:

-за ч.1 ст.191 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;

-за ч.1 ст.362 КК України у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок;

-за ч.3 ст.362 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади на підприємствах усіх форм власності на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади на підприємствах усіх форм власності на строк 3 (три) роки.

Звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 2 (два) роки, із покладенням на нього наступних обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати у розмірі 8237,28 гривень.

Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.

Згідно п.1 ч.4 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.4,6,7 ст.474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди.

Суддя Волошин Є.В.