Рішення № 100244055, 11.10.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 жовтня 2021 року м. Рівне №460/9528/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор Перемоги» до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор Перемоги» (далі - позивач) до Управління Держпраці у Рівненській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №400а/04-05/000024/ІП-ФС від 24.06.2021.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що начальником Управління Держпраці у Рівненській області винесена постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №400а/04-05/000024/ІП-ФС від 24.06.2021, яка є протиправною та підлягає скасуванню. Позивач вказує, що при винесенні постанови відповідач допустив ряд процедурних порушень: не надав можливості ознайомлення з актом перевірки; акт перевірки надісланий на адресу позивача разом з приписом про усунення виявлених порушень, що унеможливило надання позивачем відповідних заперечень на акт перевірки; припис про усунення виявлених порушень складний у той самий день, що і акт перевірки; у відповідача були відсутні правові підстави для проведення позапланового заходу; позивача не повідомлено в установленому законом порядку про розгляд справи про накладення штрафу; оскаржувана постанова стосується порушень, які позивач не допускав. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що оскаржувана постанова №400а/04-05/000024/ІП-ФС від 24.06.2021 винесена на підставі акта перевірки від 01.06.2021, який стосувався питання виконання позивачем вимог припису від 23.03.2021, складеного на підставі іншого акта перевірки від 23.03.2021. Відповідач вказує, що не допускав жодних процедурних порушень при винесенні оскаржуваної постанови та належним чином повідомляв позивача про розгляд справи про накладення штрафу. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 27.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 19.08.2021.

Ухвалою суду від 19.08.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання від 19.08.2021), підготовче засідання відкладене на 07.09.2021.

Ухвалою суду від 07.09.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання від 07.09.2021), закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 23.09.2021.

Ухвалою суду від 23.09.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання від 23.09.2021), у судовому засіданні оголошена перерва до 06.10.2021.

Ухвалою суду від 06.10.2021 вирішено продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Управлінням Держпраці у Рівненській області надісланий Державній службі України з питань праці лист від 22.02.2021 №01-04/1008 «Про погодження позапланових заходів», у якому просило надати згоду на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підприємствах, установах та організаціях щодо додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів, згідно зі списком, зокрема, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор Перемоги» (а.с. 47).

Державною службою України з питань праці надано погодження на проведення позапланових заходів (а.с. 48).

Начальником Управління Держпраці у Рівненській області винесений Наказ №226 від 19.03.2021 «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері праці у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор Перемоги»» на період з 22.03.2021 по 23.03.2021 (далі - Наказ №226) (а.с. 49).

На підставі Наказу №226 контролюючим органом оформлене Направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 19.03.2021 (а.с. 50).

За результатами проведеного позапланового заходу контролюючим органом оформлений Акт від 23.03.2021 №157а/04-05 «складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду» (далі - Акт перевірки від 23.03.2021) (а.с. 51).

Акт перевірки містить Опис виявлених порушень вимог законодавства:

(1) В ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор Перемоги» не забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці, а саме: відсутні документи про облік виконуваної роботи, нарахування, виплату заробітної плати ОСОБА_1 ;

(2) в ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор Перемоги» при звільненні працівника не виплачені усі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, а саме: при звільненні 17.11.2020 ОСОБА_1 йому не виплачено всі суми, що належать йому в день звільнення;

(3) в ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор Перемоги» не проведена виплата звільненому працівнику ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку;

(4) в ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор Перемоги» належно оформлена трудова книжка не видана працівнику у день звільнення, а саме: ОСОБА_1 не видана належно оформлена трудова книжка у день звільнення;

(5) в ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор Перемоги» при звільненні працівника не виплачена грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки, а саме: при звільненні 17.11.2020 ОСОБА_1 не виплачена грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки.

23 березня 2021 року контролюючим органом внесений Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №157п/04-05/157а (далі - Припис №157п/04-05/157а), відповідно до якого позивача зобов`язано усунути виявлені порушення у строк до 16.04.2021; та зобов`язано про виконання припису надати відповідне повідомлення із долученням первинних документів за підписом уповноваженої особи до Управління Держпраці у Рівненській області.

Начальником Управління Держпраці у Рівненській області винес6ний наказ від 28.05.2021 №498 «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері праці у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор Перемоги»» (далі - Наказ №498), відповідно до якого наказано провести перевірку виконання позивачем вимог Припису №157п/04-05/157а (а.с. 57).

На підставі Наказу №498 контролюючим органом оформлене Направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 28.05.2021 №417-11/09-27 (а.с. 58).

За результатами проведеного повторного заходу державного контролю (нагляду) посадовими особами контролюючого органу складений Акт від 01.06.2021 №400а/04-05 (далі - Акт перевірки від 01.06.2021), яким установлено факт невиконання позивачем Припису №157п/04-05/157а (а.с. 59).

Начальником Управління Держпраці у Рівненській області винесена Постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 24.06.2021 №400а/04-05/000024/ІП-ФС (далі - Постанова №400а/04-05/000024/ІП-ФС), якою накладено штраф на позивача у розмірі 30000,00 грн (а.с. 7).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення - Постанови №400а/04-05/000024/ІП-ФС, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 №1985-IV «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» (далі - Конвенція Міжнародної організації праці) система інспекції праці на промислових підприємствах застосовується до всіх підприємств, щодо яких інспектори зобов`язані забезпечити застосування правових норм щодо умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи.

Пунктом «а» статті 3 вказаної Конвенції визначено, що завданнями системи інспекції праці є забезпечення застосування правових норм у галузі умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи, як наприклад, норм щодо тривалості робочого дня, заробітної плати, безпеки праці, охорони здоров`я і добробуту, використання праці дітей і підлітків та з інших подібних питань, у тій мірі, в якій інспектори праці повинні забезпечувати застосування таких норм.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

КЗпП України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (стаття 1 КЗпП України) .

Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96).

Згідно із пунктом 1 Положення №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно із підпунктами 6, 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що ГУ Держпраці наділено контролюючими функціями за дотриманням роботодавцями законодавства про працю.

Так, відповідно до частини першої та другої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища (стаття 1 Закону №877-V).

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (стаття 1 Закону №877-V).

Відповідно до частини восьмої статті 7 Закону №877-V, припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

За правилами частини одинадцятої статті 7 Закону №877-V, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Відповідно до пункту 16 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 (у редакції, чинній на момент проведення позапланового заходу), за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що у разі виявлення під час контрольного заходу порушень законодавства у сфері праці контролюючий орган формує обов`язкову до виконання вимогу - припис із зазначенням термінів усунення виявлених порушень.

Як зазначалося вище, під час проведення первинного контрольного заходу відповідачем сформований Припис №157п/04-05/157а, яким установлено строки усунення виявлених порушень - до 16.04.2021.

Припис №157п/04-05/157а отриманий позивачем 26.03.2021 (а.с. 89, 90).

Під час розгляду справи судом установлено, що позивач жодним чином не повідомляв контролюючий орган про виконання чи про неможливість виконання Припису №157п/04-05/157а.

Суд звертає увагу на ту обставину, що Припис №157п/04-05/157а, як обов`язкова до виконання письмова вимога, не оскаржувався позивачем у судовому порядку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про протиправність оскаржуваної Постанови №400а/04-05/000024/ІП-ФС, позивач вказує, що у порушення частини сьомої статті 7 Закону №877-V, відповідачем внесено Припис №157п/04-05/157а у день складення Акта перевірки від 23.03.2021, що позбавило позивача права на надання заперечень на Акт перевірки від 23.03.2021.

Суд відхиляє такі довози позивача та зазначає таке.

За правилами частини сьомої статті 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до пункту 16 Порядку №823 (у редакції, чинній на момент проведення позапланового заходу), за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Вказане свідчить про те, що у разі виявлення порушень законодавства саме у сфері праці контролюючий орган уповноважений у день складання акта перевірки оформити припис про усунення порушень.

Тому вказані позивачем доводи не свідчать та не можуть свідчити про порушення відповідачем порядку внесення Припису №157п/04-05/157а, який не є предметом спору в межах даної адміністративної справи.

Щодо правових підстав для проведення позапланового заходу, за результатами якого винесена оскаржувана Постанова №400а/04-05/000024/ІП-ФС, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 6 Закону №877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Саме на підставі вказаної норми і був проведений позаплановий захід, за результатами якого складений Акт перевірки від 01.06.2021 - повторна перевірка стосувалася питання виконання позивачем Припису №157п/04-05/157а.

Тому посилання позивача на відсутність правових підстав для проведення позапланового заходу є безпідставними.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що підставою для проведення повторної перевірки, за результатами якої складений Акт від 01.06.2021, була заява ОСОБА_1 , оскільки така заява (звернення) була підставою для проведення перевірки, яка відбувалася у березні 2021 року та за результатами якої складений Акт перевірки від 23.03.2021 та внесений Припис №157п/04-05/157а.

Щодо суті виявлених під час проведення контрольного заходу порушень: (1) В ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор Перемоги» не забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці, а саме: відсутні документи про облік виконуваної роботи, нарахування, виплату заробітної плати ОСОБА_1 ; (2) в ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор Перемоги» при звільненні працівника не виплачені усі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, а саме: при звільненні 17.11.2020 ОСОБА_1 йому не виплачено всі суми, що належать йому в день звільнення; (3) в ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор Перемоги» не проведена виплата звільненому працівнику ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку; (4) в ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор Перемоги» належно оформлена трудова книжка не видана працівнику у день звільнення, а саме: ОСОБА_1 не видана належно оформлена трудова книжка у день звільнення; (5) в ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор Перемоги» при звільненні працівника не виплачена грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки, а саме: при звільненні 17.11.2020 ОСОБА_1 не виплачена грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки, суд зазначає таке.

Згідно з частиною п`ятою статті 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Отже, конструкцією цієї конституційної норми передбачено можливість застосування способів захисту права, в тому числі, не передбачених процесуальними нормами.

Гарантоване статтею 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право - конкретизоване у законах України.

Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9).

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом. Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені в статті 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви №17160/06 та №35548/06; п. 33).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників. Наприклад, у п. 75 рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних. Це особливо стосується гарантій, закріплених ст. 6 Конвенції, з огляду на визначне місце, яке у демократичному суспільстві займають право на справедливий суд разом з усіма гарантіями за цією статтею (див. рішення у справі «Принц Ліхтенштейну Альберт-Адам ІІ проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany) [ВП], заява №42527/98, п. 45). У п. 54 рішення у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland, заява №28249/95) Суд також погодився, що можуть бути справи, в яких майбутній позивач повинен мати попередній дозвіл до того, як йому дозволять процедуру подання позову (див. рішення суду у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom).

Стаття 13 Конвенції під назвою «Право на ефективний засіб юридичного захисту» проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Зміст адміністративної юстиції - ефективний судовий захист від порушень у публічно-правових відносинах.

Загальні способи звернення до адміністративного суду та захисту права у публічно-правових відносинах визначені частиною першою статті 5 та частиною другою статті 245 КАС України.

Якщо особа вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, така особа має право звернутися до суду та просити про їхній захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Для ефективного поновлення порушеного права необхідно, щоб існував чіткий зв`язок між правопорушенням та способом захисту права. Іншими словами, метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням - визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе.

Суд зазначає, що оскаржуючи Постанову №400а/04-05/000024/ІП-ФС, яка прийнята за результатами повторного контрольного заходу з приводу перевірки виконання Припису №157п/04-05/157а, позивач здійснює підміну підстав позову, оскільки фактично оскаржує вимоги Припису №157п/04-05/157а, як обов`язкової до виконання письмової вимоги контролюючого органу.

Суд зазначає, що Припис №157п/04-05/157а не є предметом спору в межах даної адміністративної справи, та не оскаржувався позивачем в межах іншого судового провадження.

Складаючи Акт перевірки від 01.06.2021 відповідач лише перевіряв обставини щодо виконання чи невиконання позивачем Припису №157п/04-05/157а, складеного на підставі Акта перевірки від 23.03.2021, при цьому не виявляючи та не установлюючи нових порушень.

Суд також вважає за необхідне вказати, що з метою перевірки факту існування виявлених порушень по суті, зокрема, щодо порушення «В ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор Перемоги» не забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці, а саме: відсутні документи про облік виконуваної роботи, нарахування, виплату заробітної плати ОСОБА_1 », суд у судовому засіданні 23.09.2021 оголосив перерву та зобов`язав представника позивача надати документи щодо ведення бухгалтерського обліку праці.

Проте, представник позивача у наступне судове засідання (06.10.2021) не прибув, подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, та не надав суду документи (докази), які був зобов`язаний надати.

За правилами частини шостої статті 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Також позивач вказує, що оскаржувана Постанова №400а/04-05/000024/ІП-ФС є протиправною, оскільки позивача не повідомлено в установленому законодавством порядку про розгляд відповідної справи про накладення штрафу.

Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

За правилами пункту 3 Порядку №509, справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу (пункт 4 Порядку №509).

Відповідачем надано суду докази надіслання на адресу позивача повідомлення про розгляд справи: 09.06.2021 здійснене відправлення рекомендованим листом; 10.06.2021 - лист вручений позивачу.

Тому посилання позивача на неповідомлення про розгляд справи про накладення штрафу є безпідставними.

Суд також зазначає, що посилання позивача на пункт 6 Порядку №509, як на норму, яка ніби порушена контролюючим органом, є помилковими, оскільки пункт 6 Порядку №509 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019.

Вказане вище свідчить про те, що оскаржувана Постанова №400а/04-05/000024/ІП-ФС винесена контролюючим органом у порядку та спосіб, визначені нормами чинного законодавства.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваної Постанови №400а/04-05/000024/ІП-ФС, у порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягаю до задоволення.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню, оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор Перемоги» (вулиця Кременецька, 26, місто Радивилів, Рівненська область, 35500; код ЄДРПОУ 02474914) до Управління Держпраці у Рівненській області (вулиця Лермонтова, 7, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 39780243) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 11 жовтня 2021 року

Суддя К.М. Недашківська