Рішення № 100243821, 01.10.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4313/21

Провадження № 2/201/2299/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Гаржи О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Пресс» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки,

ВСТАНОВИВ:

30.04.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Садівничого товариства «Пресс» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки (а.с. 1-2).

Ухвалою судді від 05.05.2021р. позовну заяву залишено без руху та позивачеві наданий строк для усунення її недоліків (а.с. 13).

Після усунення позивачем недоліків шляхом сплати судового збору (а.с. 11), ухвалою судді від 02.06.2021р. відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 15).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він працював головою СТ «Пресс» з травня 1995 року по травень 2019 року, що підтверджується копією останнього листа Статуту товариства, де він зазначений в якості голови. При звільнені йому не виплачена заробітна платня за період з травня 2014 року по травень 2019 року (за 60 місяців), а також не надано наказу про звільнення. За розрахунком позивача його середньомісячна заробітна платня складає 350 грн., з урахуванням того, що відповідач винен йому заробітну платню за 60 місяців, то заборгованість складає 21 000 грн. (350 грн. x 60 місяців). Він неодноразово телефоном і особисто звертався до керівництва СТ «Пресс» із вимогою про виплату заборгованості по заробітній платі, або про видачу довідки про заборгованість, однак йому було відмовлено без будь-яких мотивів.

На підставі викладеного, просив стягнути з СТ «Пресс» заборгованість по заробітній платі в розмірі 21 000,00 грн., а також середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідач позовні вимоги не визнав. 16.08.2021р. від представника позивача - адвоката Крят Л.Б. (діє на підставі ордеру від 27.07.2021р. - а.с. 53) надійшов відзив на позовну заяву разом із доданими документами (а.с. 24 - 51), у яких відповідач не погодився із доводами позивача про наявність боргу по заробітній платі. Зазначив, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження заборгованості по заробітній платі, хоча був головою правління товариства. Заявлений ним період, за який начебто заформувалася заборгованість виплати заробітної плати, не відповідає дійсності.

Пунктом 14.2.4. статуту СТ «Пресс», затвердженого загальними зборами товариства 17.12.2016р. (як і у статуті, затвердженому 30.04.2014р.) передбачено, що голова правління підзвітний загальним зборам членів товариства і лише за їх рішенням може бути знятий або звільнений з посади. Протоколом загальних зборів СТ «Пресс» № 1/18 від 06.05.2018р., у присутні 109 з 179 членів товариства, у зв`язку із закінченням терміну повноважень, відсутністю співпраці з членами правління, систематичним ігноруванням своїх обов`язків як голови правління, позивача ОСОБА_1 знято з займаної посади з 06.05.2018р. Цим же протоколом обрано головою правління СТ «Пресс» ОСОБА_2. Отже, позивач знятий з посади з 06.05.2018р., що спростовує його твердження про те, що він обіймав посаду голови правління з травня 2014 року по травень 2019 року.

Садівничі товариства - це специфічні об`єднання громадян для спільного здійснень своїх потреб у вирощуванні фруктів, ягід, овочів, проведенні іншого сільськогосподарського виробництва на своїх садових ділянках, а також створення умов для відпочинку, оздоровлення проведення вільного часу членів товариства та їх сімей.

Згідно зі статутом СТ «Пресс» товариство не займається виробничою діяльністю, має організаційно правовому форму: садівниче товариство (п. 1.4.), є неприбутковою організацією, перебуває у реєстрі неприбуткових установ та організацій на сайті ДПС України, його фонди формуються за рахунок членських внесків. Визначення розмірів оплати праці голови правління, віднесені де компетенції загальних зборів членів товариства (п. 14.1.2. Статуту). Питання щодо оплати голови правління СТ не ставилося на порядок денний протягом діяльності СТ, в зв`язку з неприбутковістю та відсутністю видатків на такі цілі,

Голова правління неприбуткової організації СТ виконували і виконують свої обов`язки на безкоштовній основі (громадських засадах). Діючий на сьогодні голова правління СТ ОСОБА_2 також виконує свої обов`язки на громадських засадах.

Відсутність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується довідкою СТ вих. №08 від 09.08.2021р. Тому у відповідача не виникало обов`язку здійснити розрахунок з позивачем як протягом виконання обов`язків так після зняття з посади. На підставі викладеного, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримував, просив їх задовольнити, пояснив, що він дійсно працював головою правління СТ «Пресс» 35 років, однак відповідного запису у його трудовій книжці немає. Його працевлаштування ніяк не було оформлене. Зарплатню йому видавав казначей товариства по 350 грн. на місяць. Відповідного підтвердження про отримання заробітної плати він не має, оскільки, щоб не сплачувати податки із заробітної плати, то видача заробітної плати ніяк не оформлювалася документально. Також зауважив, що відомості про його звільнення у протоколі від 06.05.2018р. за одностайним голосуванням всіх членів товариства не відповідають дійсності, оскільки такого не може бути, щоб за його звільнення всі проголосували одностайно, адже нічого протиправного він не вчиняв. Пояснив, що актом приймання-передачі у 2014 році він передавав документи, які в нього були, інші документи знаходяться у товариства. Коштами, які він брав у казначея розраховувався за подачу води для садівництва.

Представник відповідача - адвокат Крят Л.Б. в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, зазначала, що позивач ніколи не отримував заробітну плату у товаристві. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

01.10.2021р. сторони надали заяви про розгляд справи без їх участі, кожен з них наполягали на власній позиції по справі (а.с. 83-84 ).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши в судовому засіданні позиції сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши позиції сторін та докази у справі, встановив такі обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

З наявних у справі доказів встановлено, що Садівниче товариство «Пресс» зареєстроване як юридична особа 21.01.1985р., що підтверджується Випискою з ЄДРЮОФОПГФ (а.с. 26 - 27).

Згідно із протоколом загальних зборів СТ «Пресс» № 1/18 від 06.05.2018р. у зв`язку із закінченням терміну повноважень, відсутністю співпраці з членами правління, систематичним ігноруванням своїх обов`язків як голови правління ОСОБА_1 знято з займаної посади з 06.05.2018р., обрано на посаду голови правління СТ «Пресс» ОСОБА_2 (а.с. 39 - 41).

Отже, позивач знятий з посади у травні 2018 року, а не у травні 2019 року.

Пунктом 14.1.2 статуту СТ «Пресс», затвердженого загальними зборами членів СТ «Пресс» від 30.04.2014р. передбачено, що до компетенції загальних зборів членів товариства належить визначення розміру оплати праці голови правління (а.с. 29 -30).

Згідно із п. 1.4. статуту СТ «Пресс», затвердженого загальними зборами членів СТ «Пресс» 17.12.2016р., товариство є неприбутковою організацією, утворено та зареєстровано в порядку визначеному законом, що регулює діяльністю відповідної неприбуткової організації, фонди формуються за рахунок членських внесків. Пунктом 14.1.2. статуту СТ «Пресс» передбачено, що до компетенції загальних зборів членів товариства належить визначення розміру оплати праці голови правління. Згідно із п. 14.2.4. статуту голова правління підзвітний загальним зборам членів товариства і за їх рішенням може бути знятий або звільнений з посади (а.с. 33-37).

Відповідно до п. 14.1.121. ст. 14 Податкового кодексу України неприбуткові підприємства, установи та організації - неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу;

Згідно із п.п. 133.4.2 ст. 14 ПК України доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами..

Як вказує відповідач, питання щодо оплати голови правління СТ не ставилося на порядок денний протягом діяльності СТ, в зв`язку з неприбутковістю та відсутністю видатків на такі цілі, і голова правління товариства виконували і виконують свої обов`язки на безкоштовній основі (громадських засадах).

У відповідності до п. 14.4.1. статуту правління товариства може призначати бухгалтера (скарбника) для ведення бухгалтерського обліку та звітності у товаристві за згодою загальних зборів членів товариства.

Фінансова діяльність бухгалтера (скарбника) здійснюється на підставі затвердженого кошторису та підлегла тільки рішенням загальних зборів членів Товариства.

Бухгалтеру (скарбнику) товариства заборонено; класти па поточний рахунок Товариства особисті кошти; вкладення товариством коштів в ощадну касу на ощадкнижку, не зареєстровану у товаристві; знімати з поточного рахунку товариства кошти для особистих потреб.

Згідно із п. 14.4.2. статуту бухгалтер (скарбник): приймає внески та інші платежі у членів Товариства згідно з регламентом, затвердженим правилами внутрішнього розпорядку; організує облік та охорону грошових коштів Товариства згідно з умовами договору; виплачує гроші згідно з встановленими зборами членів Товариства платіжними документами або відомостями (актами) на виконання робіт за підписом голови Правління; перераховує гроші підрядним організаціям, постачальникам матеріалів, електроенергії, води, послуг телефонного зв`язку, послуг вивозу твердих побутових відходів, за оренду землі, інших договірних зобов`язань Товариства па підставі рішення Правління за підписом голови Правління; приймає невикористані суми у матеріально відповідальних осіб; вкладає кошти Товариства на поточний рахунок та знімає їх за мірою надходження та потреб, не допускає накопичування сум у касі більше встановленого банківською установою ліміту. У разі здачі чи отримання коштів із банку має право вимагати від голови Товариства супроводження членом Товариства; утримує грошові кошти Товариства на поточному рахунку в банківській установі або на книжці, що належить Товариству з правом користуватись нею не менше ніж двома посадовими особами Товариства відповідно до прийнятого рішення правлінням Товариства; складає щомісячні звіти про рух грошових коштів Товариства по рахунку в банківській установі та касі Товариства; оформлює усі платежі, що надходять до каси, через приходну касову книгу по видам платежів із зазначенням номеру земельної ділянки, прізвища, ім`я, по батькові володаря, дати, суми внеску, розміру пені, особистого підпису володаря, з наступним наданням квитанції із зазначенням дати прийому платежу, його виду та підписом бухгалтера (скарбника) або внесення запису до членської книжки; здійснює контролі, за додержанням строків платежів та нарахування пені відносно членів товариства, що порушують встановлені строки платежів; веде бухгалтерський облік платежів та надходжень Товариства; веде особисті рахунки членів Товариства.

Отже, як вбачається зі статуту, організація обліку грошових коштів товариства, їх виплата обліковується бухгалтером товариства за відповідними первинними платіжними документами або іншими відомостями .

Згідно довідки, виданої бухгалтером СТ «Пресс» від 09.08.2021р. вих. № 08 станом на 09.08.2021р. відсутня будь-яка фінансова заборгованість перед ОСОБА_1 (а.с. 43, 62).

Згідно довідки, виданої бухгалтером СТ «Пресс» від 09.08.2021р. вих. № 09 голова правління ОСОБА_2 виконує свої обов`язки на добровільних засадах, заробітна плата не нараховується і не виплачується. (а.с. 44, 63).

Головою правління ОСОБА_2 і членом правління ОСОБА_3 складений акт від 20.06.2018р. про те, що колишній голова правління СТ «Пресс» ОСОБА_1 будь-яку документацію Голові правління ОСОБА_2 не передавав (а.с. 51).

Позивачем наданий акт приймання - передачі за 2014 рік, згідно із яким ОСОБА_1 передав казначею ОСОБА_4 документи: державний акт на право користування землею за 1987р., свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 29.05.2008р., довідку з єдиного державного реєстру підприємств і організацій України від 30.05.2008р., статут садівничого товариства «Прес» робітників і службовців ордена Трудового Червоного прапора заводу важких пресів від 21.01.1985р. (а.с. 69).

Суд, вирішуючи вимоги позивач про стягнення заробітної плати, зазначає, що відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно зі ст. 23 цього Закону з аробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов`язань і розписок або у будь-якій іншій формі забороняється. Заробітна плата може виплачуватися банківськими чеками у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Згідно зі ст. 24 Закону виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

У відповідності до ст. 29 Закону України «Про оплату праці» при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством. Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

А згідно зі ст. 30 цього закону при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оплату праці» відомості про оплату праці працівника надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника.

Згідно зі ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

При цьому, документальне оформлення нарахування заробітної плати залежить від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві. Так, підставами для нарахування заробітної плати працівникам є, зокрема, наказ про прийняття на роботу, штатний розпис, табель обліку використання робочого часу.

Бухгалтерський облік заробітної плати здійснюється відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, згідно із яким підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи - документи, створені у письмовій або електронній формі. Як правило, нарахована заробітна плата відображається підприємством у відомості нарахування зарплати, яка розробляється роботодавцем самостійно.

Окрім того, пунктом 14.1.48. ст. 14 ПК України установлено, що заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Згідно із п. 14.1.222. ст. 14 цього Кодексу роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов`язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов`язки, передбачені законами.

Відповідно до п. 164.2.1. ст. 16 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Роботодавець, як податковий агент, зобов`язаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб із суми оподатковуваного доходу працівника, у т.ч. із заробітної плати, за його рахунок, що передбачено п. 176.2, ст. 176, п. 168.1.1 ст. 168 ПК України.

З наведених норм слідує, що підтвердженням нарахування та виплати заробітної плати роботодавцем працівнику є первинні документи, які відображені у бухгалтерському обліку роботодавця. Крім того, підтвердженням отримання працівником заробітної плати є нарахування і сплата роботодавцем податку на доходи фізичних осіб, що також відображається у податковому обліку підприємства.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимі докази). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження виплати заробітної плати позивач не надав жодних документів, які підтверджують отримання ним будь-коли заробітної плати на СТ «Пресс». Навпаки, позивач стверджував, що виплата заробітної плати не оформлювалася документально задля уникнення сплати податків. Тому суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що його заробітна плата у СТ «Пресс» становила 350,00 грн. на місяць і СТ «Пресс» має заборгованість з її виплати позивачеві, оскільки жодними належними і допустимими доказами це не підтверджено.

Представленими відповідачем суду документами доведено, що СТ «Пресс» ніколи не сплачувало позивачеві як голові правління товариства заробітну плату, оскільки товариство є неприбутковою уставною, статутом товариства не передбачено виплату голові правління заробітної плати за його діяльність.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до СТ «Пресс» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки не підлягають задоволенню.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати із відповідача у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 900,00 грн. (а.с. 11) не стягуються.

Вирішуючи питання про стягнення оплати за отримання правничої допомоги з позивача, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandisрішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited»проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

На підтвердження надання правової допомоги представником відповідача - адвокатом Крят Л.Б. надано суду свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю від 16.09.2019р., ордер від 27.07.2021р. (а.с. 52-53), договір № 2707/1 від 27.07.2021р. про надання правової допомоги, укладений між СТ «Пресс» і Адвокатським об`єднанням «Бобиль і партнери» (а.с. 78-80), акт приймання-передачі робіт від 28.09.2021р. (а.с. 81), опис робіт станом на 28.09.2021р. (а.с. 82) з детальним описом і вартістю кожної послуги, а саме, вивчення та аналіз вимог позовної заяви - 400,00 грн. * 3 год. = 1200,00 грн., вивчення та аналіз документів наданих СТ «Пресе» - 400,00 грн. * 3 год. = 1200,00 грн., підготовка відзиву на позовну заяву - 400,00 грн. * 3 год. = 1200,00 грн., підготовка заяви про долучення доказів до матеріалів справи - 400,00 грн. * 2 год. = 800,00 грн., підготовка заяви про виклик свідків у судове засідання - 300,00 грн. * 2 год. = 600,00 грн., участь в судових засіданнях з урахуванням часу необхідного на дорогу (незалежно від кількості засідань) 3000,00 грн., загальна сума витрат на правову допомогу складає 8000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. договору № 2707/1 від 27.07.2021р. про надання правової допомоги виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу, яка включає наступні послуги: 2.1.1. вивчення наданих замовником документів по взаємовідносинам з фізичною особою ОСОБА_1 ; 2.1.2. здійснити правовий аналіз наданих первинних документів та надати усні консультації замовнику з питань перспективи судової справи №201/4313/21 за позовом ОСОБА_1 до СТ «Пресе» до про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середньої заробітної плати за час затримки; 2.1.3. підготовка пакету первинних документів, необхідних для судової процедури; 2.1.4. правовий супровід судової справи; 2.1.5. участь у розгляді справи у судовій процедурі, визначеній п. 2.2.К 2.2.2. 2.2.3 Договору. Згідно із п. 4.2.1. договору, сторони домовилися, що на даному етапі послуг, вказаних у п. 2.1. і п. 2.2.1 договору, розмір послуг становить 8 000,00 грн. з ПДВ.

Суд, при розподілі указаних витрат враховує пов`язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу заперечень, наданих протилежною стороною.

Зокрема, суд враховує, що представник відповідача заявляв два клопотання про виклик свідків (а.с. 59-60), однак в подальшому відмовився від допиту указаних свідків, а тому суд не враховує витрати на підготовку цих клопотань в розмірі 600 грн., адже адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Представник позивача приймав участь фактично в одному судовому засіданні 28.09.2021р., яке здійснювалося за допомогою фіксації технічними засобами під час розгляду справи по суті (а.с. 71 - 72), а тому суд враховує частково витрати на учать в судових засіданнях в розмірі 750,00 грн. (3000/4 с.з. = 750,00 грн.).

Разом із тим, представник відповідача знайомився із матеріалами справи (а.с. 19), надавав відзив на позовну заяву і долучав докази на його обґрунтування (а.с. 24 - 57), надавав заяву про долучення додаткових доказів (а.с. 61 - 66), тому суд бере до уваги витрати, які відповідають умовам договору і здійснені представником відповідача на вивчення та аналіз вимог позовної заяви - 400,00 грн. * 3 год. = 1200,00 грн., вивчення та аналіз документів наданих СТ «Пресе» - 400,00 грн. * 3 год. = 1200,00 грн., підготовку відзиву на позовну заяву - 400,00 грн. * 3 год. = 1200,00 грн., підготовку заяви про долучення доказів до матеріалів справи - 400,00 грн. * 2 год. = 800,00 грн., всього 4 400,00 грн.

Таким чином, суд вважає, що витрати на правову допомогу відповідача складають в цілому 5 150,00 грн. (4 400 + 750). Тому витрати відповідача на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню частково - у розмірі 5 150,00 грн., оскільки саме на цю суму підтверджується доказами надання адвокатом правничих послуг у даній справі.

Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Приймаючи до уваги відмову позивачеві у задоволенні позову, суд вважає за можливе стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача - СТ «Пресс» витрати на правову допомогу в розмір 5 150,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Пресс» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки - відмовити.

Сягнути із ОСОБА_1 на користь Садівничого товариства «Пресс» витрати на правову допомогу в розмір 5 150,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 04 жовтня 2021 року.

Суддя Наумова О.С.