Ухвала суду № 100243249, 11.10.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

11 жовтня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/10954/21

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якій просить: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням норми статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; забезпечити повернення недоотриманих коштів на пенсійну картку позивача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн. або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону; позовної заяви, оформленої відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017), а саме: із зазначенням ідентифікаційного коду відповідача, реєстраційного номера облікової картки платника податків позивача за його наявності або номер і серія паспорта; із обґрунтуванням порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача - ГУ ПФУ в Полтавській області прав, свобод, інтересів позивача, в тому числі, із зазначенням періоду за який позивач вважає порушеними свої права; із зазначенням власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (з наданням її копій відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб у справі для направлення учасникам справи).

Також ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року роз`яснено позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.

07.10.2021 від позивача надійшла квитанція про сплату судового збору та уточнена позовна заява, із зазначенням ідентифікаційного коду відповідача, реєстраційного номера облікової картки платника податків позивача, власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з дня виходу на пенсію, з 11.10.2009, по сьогодення, застосувавши коефіцієнт заробітної плати, який згідно норм статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", дорівнює 2,05374;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії у встановлений законом термін, а недоотримані з вини відповідача кошти разом з пенсією, виплатити в перший після перерахунку місяць.

Звертаючись до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, позивач зазначає, що пенсія для пенсіонера є єдиним офіційним доходом, за який він існує, і є його заробітною платою, а тому має пільги щодо стягнення судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях, а саме від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічні норми містить стаття 8 Закону України "Про судовий збір".

Саме майновий стан є вирішальним фактором для прийняття судом рішення про звільнення від сплати судових витрат, у даному випадку судового збору. При цьому для визначення майнового стану позивача, ним повинні бути надані належні докази на підставі яких суд матиме змогу прийняти відповідне рішення.

У даному випадку позивачем не надано доказів на підтвердження скрутного матеріального становища, а також доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, проте позовні вимоги про визнання дій протиправними та зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, не підпадають під п. 1 ч. ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому, за ці вимоги позивачу необхідно сплатити судовий збір.

Інших доказів про наявність у позивача пільг щодо сплати судового збору матеріали справи не містять. Отже, позивач не звільняється від сплати судового збору за звернення до суду з вищевказаними позовними вимогами.

До уточненої позовної заяви позивачем надано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн., тобто, позивачем, при зверненні з даною позовною заявою до суду, судовий збір сплачено в розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

Крім того, суддя, розглянувши уточнену позовну заяву вважає за необхідне зазначити наступне.

Положеннями пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Таким чином, позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Отже, підставою для звернення до суду із позовом є порушення прав, свобод та інтересів позивача рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, зміст позовної заяви не містить обґрунтувань (викладу обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги) порушення діями ГУПФУ в Полтавській області прав, свобод, інтересів позивача, часових рамок події порушення, що могло б бути підставою для звернення його з позовом до адміністративного суду.

При цьому, у своєму позові ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії ГУПФУ в Полтавській області, що полягають у порушенні положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Однак позивач не зазначає, які саме дії ГУПФУ в Полтавській області він просить визнати протиправними та які саме порушення закону допущено останнім. У зв`язку з чим не конкретизовано зміст позовних вимог щодо предмета спору.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та зі змісту позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги та позовні вимоги є логічно не завершеними та потребують уточнення.

Отже, позивач не виконав у повному обсязі вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у встановлений строк, недоліки позовної заяви не усунув.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку було залишено без руху у встановлений для цього строк, суддя дійшла висновку вказану позовну заяву разом із доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва