Ухвала суду № 100242824, 11.10.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11576/20

У Х В А Л А

05 жовтня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Глуханчука О.В.,

секретар судового засідання – Музика А.О.

за участі:

представник позивача – не з`явився

представник відповідача – Атаманенко М.С. (самопредставництво на підставі розпорядження про призначення на посаду головного спеціаліста відділу по роботі з адміністративними справами управління з питань представництва у судах юридичного департаменту Одеської міської ради; службового посвідчення та довіреності)

представник третьої особи – не з`явився

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про закриття провадження у справі за адміністративним позовом приватного підприємства “Янтар” до Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання внести зміни до наказу,

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства “Янтар” до Одеської міської ради, у якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради при розгляді заяви приватного підприємства “Янтар” від 14.09.2020 року щодо не внесення зміни до рішення Одеської міської ради № 1354-V від 05.04.2007 року;

зобов`язати Одеську міську раду внести зміни до рішення № 1354-V від 05.04.2007 року шляхом викладення його у наступній редакції: “надати згоду ПП “Янтар” на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0, 32 га по вул. Генерала Цвєтаєва, 18, м. Одеса, у власність для обслуговування об`єктів ринкової інфраструктури”;

здійснити розподіл судових витрат та стягнути з Одеської міської ради на користь приватного підприємства “Янтар” судовий збір у розмірі 2102, 00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000, 00 грн.

Ухвалою суду від 04 листопада 2020 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 18 листопада 2020 року задоволено клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі. Зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою суду від 21 вересня 2021 року поновлено провадження у справі.

16 грудня 2020 року через канцелярію суду надійшло клопотання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Клопотання обґрунтоване тим, що спірні правовідносини виникли щодо бездіяльності Одеської міської ради з приводу внесення змін до рішення Одеської міської ради від 05.04.2007 року № 1354-V про надання згоди ПП «Янтар» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, а саме: фактичного ненадання згоди ПП «Янтар» на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,32 га, по вул. Генерала Цветаєва, 18 в м. Одесі у власність, для обслуговування об`єктів ринкової інфраструктури, які належать ПП «Янтар» на праві приватної власності, на підставі ст. 120 ЗК України, 377 ЦК України. При цьому, позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що право власності на вищевказану земельну ділянка відповідно до приписів ст. 12 ст. 120 ЗК України, 377 ЦК України перейшло до ПП «Янтар» після набуття ним права власності на об`єкти нерухомості, що на ній розташовані. А отже, Департамент вважає, що спірні правовідносини носять приватно-правовий характер, оскільки виникає спір про цивільне право, а відтак, даний спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування, що відповідно виключає можливість його розгляду в порядку адміністративного судочинства.

23 грудня 2020 року за допомогою системи «Електронний суд» представником позивача подано до суду заперечення на клопотання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про закриття провадження у справі.

В обґрунтування своїх заперечень представник позивача зазначив про те, що посилання Департаменту на практику Великої Палати Верховного у клопотанні про закриття провадження у справі є недоцільним з огляду на те, що вона не є тотожною із справою за позовом ПП Янтар». Цитована практика зводить до того, що оскарження рішення органів місцевого самоврядування щодо отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або оренду здійснюється в порядку адміністративного судочинства. І лише у випадках, коли земельна ділянка або її частина вже передавалась в оренду або власність на підставі раніше прийнятих рішень ради, то спір щодо надання дозволу на виготовлення проекту відведення іншим особам оскаржується заінтересованими особами (користувачами, власниками) за правилами цивільного або господарського судочинства.

Проте, як зазначає позивач, земельна ділянка по вул. Генерала Цвєтаєва, 18 в м. Одесі не сформована, їй не присвоєно кадастрового номеру, проект землеустрою щодо неї не виготовлено, її межі не винесені в натурі, рішення Одеської міської ради про надання її у власність, оренду або постійне користування не приймалось, право власності або користування на неї не зареєстроване за жодною особою, окрім того не існує спору між ПП «Янтар» та третіми особами щодо користування нею.

Таким чином, представник позивача стверджує, що спір по справі №420/11576/20 підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.

У підготовче засідання 05 жовтня 2021 року з`явився представник відповідача, який залишив вирішення клопотання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про закриття провадження у справі на розсуд суду.

Представник позивача та представник третьої особи до суду не з`явились, про дату, час і місце проведення підготовчого засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

З боку представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без його участі.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).

З урахуванням викладеного, суд продовжив розгляд справи у підготовчому засіданні за відсутності учасників справи, які не з`явились, оскільки їх неявка не перешкоджає такому розгляду.

Розглянувши клопотання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про закриття провадження у справі, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

При цьому, ч. 1 ст. 5 КАС України визначені способи захисту порушених прав, свобод або інтересів позивача, а саме: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням термінів, наданим в статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 823/325/16.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

За правилами п. 6 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, спірні правовідносини виникли щодо бездіяльності Одеської міської ради при розгляді заяви приватного підприємства «Янтар» від 14.09.2020 року щодо внесення змін до рішення Одеської міської ради № 1354-V від 05.04.2007 року про надання згоди ПП «Янтар» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, а саме внесення змін до цього рішення шляхом надання згоди ПП «Янтар» на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,32 га, по вул. Генерала Цветаєва, 18 в м. Одесі у власність, для обслуговування об`єктів ринкової інфраструктури, які належать ПП «Янтар» на праві приватної власності.

Рішенням Одеської міської ради від № 1354-V від 05.04.2007 року надано згоду ПП «Янтар» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 0,32 га, по вул. Генерала Цветаєва, 18 в м. Одесі, для експлуатації нежилих будівель та споруд адміністративно-складського призначення.

При цьому, як встановлено судом з матеріалів справи та підтверджено представником Одеської міської ради, на час судового розгляду справи земельна ділянка площею 0,32 га за адресою: вул. Генерала Цветаєва, 18, м. Одеса, перебуває у комунальній власності, проект землеустрою щодо неї не виготовлено, рішення Одеської міської ради про надання її у власність, оренду або постійне користування будь-яким іншим особам не приймалось.

За таких обставин у даній справі не виникає спору щодо встановлення (визнання) права власності чи користування земельною ділянкою; Одеською міською радою не приймалось рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою третій особі, тощо.

Натомість, згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року (справа № 320/3496/17), спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки позивач звертався до суду з позовом з метою захисту свого приватного інтересу, порушеного, на його думку, суб`єктом владних повноважень шляхом прийняття рішення з питання, яке стосується надання дозволу на розроблення проекту землеустрою третій особі. Велика Палата Верховного Суду висновувала, що подальше оспорювання правомірності користування відповідною земельною ділянкою має вирішуватися в порядку господарської юрисдикції.

У постановах від 21 березня 2018 року (справа № 536/233/16-ц), від 24 квітня 2018 року (справа № 401/2400/16-ц), від 30 травня 2018 року (справа № 826/5737/16), від 19 червня 2018 року (справа № 922/864/17) Велика Палата Верховного суду дійшла висновку про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування, а відмова особі у наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність у неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.

Проект технічної документації земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом.

Якщо особа звертається до відповідного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту технічної документації щодо земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідне рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Отже, враховуючи, що у даній справі не виникає спору щодо встановлення (визнання) права власності чи користування земельною ділянкою (орієнтовною площею 0,32 га, по вул. Генерала Цветаєва, 18 в м. Одесі), Одеською міською радою не приймалось рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою третім особам, тощо, суд дійшов висновку про те, що спірні правовідносини між ПП “Янтар” та Одеською міською радою мають публічно-правовий характер.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Водночас, вирішуючи питання щодо належності цього спору до юрисдикції адміністративного суду, суд вважає, що цей спір належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, а відтак підстави для закриття провадження у справі, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, відсутні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про закриття провадження у справі №420/11576/20.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5-9, 19, 205, 238, 245, 248, 256, 293 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про закриття провадження у справі №420/11576/20 – відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали складений та підписаний судом 11 жовтня 2021 року.

Суддя О.В. Глуханчук