Ухвала суду № 100242451, 11.10.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справi

11 жовтня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/222/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зліт» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 12 січня 2021 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Зліт» (далі – позивач, ТОВ «Зліт») до Головного управління ДПС у Луганській області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Луганській області), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 10.07.2020 № 728 про проведення фактичної перевірки ТОВ «Зліт».

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 27-28).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 зупинено провадження у справі № 360/222/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зліт» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 816/228/17 (арк.спр.128).

Постанова Великої Палати Верховного Суду набрала законної сили 08.09.2021, є остаточною та оскарженню не підлягає (арк. спр. 133-135).

Ухвалою від 11 жовтня 2021 року поновлено провадження у справі (акр. спр. 136).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив таке.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Зліт», ідентифікаційний код 32278967, зареєстроване як юридична особа з 13.11.2002 номер запису 13821200000008284, у стані припинення не перебуває, місцезнаходження юридичної особи: 92800, Луганська область, Біловодський район, селище міського типу Біловодськ, вулиця Торосяна, будинок 136.

Головним управлінням ДПС у Луганській області на підставі підпунктів 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8, 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11, 20.1.12, 20.1.13 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2. статті 80, пункту 82.3 статті 82, з урахуванням вимог пункту 52/2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань наявності ліцензій, відповідних дозвільних документів, вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального видано наказ від 10 липня 2020 року № 728 «Про проведення фактичної перевірки Автозаправної станції (АЗС) за адресою: Луганська область, Біловодський район смт. Біловодськ, вул. Торосяна, буд. 136, за місцем здійснення фактичної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Зліт» (код за ЄДРПОУ 32278967)» (арк. спр. 50).

Згідно з цим наказом призначено проведення фактичної перевірки.

За наслідками реалізації наказу від 10 липня 2020 року № 728 «Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Зліт» винесено акт фактичної перевіркивід 05.08.2020 № 0074/12/32/05/05/32278967/467 (арк. спр. 93-98).

За наслідками акту від 05.08.2020 № 0074/12/32/05/05/32278967/467 Головним управлінням ДПС у Луганській області винесено податкові повідомлення-рішення від 24.09.2020 №№ 00000010705, 00000020705 (арк. спр. 110, 112).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Абзацом першим пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктами 80.1, 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи), може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України); у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України).

Як встановлено зі змісту спірного наказу про проведення фактичної перевірки, підставою для його прийняття зазначено, зокрема, підпункти 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що аналізованими нормами ПК з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема фактичних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 10.07.2020 № 728 про проведення фактичної перевірки ТОВ «Зліт», суду зазначає таке.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Виходячи з наведеного суд, дійшов до висновку, що оскарження наказу від 10.07.2020 № 728 про проведення фактичної перевірки ТОВ «Зліт» не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

При цьому поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Аналогічний висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17.

Таким чином, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем (суб`єктом владних повноважень) немає публічно-правових відносин, спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд роз`яснює позивачу, що згідно із частиною другою статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

При цьому, з урахуванням висловленої позиції Верховного Суду з даного питання, не потребує роз`яснення право позивача щодо звернення до суду, що уповноважений розглядати даний спір, оскільки такий спір не належить до юрисдикції жодного іншого суду.

Одночасно суд зазначає, що згідно із пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до частини шостої статті 143 КАС України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

З урахуванням наведеного, суд роз`яснює позивачу право звернення з клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору на підставі пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» з врахуванням вимог частини шостої статті 143 КАС України.

Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зліт» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова