Ухвала суду № 100242028, 08.10.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 жовтня 2021 року м. Київ № П/320/672/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши питання щодо прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання судового рішення та заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, поданих по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням суду від 18.09.2020 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії загальною сумою (виключаючи поетапність виплат нарахованої пенсії) з 05.03.2019.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (ЄДРПОУ 22933548) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) нарахування та виплату пенсії загальною сумою (виключаючи розстрочення виплати перерахованої пенсії у вигляді підвищення 50%, 75%) починаючи з 05.03.2019 із зарахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду від 18.09.2020 по справі №П320/672/20 набрало законної сили 02.12.2020 та 20.01.2021 судом видано виконавчий лист за №П/320/672/20.

За клопотанням позивача ухвалою суду від 16.04.2021 встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати до суду протягом 30 днів з дня отримання копії зазначеної ухвали звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 по справі №П/320/672/20.

Ухвалою суду від 17.08.2021 у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 19.05.2021 №1000-0902-7/47662 про виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 по справі №П/320/672/20 - відмовлено.

Встановлено для Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області новий строк для надання звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 по справі №П/320/672/20 - протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили.

29.09.2021 судом від відповідача отримано звіт про виконання рішення суду від 18.09.2020 по справі №П/320/672/20.

Вирішуючи питання щодо оцінки та прийняття вказаного звіту суд виходить з наступного.

Судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з положеннями частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 по справі №П320/672/20 набрало законної сили 02.12.2020 та 20.01.2021 судом видано виконавчий лист за №П320/672/20.

Вказаним рішенням, як зазначалося вище, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії загальною сумою (виключаючи розстрочення виплати перерахованої пенсії у вигляді підвищення 50%, 75%) починаючи з 05.03.2019 із зарахуванням раніше виплачених сум.

Так, у поданому звіті від 17.09.2021 №1000-0902-7/94452 відповідачем вказується на те, що на виконання рішення суду від 18.09.2021 ГУ ПФУ у Київській області здійснило перерахунок пенсії позивачеві в порядку, визначеному судовим рішенням. Сума нарахованих коштів на виконання рішення суду за період з 05.03.2019 по 31.12.2019 становить 18807,24 грн. Із посиланням на підпункти 4, 5 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, положення статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанову Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду” (Постанова №649), висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.04.2020 по справі №560/523/19 відповідачем зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснює виплати винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством. Також зазначено, що 21.02.2020 затверджено Бюджет Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на 2020 рік за яким на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду було закладено 9491,90 тис. грн.

В той же час, після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №640/5248/19 щодо визнання протиправними та нечинними пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», обсяг бюджетних призначень Пенсійного фонду України на 2020 рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду не переглядався.

Згідно зі ст.ст. 23, 116 Бюджетного кодексу будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України у порядку, визначеному цим кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Таким чином, відповідач повідомив, що виплати пенсій можуть бути здійснені ГУ ПФУ у Київській області виключно за рахунок коштів Державного бюджету (код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету - 25060080) "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду", за рахунок коштів по перерозподілу власних надходжень, коштів розподіленого на загальнообов`язкове державне страхування єдиного внеску. Фінансування здійснюється відповідно до графіка фінансування, який складається з урахуванням щоденної потреби відповідно до сум у виплатних документах до установ.

Відповідач зазначає, що листами від 12.05.2021 №1000-0902-5/44678, від 17.09.2021 ГУ ПФУ у Київській області зверталось до Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України із запитом щодо виділення коштів на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 по справі №320/672/20, але відповідь на останні не надходила.

Відповідно, вказуючи на приписи Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24.01.2018 по справі №405/3663/13-а, відповідач стверджує, що погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду буде здійснено в межах відповідних бюджетних призначень.

Крім того, посилаючись на висновки Верховного Суду України у справах №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а, Шостого апеляційного адміністративного суду у постанові від 20.12.2018 №810/878/18, Конституційного Суду України у рішенні від 13.12.2011 №17-рп/2011, відповідач зазначає, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а також що виділення коштів із державного бюджету на фінансування пенсійних виплат не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, тому у діях начальника Головного управління ПФУ у Київській області відсутні ознаки вини та умислу щодо невиконання у повному обсязі судового рішення, як умови притягнення особи до відповідальності.

Враховуючи зазначені обставини, відповідач просить суд також врахувати, що Головним управлінням було вжито всі можливі заходи, спрямовані на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 по справі №320/672/20, однак фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.

Розглянувши поданий відповідачем звіт від 17.09.2021 №1000-0902-7/94452 про виконання судового рішення, суд не може погодитися із вказаними доводами відповідача, виходячи з такого.

Як вже було встановлено судом, зокрема згідно раніше поданого відповідачем звіту від 19.05.2021 №1000-0902-7/47662 про виконання рішення суду від 18.09.2020, Головне управління здійснило перерахунок пенсії позивачу в порядку, визначеному судовим рішенням. Сума коштів нарахована на виконання рішення суду за період з 05.03.2019 по 31.12.2019 становить 18807,24 грн., проте виплати даної суми не відбулось.

Вказані обставини підтверджуються у тому числі поданням про зміну способу та порядку виконання рішення суду в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 20.05.2021 №64359384/6, що наявний в матеріалах справи.

Так, відповідно до частини 1 статті 10 Бюджетного кодексу України видатки та кредитування бюджету класифікуються за:

1) бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету);

2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету);

3) функціями, з виконанням яких пов`язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).

Відповідно до частини 2 статті 10 Бюджетного кодексу України програмна класифікація видатків та кредитування бюджету використовується у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі. Програмна класифікація видатків та кредитування державного бюджету (місцевого бюджету) формується Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом), за пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) у бюджетних запитах, при цьому визначається шляхом розподілу видатків та кредитування державного бюджету (місцевого бюджету) за бюджетними програмами у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) і може бути уточнена під час виконання державного бюджету (місцевого бюджету) при внесенні змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) та у разі застосування положень частини шостої статті 23 та частини другої статті 24 цього Кодексу.

Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетний запит - документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для виконання покладених на нього функцій на середньостроковий період, на підставі відповідних граничних показників видатків бюджету та надання кредитів з бюджету.

Суд зазначає, що звернення відповідача з листами до Пенсійного фонду України з проханням про розгляд питання щодо виділення коштів на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 у справі №320/672/20, не свідчить про виконання судового рішення у повному обсязі.

З приводу посилання відповідача у звіті на Постанову №649, суд зазначає таке.

22.08.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду; установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою; внесено до бюджету Пенсійного фонду України на 2018 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 р. № 8, зміни, що додаються.

Відповідно до пункту 1 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 649 (в редакції чинній станом на 22.08.2018), цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Згідно із пунктом 3 Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Пунктом 10 Порядку №649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

У той же час, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №640/5248/19 визнано протиправним та скасовано Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №640/5248/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 року змінено. Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: "Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Отже, Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649, починаючи з 22 липня 2020 року до спірних правовідносин вже не може бути застосований і виконання рішення суду у даній справі повинно здійснюватись згідно вимог чинного законодавства в сфері виконання судових рішень.

Враховуючи викладене та у зв`язку з тим, що зазначена постанова КМ України, а саме її п. 1 та п. 2, визнані нечинними, у відповідача відсутні правові підстави для виконання рішення суду у відповідності до зазначеної постанови КМ України.

При цьому, на час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України №20-1 від 26.09.2018, зареєстрований в Міністерстві юстиції України за №1189/32641 від 22.10.2018.

Згідно з п. 1 Порядку цей Порядок відповідно до пункту 3 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 (далі - Порядок № 649), визначає процедуру функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), та внесення інформації до нього.

У цьому Порядку терміни використовуються у значеннях, наведених у Законах України «Про виконавче провадження», «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку №649 (п. 2).

У реєстрі обліковуються рішення, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»: на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою; про стягнення коштів (п. 3).

Відомості з реєстру можуть надаватися стягувачу щодо нього у вигляді витягу чи представнику стягувача на підставі документа, що підтверджує його повноваження (п. 10).

Отже, зазначений Порядок №20-1 визначає процедуру функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), та внесення інформації до нього, проте не визначає порядку виконання судових рішень.

Як вже зазначено судом, пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якими затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, та установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов`язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою, визнані протиправними та нечинними.

З урахуванням вищевикладеного, суд не може вважати виконаним рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 у справі №320/672/20 та, як наслідок, прийняти звіт відповідача про виконання судового рішення.

Тому, з урахуванням вимог частини 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 17.09.2021 №1000-0902-7/94452 про виконання судового рішення від 18.09.2020 у справі №320/672/20 в частині виплати нарахованої позивачеві пенсії загальною сумою (виключаючи розстрочення виплати перерахованої пенсії у вигляді підвищення 50%, 75%) починаючи з 05.03.2019 із зарахуванням раніше виплачених сум - відмовити та встановити новий строк для виконання судового рішення у вказаній частині - протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили даною ухвалою.

Разом з цим, 29.09.2021 судом отримано заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду, яка подана у порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України та у якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548, юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40), які полягають у невиконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 в справі №П/320/672/20, а саме: здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) нарахування та виплату пенсії загальною сумою (виключаючи розстрочення виплати перерахованої пенсії у вигляді підвищення 50%, 75%) починаючи з 05.03.2019 із зарахуванням раніше виплачених сум;

- винести окрему ухвалу Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області;

- направити окрему ухвалу керівнику Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548, юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) для відповідного реагування: усунення порушень прав позивача, а саме: здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) нарахування та виплату пенсії загальною сумою (виключаючи розстрочення виплати перерахованої пенсії у вигляді підвищення 50%, 75%) починаючи з 05.03.2019 із зарахуванням раніше виплачених сум;

- встановити строк керівнику Головного управління Пенсійного фонду у Київській області для повідомлення Київського окружного адміністративного суду про результати вжитих заходів;

- постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнають протиправними.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Також, згідно ч.ч. 1, 2 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

З огляду на викладене, дослідивши зміст та форму поданої позивачем заяви, суд вирішив за можливе здійснити її розгляд в порядку письмового провадження.

Так, за наведених позивачем обґрунтувань у поданій заяві, остання мотивована тим, що у відповідності до обставин справи, а саме в частині вимог зобов`язального характеру, які покладені на відповідача рішенням суду від 18.09.2020, позивачем зазначено, що станом на час подання цієї заяви рішення суду відповідачем не виконано, що зокрема підверджується листом останнього від 18.08.2021, отриманого позивачем на електронну пошту у відповідь на його заяву від 19.07.2021.

Відтак, із посиланням зокрема на практику суду касаційної інстанції та Європейського суду з прав людини, на переконання позивача вказані обставини щодо невиконання відповідачем судового рішення, яке набрало законної сили є свідченням тривалого порушення прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а також порушення конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача від 20.08.2021 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з виконання судового рішення у справі №320/672/20 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Так, відповідно до положень статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З системного аналізу зазначених норм суд дійшов висновку про те, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами статті 383 Кодексу, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду чи умисне ухилення від вчинення будь-яких дій, спрямованих на його виконання, що порушує законні права та інтереси позивача.

Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 Кодексу адміністративного судочинства України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії позивача за період з 05.03.2019 по 31.12.2020, та після проведення якого сума доплати до пенсії позивача становить 18807,24 грн. Відповідач вказує, що виплату позивачу суми доплати буде здійснено за наявності бюджетних асигнувань на цю мету.

Суд зазначає, що асигнування на виплату державних боргів безумовно може спричинити певні затримки у виконанні рішень з бюджету Уряду. При цьому право заявника на виплату не заперечується відповідачем, а тому і не позбавляє позивача належної йому власності. Суттєва затримка у виплаті нарахованої позивачу доплати до пенсії, яка в даному випадку не залежить від волі та дій ГУ ПФУ у Київській області, оскільки зумовлена відсутністю належного бюджетного фінансування, не може свідчити про небажання відповідача виконувати рішення суду чи про умисне вчинення ним будь-яких дій, які цьому перешкоджають.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність доводів позивача, а тому заява позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання наявності підстав для оскарження ухвали суду про відмову в задоволенні такої заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 5, 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності заяви вказаним у частині 2 вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Враховуючи наведені процесуальні положення, в апеляційному порядку може бути оскаржено виключно ухвалу про повернення заяви у зв`язку із її невідповідністю вимогам частини 2 цієї статті. Однак, Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає права апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, відповідно до частини 2 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Таким чином, ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку лише у випадку, якщо оскарження таких ухвал прямо передбачають відповідні норми Кодексу адміністративного судочинства України, проте ані стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України, ані приписи статті 294 Кодексу не містять норм, які передбачають можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена також Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.12.2018 по справі №2а/0470/2563/12, від 04.06.2019 по справі №813/1920/18, від 11.07.2019 року по справі №821/11/18, від 30.04.2020 у справі №814/1171/17.

Керуючись статтями 243, 248, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 17.09.2021 №1000-0902-7/94452 про виконання судового рішення від 18.09.2020 у справі №П/320/672/20 в частині виплати нарахованої ОСОБА_1 пенсії загальною сумою (виключаючи розстрочення виплати перерахованої пенсії у вигляді підвищення 50%, 75%) починаючи з 05.03.2019 із зарахуванням раніше виплачених сум – відмовити.

2. Встановити для Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення від 18.09.2020 у справі №П/320/672/20 в частині виплати нарахованої ОСОБА_1 пенсії загальною сумою (виключаючи розстрочення виплати перерахованої пенсії у вигляді підвищення 50%, 75%) починаючи з 05.03.2019 із зарахуванням раніше виплачених сум - протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили.

3. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області по невиконанню судового рішення в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України - відмовити.

4. Копію ухвали надіслати учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала суду в частині залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

В іншій частині ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панченко Н.Д.