Рішення № 100241839, 11.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року Справа № 280/8323/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіональною управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69006, м. Запоріжжя, вул. В. Лобановського, буд. 10, код ЄДРПОУ 35036926)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із позовною заявою до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіональною управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Москаленко Лесі Петрівни ВП № 51354454 від 20.08.2021 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 31 837,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у постанові про накладення штрафу від 20.08.2021 року ВП №51354454, винесеній головним державним виконавцем Дніпровського ВДВС Москаленко Л.П. зазначено, що державним виконавцем накладено на позивача штраф на користь стягувача у розмірі 31 837,50 грн., що становить 50% від суми заборгованості, на підставі ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», проте дані норми передбачають накладення штрафу на боржника за невиконання рішень немайнового характеру. Вважає, що на момент винесення постанови про накладення штрафу від 20.08.2021 року ВП № 51354454 не існувало законних підстав для накладення вказаного штрафу, і, відповідно, винесення даної постанови, оскільки зміни до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», які передбачають накладення на боржника штрафу набрали чинності 28.08.2018. Стверджує, що позивач від сплати аліментів не ухилявся і заборгованість виникла з вини виконавця, який не повідомляв боржника про існування виконавчого провадження. На підставі викладеного, просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позовну заяву не визнав. У відзиві від 05.10.2021 вх. № 57046 посилається на те, що на виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавчий лист № 317/1885/14-ц, виданий 25.07.2014 Запорізьким районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 516 грн. щомісяця, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.05.2014 до повноліття дитини, тобто до 18.06.2031 грн. Зазначає, що 10.08.2021 було зроблено розрахунок заборгованості по аліментам, 12.08.2021 вручено під підпис ОСОБА_1 та роз`яснено що відповідно до п. 14 ч. 3 ст. 71 ЗУ "Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. Вказує, що сума заборгованості згідно розрахунку боржником була сплачена, а від сплати штрафу боржник відмовився. Вважає, що виконавчі дії проведено у відповідності до норм чинного законодавства та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 14.09.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 29.09.2021 відкрито провадження у справі, залучено до участі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначених ст. 287 КАС України. Судове засідання призначене на 06 жовтня 2021 року.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа письмові пояснення по суті спору не надала, у судове засідання не з`явилась.

Протокольною ухвалою суду від 06.10.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 11.10.2021.

Представник позивача та відповідача клопотаннями від 11.10.2021 просять суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 10 липня 2014 року по справі № 317/1885/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 516 гривень щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 06.05.2014 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25 липня 2014 року Запорізьким районним судом Запорізької області видано виконавчий лист у справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 516 грн. щомісяця, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.05.2014 до повноліття дитини, тобто до 18.06.2031 грн.

Постановою від 08.06.2016 Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро), відкрито виконавче провадження № 51354454, за виконавчим листом Запорізького районного суду Запорізької області № 317/1885/14-ц від 25.07.2014.

10.08.2021 Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) здійснено розрахунок заборгованості позивача, за його заявою від 09.08.2021. Сума боргу станом на 01.07.2021 склала 63 675,00 грн.

Заборгованість сплачена ОСОБА_1 17.08.2021, згідно квитанції № 1034478543 від 17.08.2021.

20 серпня 2020 року, головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Москаленко Лесею Петрівною, в межах провадження № 51354454, за невиконання рішення винесено постанову про накладення штрафу на ОСОБА_1 , у розмірі 31837,50 грн.

Не погоджуючись із постановою державного виконавця про накладення штрафу від 20.08.2021, позивач звернувся із даним позовом до суду про її скасування.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступних підстав.

Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначає Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.

Тобто, у разі відсутності спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону №1404.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Положеннями частини 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 3 статті 71 Закону №1404-VIII визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

28.08.2018 року набрав чинності Закон України від 03.07.2018 року № 2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" (далі - Закон №2475-VIII).

Відповідно до Закону № 2475-VIII частина 4 ст. 11 Закону № 1404-VIII «Про виконавче провадження» викладена в такій редакції - "Строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої, частиною 14 статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання".

Крім того, Законом № 2475-VIII статтю 71 Закону № 1404-VIII доповнено частиною 14 наступного змісту:

«За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.»

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу".

Враховуючи зміни, які були внесені до Закону України «Про виконавче провадження», з 28.08.2018 року Законом України "Про виконавче провадження" встановлено строк обчислення державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів (заборгованість за один рік, заборгованість за два роки, заборгованість за три роки, тощо) саме для застосування заходів, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону № 1404-VIII, і цей строк обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Пунктом 8 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5, визначено, що виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону.

Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу I цієї Інструкції та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

Отже, нормами Закону № 2475-VIII, який набрав чинності 28 серпня 2018 року, посилено відповідальність за несвоєчасну сплату аліментів, зокрема, запроваджено нарахування штрафів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за рік (20% від суми несплачених аліментів), за два роки (30% від суми несплачених аліментів), за три роки (50% від суми несплачених аліментів).

У рішенні від 09.02.1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

На час прийняття державним виконавцем спірної постанови, пункти 3, 12 статті 27 закону України від 03.07.2018 №2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" у встановленому порядку не визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Навпаки, Законом чітко визначено, що строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених частиною 14 статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Таким чином, з 28.08.2018 державний виконавець має право прийняти рішення про накладення штрафу на боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання судового рішення про стягнення аліментів, якщо встановить такі юридичні факти: по-перше, боржник має заборгованість зі сплати аліментів, по-друге, розмір заборгованості із сплати аліментів учасником виконавчого провадження не оскаржений у судовому порядку, по-третє, розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує суму відповідних платежів за один (два або три) рік (роки).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.11.2020 у справі №620/517/20, дата виникнення заборгованості зі сплати аліментів не впливає на можливість застосування штрафу. Визначальним для вирішення справи є встановлення наявності такої заборгованості на час винесення постанови про накладення штрафу та її розмір, який впливає на визначення суми штрафу. Внесені до Закону №1404-VІІІ зміни мали на меті посилення захисту прав дітей шляхом встановлення дієвого механізму притягнення до відповідальності осіб за несплату аліментів та ухилення в подальшому порушників від відбування призначеного стягнення за несплату аліментів. Натомість неможливість застосування частини 14 статті 71 вказаного Закону до заборгованості, що виникла до 28.08.2018, нівелювала б зміни до законодавства щодо посилення захисту прав дитини.

Враховуючи вищевказані висновки Верховного Суду, судом відхиляються доводи позивача про те, що відповідальність на підставі частини 14 статті 71 Закону №1404-VІІІ може бути застосована лише у випадку, якщо заборгованість виникла після набрання чинності вказаною нормою.

Разом з тим, як зазначив Верховний Суд, визначальним для вирішення справи є встановлення наявності заборгованості зі сплати аліментів на час винесення постанови про накладення штрафу та її розмір, який впливає на визначення суми штрафу.

Отже, суд вважає, що дата виникнення заборгованості зі сплати аліментів не впливає на можливість застосування штрафу до позивача, проте визначальним для вирішення справи є встановлення наявності такої заборгованості на час винесення постанови про накладення штрафу, тобто в даному випадку така заборгованість повинна існувати на час прийняття рішення про накладення на боржника штрафу, розмір, який впливає на визначення суми штрафу, а саме 20.08.2021.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 24.11.2020 у справі № 620/517/20.

Водночас, судом встановлено, що згідно розрахунку заборгованості від 10.08.2021 № 51354454/6 станом на 01.07.2021 загальна сума заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим документом становить 63 675,00 грн. (а.с.9)

17.08.2021 позивачем згідно квитанції № 1034478543 сплачено 63675,00грн. з призначенням платежу «Аліменти.Борг.Отримувач ОСОБА_2 » (а.с. 20).

Отже, станом на 20.08.2021 борг зі сплати аліментів за позивачем був відсутній, а тому постанова державного виконавця винесена за відсутності підстав, що не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, постанова державного виконавця ВП № 51354454 від 20.08.2021 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 31 837,50 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому, доводи позивача в частині невірного посилання державного виконавця в оскаржуваній постанові на положення ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» суд дослідивши відхиляє з підстав того, що допущена помилка в бланку постанови сама по собі є занадто формальною підставою для скасування рішення.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні із позовом до суду сплачено 908,00 грн. судового збору, який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіональною управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіональною управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69006, м. Запоріжжя, вул. В. Лобановського, буд. 10, код ЄДРПОУ 35036926), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Москаленко Лесі Петрівни ВП № 51354454 від 20.08.2021 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 31 837,50 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіональною управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено 11.10.2021.

Суддя Л.Я. Максименко