Ухвала суду № 100241712, 08.10.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

08 жовтня 2021 рокум. Ужгород№ 260/5180/21

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Маєцька Н.Д, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівської районної державної адміністрації, Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Львівської районної державної адміністрації, Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області , якою просить: 1) Визнати неправомірною бездіяльність Львівської районної державної адміністрації як правонаступника Жовківської районної державної адміністрації Львівської області щодо невиділення ОСОБА_1 земельної ділянки в натурі (на місцевості) в розмірі 0.9018 га із земель колективної власності ТзОВ «Кунин» в обмін на сертифікати на право на земельну частку (пай) JIB № 026634 та ЛВ № 026635; 2) 3обов`язати відповідача, Добросинсько-Магерівську сільську раду Львівського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в частині виділення (додатково) останньому земельної ділянки в натурі (на місцевості) в розмірі 0.9018 га за рахунок земель резервного фонду ТзОВ "Кунин", а в разі якщо такі відсутні - із земель запасу чи резервного фонду, створеного місцевою радою.

У відповідності до ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя відкриває провадження в адміністративній справі, якщо відсутні підстави, в тому числі, для відмови у відкритті провадження.

У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 слід відмовити з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України – позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень " означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22 серпня 2019 року у справі № 822/199/16, від 13 лютого 2019 року № 815/1327/18.

Як вбачається із змісту позовних вимог позивач просить визнати протиправною бездіяльність Львівської районної державної адміністрації щодо не виділення йому земельної ділянки в натурі в розмірі 0,9018 га із земель колективної власності ТзОВ "Кунин" в обмін на сертифікати на право на земельну частку (пай) ЛВ № 026634 та ЛВ № 026635 та зобов`язати Добросинсько-Магерівську сільську раду Львівського району Львівської області повторно розглянути його заяву в частині виділення йому земельної ділянки в натурі (на місцевості) в розмірі 0,9018 га за рахунок земель резервного фонду ТзОВ "Кунин", а в разі якщо такі відсутні – із земель запасу чи резервного фонду, створеного місцевою радою.

При цьому, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01 жовтня 2007 року Жовківською районною державною адміністрацією було видано два сертифікати на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 026634 про належність права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ТОВ "Кунин" розміром 1.88 умовних кадастрових гектарів, та сертифікат серії ЛВ № 026635 про належність права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ТОВ "Кунин" розміром 2.02 умовних кадастрових гектарів. Після смерті батьків позивач прийняв спадщину та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 22.08.2008 за реєстровим №3001 та свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 02.10.2007 за реєстровим №2621. Спадкове майно, на яке видано вказані свідоцтва - в тому числі право на земельні частки площею 1.88 га та 2.02 га, що перебували у власності ТзОВ "Кунин" Жовківського району Львівської області та належали померлим на підставі сертифікату ЛВ № 026634 на право на земельну частку (пай) та сертифікату ЛВ № 026635 на право на земельну частку (пай) відповідно.

В процесі розпаювання земель ТОВ "Кунин" державним підприємством "Львівським науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою" проведено розрахунок переводу умовно-кадастрової площі 3.90 га по вищевказаних сертифікатах на фізичну площу 2,9982 га для виділення в натурі.

В подальшому позивачу, згідно розпорядження голови Жовківської районної державної адміністрації від 23 квітня 2009 року за № 312, передано у власність земельні ділянки: згідно державного акту серії ЯЕ №536641 - земельну ділянку площею 1.2986 га з кадастровим номером 4622784600090000089, згідно державного акту серії ЯЕ №536770 - земельну ділянку площею 1.0306 га з кадастровим номером 4622784600140000154, згідно державного акту серії ЯЕ 535216 - земельну ділянку площею 0,2707 га з кадастровим номером 4622784600150000159, та згідно державного акту серії ЯЕ №535142 - земельну ділянку площею 0,3983 га з кадастровим номером 4622784600140000196. Вищевказані державні акти на право власності на земельні ділянки надані позивачем до позовної заяви.

Позивач зазначає, що йому виділено в натурі на 0,9018 га менше ніж передбачено сертифікатами на право на земельну частку (пай), у зв`язку з чим вважає бездіяльність Жовківської районної державної адміністрації, що полягає у не виділенні 0,9018 га фізичної площі земельної ділянки на зміну сертифікатам на права на земельну частку (пай) протиправною.

Таким чином, позивач звернувся до суду, оскільки вважає, що відповідач -1 порушив його права, виділивши земельну ділянку меншої площі, ніж це передбачено сертифікатами на право на земельну частку (пай) та вважає, що додатковому виділенню підлягає земельна ділянка площею 0,9018 га.

З огляду на вищенаведене, даний спір носить приватно - правовий характер, у зв`язку з чим, зазначені вимоги втрачають ознаки публічно-правового спору, оскільки позовні вимоги безпосередньо стосуються права власності позивача на земельні ділянки, підтверджене відповідними державними актами на право власності на земельні ділянки.

Отже, в даному випадку має місце спір про право, що в свою чергу виключає можливість його розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі №580/3779/19, від 10 вересня 2020 року у справі №278/1783/19.

Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Оскільки позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного права, суддя вважає, що заявлені позивачами позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що вирішення даного спору здійснюється в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч.5 ст. 170 КАС України – повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись п.1 ч.1 ст.170, ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівської районної державної адміністрації, Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

2. Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.Д. Маєцька