Рішення № 100241569, 11.10.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року м. Житомир справа № 240/6166/21

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання дій неправомірними, скасування постанов,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, в якому просить:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Юрчук Ю.В. щодо винесення постанови від 12.12.2018 про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови від 12.12.2018 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Юрчук Ю.В.від 12.12.2018 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 49094,38 грн у виконавчому провадженні ВП №30685864;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Юрчук Ю.В.від 12.12.2018 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 450,00 грн у виконавчому провадженні ВП №30685864.

В обґрунтування позову вказав, що оскаржувані постанови прийняті без дотримання строку визначеного чинним Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвалою суду від 21 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху

Ухвалою суду від 21 травня 2021 року продовжено строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.04.21.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 24.06.2021.

Справа у судовому засіданні не слухалась, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Судове засідання призначено на 06.07.2021.

05.07.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та проведення справи без участі представника Корольовського відділу ДВС у м. Житомирі.

06.07.2021 розгляд справи відкладено на 03.08.2021, у зв`язку з неявкою позивача.

Позивач до суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим, розгляд справи відкладено на 12.08.2021.

Представник відповідача до суду не прибув, надіслав клопотання в якому просив прийняти рішення відповідно з урахуванням раніше поданого клопотання, та провести розгляд справи без участі представника Корольовського відділу ДВС у місті Житомирі.

У судовому засіданні в режимі відеокоференції, представник позивача не заперечував проти розгляду справи без участі представника відповідача.

Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено, що 16.01.2012 старшим державним виконавцем Щербань О.М. Корольовського ВДВС Житомирського міського державного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№30685864 з примусового виконання вимоги №2-1350 виданої 12.12.2011 Корольовським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ "Седбанк" боргу в сумі 485943,76 грн, 5000,00 грн пенсі за порушення строків погашення кредиту.

12.12.2018 старшим державним виконавцем Корольовського ВДВС м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області Юрчуком Ю.В. у межах виконавчого провадження ВП№30685864 винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_2 виконавчого збору в сумі 49094,38 грн та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 450,00 грн у виконавчому провадженні.

Не погоджуючись з постановами від 12.12.2018, позивач звернувся до суду за захистом порушеного, діями відповідача, на його думку, права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV, що діяв на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці).

Частиною 1 ст. 6 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За приписами ч. 1 ст. 17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частина 1 ст. 28 Закону № 606-XIV проголошує, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст.27 Закону № 606-XIV передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються (частина 3 ст.27 Закону № 606-XIV).

05.10.2016 набув чинності Закон України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), згідно з пунктом 2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про виконавче провадження» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24, ст. 207 із наступними змінами), крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Частиною 1, 5 ст. 26 Закону N 1404 встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5 (далі - Інструкції N 512/5), вона розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусовому виконанню підлягають виконавчі документи, визначені у статті 3 Закону. Заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа та квитанцією про сплату авансового внеску, крім випадків, коли стягувач звільняється від сплати авансового внеску відповідно до частини другої статті 26 Закону та у разі виконання рішення Європейського суду з прав людини (пункт 1, 3 Інструкції N 512/5).

Згідно ч. 1 та 2 статті 27 Закону N 1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (частина друга статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2475-VIII від 03.07.2018, який набув чинності 28.08.2018 року).

З огляду на вимоги наведених норм, початком примусового виконання відповідного виконавчого документу є подання стягувачем відповідної заяви про примусове виконання рішення, що є наслідком відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення шляхом винесення постанови, в тому числі про стягнення основної винагороди із зазначенням відсотка суми, що підлягає стягненню.

Крім цього, законодавець пов`язав можливість отримання виконавцем виконавчого збору (основної винагороди) не виключно з вчиненням виконавцем певних виконавчих дій протягом усього часу тривання виконавчого провадження яке призвело до фізичного стягнення коштів на користь стягувача з боржника. Сума основної винагороди у розмірі 10 відсотків визначається та стягується виходячи з сум коштів, що підлягають примусовому стягненню за виконавчим документом, і це не залежить від вчинених виконавчих дій після відкриття виконавчого провадження. Визначення розміру винагороди пов`язане з фактом початку примусового виконання за виконавчим документом.

Вказана позиція узгоджується із позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 04.08.2020 у справі №200/13920/19-а, постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2020 у справі № 520/10430/2020.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2012 старшим державним виконавцем Щербань О.М. Корольовського ВДВС Житомирського міського державного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№30685864 з примусового виконання вимоги №2-1350 виданої 12.12.2011 Корольовським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_2 ,, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ "Седбанк" боргу в сумі 485943,76 грн, 5000,00 грн пені за порушення строків погашення кредиту.

12.12.2018 старшим державним виконавцем Корльовського ВДВС м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області Юрчуком Ю.В. у межах виконавчого провадження ВП№30685864 винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_2 виконавчого збору в сумі 49094,38 грн та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 450,00 грн у виконавчому провадженні.

Як було зазначено вище, відповідно норми, закріпленої ч. 1 ст. 28 Закону № 606-XIV (чинного, на момент відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про відкриття ВП№30685864) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Слід зазначити, що п.2 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№30685864 з примусового виконання вимоги №2-1350 виданої 12.12.2011 постановлено боржнику самостійно виконати в строк до 22.01.2012 включно, при цьому п.3 вказаної постанови визначено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій.

За приписами ч.8 ст.28 Закону № 606-XIV (чинного, на момент відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про відкриття ВП№30685864) постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.

Згідно п. 3.7.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження), постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

З урахуванням наведених норм, суд зазначає, що доказів прийняття та направлення боржнику постанови про стягнення виконавчого збору внаслідок невиконання боржником вимоги №2-1350 виданої 12.12.2011 Корольовським районним судом м. Житомира у добровільному порядку до 22.01.2012 та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, суду надано не було. Натомість, оскаржені постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій винесені відповідачем 12.12.2018.

Тобто, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, прийняті з порушенням процедури, передбаченої Законом поза межами встановленого для їх винесення строку.

Судом встановлено, що згідно п. 6. Розділу XIII Закону № 1404-VIII рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Згідно п. 7 Розділу XIII Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі здійснюються відповідно до цього Закону.

Враховуючи «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII положення попереднього Закону № 606-XIV застосовуються не щодо всього виконавчого провадження, а лише щодо тих виконавчих дій, які в межах виконавчого провадження були розпочаті в період дії цього Закону, а тому підлягають і завершенню в порядку Закону № 606-XIV. Кожна окрема виконавча дія, яка оформлюється, у тому числі, шляхом винесе відповідної постанови державного виконавця, повинна бути вчинена згідно того закон період дії якого вона розпочата.

З матеріалів виконавчого провадження слідує, що постанова про стягнення виконавчого збору повинна була бути прийнята після невиконання боржником рішення у добровільному порядку , тобто з 23.01.2012 під час дії Закону № 606-XIV.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови від 12.12.2018 про стягнення з боржника виконавчого збору та постанова від 12.12.2018 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій є такими, що не відповідають приписам законодавства, а тому, з огляду на встановлену їх протиправність підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає слідуюче.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовані ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи встановлено, що про винесення оскаржуваних постанов позивач дізнався з автоматизованої системи виконавчих проваджень 26.01.2021.

Вперше до суду з вимогами про оскарження постанов від 12.12.2018 позивач звернувся до суду 02.02.2021, тобто в межах десятиденного строку з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір необхідно відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (вул. Л.Качинського, 12-а,м.Житомир,10002, код ЄДРПОУ 35021396) про визнання дій неправомірними, скасування постанов,-задовольнити.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Юрчука Ю.В. щодо винесення постанови від 12.12.2018 про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови від 12.12.2018 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Юрчука Ю.В.від 12.12.2018 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 49094,38 грн у виконавчому провадженні ВП №30685864.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Юрчука Ю.В.від 12.12.2018 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 450,00 грн у виконавчому провадженні ВП №30685864.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на користь ОСОБА_1 1816,00 сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Липа