Рішення № 100241266, 11.10.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року м. Житомир справа № 240/12904/21

категорія 102020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Попової О. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 року задоволено частково адміністративний позов. Визнано протиправними дій Виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо надання ОСОБА_1 не в повному обсязі запитуваної інформації по першому питанню запиту від 15.06.2021. а саме в частині ненадання запитуваних документів. Зобов`язано Виконавчий комітет Житомирської міської ради надати ОСОБА_1 повну інформацію по першому питанню запиту від 15.06.2021 в частині надання запитуваних документів.

14.09.2021 року від представника ОСОБА_1 до суду надійшла заява, відповідно до якої, представник позивача просить: ухвалити додаткове рішення у справі №240/12904/21 щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує таке.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 15 березня 2019 року по справі №826/7778/17.

У постанові від 24 січня 2019 року у справі №910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як зазначає представник позивача, що у зв`язку з розглядом справи позивач поніс 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що підтверджується наступним:

- Договір про надання правової допомоги від 25.04.2021 №04/04/21.

- Акт прийому-передачі послуг №24 від 23.07.2021.

Відповідно 3.2 Договору Клієнт здійснює оплату послуги після стягнення витрат на правничу допомогу або шляхом попередньої оплати, перераховуючи кошти на розрахунковий рахунок Адвокатського об"єднання.

Відповідно до частин 2, 3 статті 30 Закону України від 05.07.2012 за №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що на користь позивача варто стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на професійну правову допомогу в сумі 2000 грн., відтак заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення слід задоволити.

Керуючись статтями 139, 242-246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення по справі № 240/12904/21 - задоволити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячи) грн. 00 коп, за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Житомирської міської ради (Майдан Корольова, 4/2, м.Житомир, 10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 04053625).

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 11.10.2021

Суддя О.Г. Попова