Ухвала суду № 100240765, 11.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

11 жовтня 2021 року Справа №160/17306/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.09.2021р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії з дати первинного призначення - 03.09.2019р., а саме: з 03.09.2019р., з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1993р. по 28.02.2000р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю "ТЕРО";

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачеві з дати первинного призначення, а саме: з 03.09.2019р., з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1993р. по 28.02.2000р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю "ТЕРО";

- покласти витрати на правничу допомогу позивач у сумі 10000,00 грн. на відповідача.

Ухвалою суду від 28.09.2021р. зазначена позовна заява була залишена без руху на підставі ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано позивача у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

1) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: доказів звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, затвердженого зразку, дії по відмові у проведенні якого позивач оскаржує, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

3) оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 908,00 грн. у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання вимог ухвали суду від 28.09.2021р. - 05.10.2021р. до канцелярії суду представником позивача було подано клопотання про усунення недоліків позовної заяви у якому представник позивача надав наступну інформацію: 1) стосовно доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: доказів звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, затвердженого зразку, дії по відмові у проведенні якого позивач оскаржує вказано, що докази звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії були надіслані на ВЕБ - портал Пенсійного фонду України (ВЕБ - 04001-Ф-С-21-038114) фотокопії долучені до матеріалів. Беручи до уваги викладене - відповідь Пенсійного фонду України від 25.05.2021р. і є відмовою у зарахуванні заробітної плати за періоди роботи з 01.01.1993р. по 28.02.2000р. в ТОВ "ТЕРО ЛТД"; 2) стосовно строків звернення до суду представник позивача у доданій до даного клопотання заяві про поновлення строків звернення до суду зазначив, що позивачу стало відомо про порушення його права лише 25.05.2021р. з офіційного листа Пенсійного Фонду України про відмову у перерахунку та виплаті пенсії, тобто строк для оскарження даного листа про відмову починає свій перебіг з 26.05.2021р. та закінчується 25.10.2021р., а значить це свідчить про те, що позивачем не пропущено шестимісячний строк звернення до суду на підставі чого просив визнати поважними причини пропуску та відновити строк на подання даного позову; 3) стосовно квитанції №ПН2101573 представник позивача зазначив, що вказана квитанція про сплату судового збору була сплачена по справі №160/11163/21, але провадження у вказаній справі відкрито не було, а позовну заяву повернуто разом із оригіналом квитанції, а тому на підставі того, що квитанція №ПН2101573 не використана у справі №160/11163/21 та в ній не зазначений номер справи - немає жодних підстав для неврахування вже сплачених коштів.

З метою відкриття провадження у даній справі та досліджуючи надані позивачем докази на виконання вимог ухвали суду від 28.09.2021р. разом з клопотанням на усунення недоліків, клопотанням про витребуванням доказів та заявою про поновлення строків звернення до суду, суд приходить до висновку, що зазначений адміністративний позов повторно слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За приписами ст.4 Закону України Про судовий збір встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2021р. складає 2270,00 грн.

Тобто, за подання даного позову з однією вимогою немайнового характеру позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн., виходячи із розрахунку: 2270,00 грн.*0,4.

Так, як вбачається зі змісту квитанції №ПН2101573 від 07.07.2021р., долученої позивачем на підтвердження сплати судового збору, позивачем було сплачено судовий збір за даною квитанцією у розмірі 908,00 грн., однак, вказана квитанція не може бути прийнята судом як належний доказ сплати позивачем судового збору за подання даного адміністративного позову, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Так, згідно виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що за квитанцією №ПН2101573 від 07.07.2021р. позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у справі №160/11163/21.

Частиною 5 ст.6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Згідно листа Державної судової адміністрації України №6-17517-18 від 14.09.2018р. "Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору", саме на суд покладено обов`язок при розгляді, зокрема, позовних заяв перевіряти надходження судового збору до спеціального фонду відповідно до документів, що підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Тобто, як вбачається із доданих до позовної заяви документів, позивачем до адміністративного позову не додано оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. саме за подання позовної заяви у цій справі в порушення вимог ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, є безпідставними та відхиляються судом посилання представника позивача на те, що провадження у справі №160/11163/21 відкрито не було, а позовну заяву повернуто разом із оригіналом квитанції, а тому на підставі того, що квитанція №ПН2101573 не використана у справі №160/11163/21 та в ній не зазначений номер справи - немає жодних підстав для неврахування вже сплачених коштів, оскільки вказані наведені твердження представника позивача спростовуються змістом ч.5 ст.6 Закону України "Про судовий збір".

Також і відповідно до вимог ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, як свідчить зміст позову, позивач оспорює дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку пенсії з дати первинного призначення - 03.09.2019р., а саме: з 03.09.2019р., з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1993р. по 28.02.2000р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю "ТЕРО", отже шестимісячний строк звернення до суду з даними позовними вимогами встановлений до 03.03.2020р. включно.

При цьому, судом враховується і те, що у позові позивач зазначає про обізнаність не врахування спірної заробітної плати позивачеві при обчисленні пенсії останньому.

Тобто, станом на 23.09.2021р. (дата подання позову згідно вхідного штемпеля суду) позивачем шестимісячний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії з дати первинного призначення - 03.09.2019р., а саме: з 03.09.2019р., з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1993р. по 28.02.2000р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю "ТЕРО", встановлений ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, є пропущеним.

Так, позивачем на вимогу ухвали суду від 28.09.2021р. надано заяву про поновлення строків звернення до суду, в якій просив визнати поважними причини пропуску та відновити строк на подання даного позову посилаючись на те, що позивачу стало відомо про порушення його права лише 25.05.2021р. з офіційного листа Пенсійного Фонду України про відмову у перерахунку та виплаті пенсії, тобто строк для оскарження даного листа про відмову починає свій перебіг з 26.05.2021р. та закінчується 25.10.2021р., а значить це свідчить про те, що позивачем не пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Вивчивши зміст заяви позивача про поновлення строків звернення до суду та додані на її підтвердження документи, суд приходить до висновку про те, що викладені у заяві причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом не можуть бути визнані судом поважними, виходячи з наступного.

Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.

Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

У позові позивач вказує на те, що пенсія йому була призначена з 03.09.2019 року, при цьому, вказує на те, що при обчисленні пенсії пенсійним органом не було враховано заробітну плату з 01.01.1993р. по 28.02.2000р., 20.10.2020р. на звернення позивача відповідач надав відповідь щодо відсутності акту перевірки у зв`язку з чим 21.04.2021р. позивач повторно звернувся до відповідача із заявою стосовно перевірки правильності розрахунку заробітної плати, на яку отримав відповідь від 25.05.2021р.

У зв`язку з вказаним позивач звернувся до суду з цим позовом 23.09.2021р., при цьому, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії з дати первинного призначення - 03.09.2019р., а саме: з 03.09.2019р., з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1993р. по 28.02.2000р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю "ТЕРО" та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачеві з дати первинного призначення, а саме: з 03.09.2019р., заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду.

Відтак, отримання позивачем листа відповідача від 21.05.2021р. у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

З огляду на викладене, позивач своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за захистом, а звернувся до суду лише 23.09.2021р. (понад 2 роки з першого призначення пенсії).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наведені позивачем у заяві про поновлення строків на звернення до суду обставини щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, не є поважними причинами для поновлення позивачеві пропущеного строку звернення з даним адміністративним позовом.

Таким чином, суд визнає неповажними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, які наведені у заяві про поновлення строків на звернення до суду, з урахуванням того, що позивачем не надано доказів та не наведено причин поважності його пропуску зважаючи на вищевикладене.

У відповідності до вимог ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також і відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 123, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:

1) заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку ніж наведені у заяві від 05.10.2021р. та надати докази поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 908,00 грн. у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.123, ч.3, ч.6 ст.161 , ч.1 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачеві у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

1) заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку ніж наведені у заяві від 05.10.2021р. та надати докази поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 908,00 грн. у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва