Рішення № 10024014, 31.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/14231.05.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»

до Міністерства оборони України

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог Домоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Південного оперативного командування

про стягнення 165355, 81 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Корепанова О.О. –довіреність № 11 від 30.12.09р.;

від відповідача: Павлов С.О. –довіреність № 220/10/д від 11.01.10р.;

від третьої особи: не з?явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення 165355,81 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. Рішенням господарського суду Одеської області від 01.08.2008 у справі № 4/71-08-1924 було задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»до Домоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Південного оперативного командування про стягнення вказаної вище суми. Оскільки у відповідача у справі та її правонаступників відсутні грошові кошти для виконання вказаного рішення, обов’язок погашення боргу покладається на Міністерство оборони України як субсидіарного боржника

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 165355,81 грн. - боргу, а також понесені ним по справі судові витрати –1653,55 грн. –державного мита, 236, 00 грн. – витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 22.03.2010 р. порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 19.04.2010 р.

19.04.2010р. відповідач надав письмовий відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що відповідач не перебуває у договірних відносинах з позивачем, третя особа є самостійним суб’єктом господарювання та не фінансується з державного бюджету, позивач незаконно та необґрунтовано посилається на ст. 5 Закону України «Про господарську діяльність у ЗС України».

Третя особа повноважних представників в судове засідання не направила, не виконала вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.

Враховуючи, що нез’явлення представників третьої особи у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, розгляд справи було відкладено на 24.05.2010р.

У зв’язку з тим, що 24.05.2010р. є вихідним днем, розгляд справи було відкладено на 31.05.2010р.

В судове засідання 31.05.2010р. представник третьої особи повторно не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 31.05.2010р. підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 31.05.2010 р. за згодою представника позивача та відповідача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.08.2008р. по справі № 4/71-08-1924 з Домоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Південного оперативного командування стягнуто на користь позивача 95395, 28 грн.

19.08.2008р. на виконання вищевказаного рішення суду було видано наказ, який 10.09.2008р. було направлено до державної виконавчої служби для примусового виконання.

Станом на день розгляду справи заборгованість перед позивачем не погашена.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.04.2009р. по справі № 1-25-24/75-08-3640 про банкрутство третьої особи затверджено реєстр вимог кредиторів та визнано грошові вимоги позивача в сумі 151833, 00 грн.

Листом від 27.10.2009р. № 109 арбітражним керуючим заявлені позивачем вимоги на суму 20083, 66 грн. були визнані поточними та запропоновано визнати їх і повному обсязі.

Таким чином, заборгованість Домоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Південного оперативного командування перед позивачем становить 165355,81 грн.

Враховуючи те, що Домоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Південного оперативного командування є бюджетною установою, підпорядкованою Міністерству оборони України, яка здійснює свою господарську діяльність на підставі Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», позивач у відповідності до статті 619 Цивільного кодексу України, ст.ст. 76,77 Господарського кодексу України, статті 5 Закону України «Про господарську діяльність у збройних силах»та статті 10 Закону України «Про Збройні сили України»просить стягнути з відповідача 165355,81 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські справи) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Виходячи зі змісту статті 76 Господарського кодексу України вбачається, що домоуправління відносяться до казенних підприємств. Отже, казенне підприємство, відповідно до статті 619 Цивільного кодексу України та пункту 7 статті 77 Господарського кодексу України відповідає за своїми зобов'язаннями лише коштами, що перебувають у нього на розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсідарну відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства, в даному випадку Міністерство оборони України.

Фінансування Збройних Сил України (об'єднань, частин і підрозділів) здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до статті 10 Закону України «Про оборону»однією з основних функцій Міністерства оборони України є здійснення управління переданим Міністерству оборони України військовим майном підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління, і яке належить йому на праві оперативного управління згідно ст.ст. 14-15 Закону України «Про Збройні Сили України». Господарська діяльність Збройних Сил України здійснюється згідно з Законом України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України». У відповідності до статті 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України»за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, а також за шкоду і збитки, заподіяні довкіллю, правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина як суб'єкт господарської діяльності несе відповідальність, передбачену законом та договором. Військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

Судом встановлено, що Боржником за виконавчими провадженням є домоуправління, як складова структура Збройних сил України (стаття 3 Закону України «Про Збройні Сили України»), якій, відповідно до Закону України «Про господарську діяльність у Збройних силах України», було надано право на здійснення господарської діяльності.

Як суб'єкт господарювання, з часу реєстрації домоуправління мало право на здійснення господарської діяльності, відповідальність за наслідки якої визначена статтею 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних силах України».

Згідно цієї норми, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, а також за шкоду і збитки, заподіяні довкіллю, правам та інтересам фізичних та юридичних осіб і державі, домоуправління, як суб'єкт господарської діяльності, несе відповідальність, передбачену законом та договором.

Домоуправління, як суб'єкт господарської діяльності, за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

Стягнення за зобов'язаннями військової частини не може бути звернено на майно, за нею закріплене.

Останнє положення цієї норми закону співвідноситься й із Законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», за яким (стаття 3) військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних сил України на праві оперативного управління.

За наведеними вище нормами, які визначають умови та обсяги відповідальності військових частин, джерелом погашення боргових зобов'язань військової частини, як суб'єкта господарської діяльності, можуть бути лише кошти, які надходять і маються на їх рахунку.

Таким чином, судом встановлено, що Домоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Південного оперативного командування є бюджетною, підпорядкованою Міністерству оборони України установою, яка здійснює свою господарську діяльність на підставі Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», водночас, являється й військовою частиною, і суб'єктом господарської діяльності, який утримується за рахунок Державного бюджету України. Майно військової частини знаходиться в оперативному управління Міністерства оборони України. Фінансування частини здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, які надходять до кошторисів Міністерства оборони України, а потім - на відповідні кошториси КЕВ м. Одеси та надалі –Домоуправлінню № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Південного оперативного командування .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ: 20055032) на користь Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»(65029, м. Одеса, вул. Садова, 3, код ЄДРПОУ 00131713) –165355 (сто шістдесят п’ять тисяч триста п’ятдесят п’ять) грн. 81 коп. - боргу, а також понесені ним по справі судові витрати –1653 (одну тисячу шістсот п’ятдесят три) грн. 55 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 16.06.2010р.