Рішення № 100239902, 11.10.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3151/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Гребенюк Т.Д.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (код ЄДРПОУ 00039002, вул.Малопідвальна, 8, м. Київ, 01001) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Ко" (код ЄДРПОУ 41905174, проспект Московський, 305, м. Харків, 61106) про стягнення коштів у розмірі 61 132 грн. 46 коп. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Ко" про стягнення заборгованості у розмірі 61 132 грн. 46 коп. Позовні вимоги обґрунтовані недотриманням відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами Договором оренди нерухомого майна №2484 від 06.06.2018 року. Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи №922/3151/21 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України та докази направлення відзиву позивачу.

Копії вказаної ухвали суду були надіслані сторонам за адресами, зазначеними у позовній заяві, що кореспондуються із даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6102256216131 на адресу відповідача, ухвала Господарського суду Харківської області від 10.08.2021 року у справі №922/3151/21 повернута з зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою».

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).

Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день проставлення відмітки у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою місцезнаходження, зареєстрованому у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила іншої адреси, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Водночас, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалою суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі та повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», Суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №922/3151/21 та встановлення строку для подання відзиву на позовну заяву.

Відзиву на позовну заяву, доказів, що підтверджують заперечення проти позову та направлення відзиву позивачу, будь-яких заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

06.06.2018 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна Ко" (далі - Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 2484 (далі - Договір, а.с. 27-31).

Пунктом 1 Договору визначено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху № 40-42, 45,45-1,47,50,50-1,53,53-55 в літ «А-5», що розташована за адресою: м. Харків, проспект Ново-Баварський (кол. Ілліча), буд. 70, загальною площею -212,5 (двісті дванадцять цілих п`ять десятих) кв.м. (далі – Об`єкт оренди).

План та місце розташування об`єкту оренди у будівлі наведено у Додатку 1, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Орендар буде використовувати Об`єкт оренди для ведення господарської діяльності (із можливістю надання в суборенду під магазин одягу, офіс, дитячу секцію танців) (п.1.4 Договору).

Згідно з 2.1 Передача Об`єкту оренди здійснюється за Актом приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками Сторін.

Строк оренди складає 35 (тридцять п`ять) місяців з моменту прийняття Об`єкту оренди Орендарем за Актом приймання-передачі Об`єкту оренди (п.3.1. Договору).

За змістом пунктів 4.1-4.2.1 Договору, орендна плата за користування Об`єктом оренди в місяць складає 4 250,00 (чотири тисячі двісті п`ятдесят гривень 00 коп.), (у тому числі ПДВ). Щомісячно Орендар сплачує орендну плату в розмірі, передбаченому в п. 4.1 цього Договору, крім того відшкодовує Орендодавцю фактичні витрати, пов`язані з утриманням Об`єкту оренди та прибудинкової території (у тому числі ПДВ). Щомісячно до 15 (п`ятнадцятого) числа поточного місяця Орендодавець нараховує орендну плату за звітний місяць та направляє Орендарю рахунки в порядку, визначеному в п.10.7 Договору, а Орендар на підставі отриманих від Орендодавця рахунків сплачує нараховану орендну плату за звітний місяць не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця. Орендну плату за перший місяць користування Об`єктом оренди Орендар сплачує протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку від Орендодавця в порядку, визначеному з п. 10.7 Договору. Надлишково сплачені кошти Орендарем за цим Договором підлягають зарахуванню Орендодавцем в рахунок погашення заборгованості Орендаря з орендної плати та інших платежів за Договором.

Відповідно до п. 4.2.2 Договору, Орендар на підставі виставлених Орендодавцем рахунків протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня їх отримання в порядку, визначеному у п. 10.7 цього Договору, відшкодовує фактичні витрати Орендодавця по комунальним послугам та іншим послугам, пов`язаним з утриманням Об`єкту оренди і прибудинкової території, а саме:

- теплопостачання - в повному обсязі відповідно до актів постачальника;

- електропостачання, водопостачання, водовідведення та приток зливних вод - в повному обсязі відповідно до актів постачальника.

Витрати, що не передбачені п. 4.2.2 Договору, входять до складу орендної плата.

У випадку виникнення заборгованості Орендаря перед Орендодавцем зі сплати орендної плати та інших платежів за ним Договором,Орендарю направляється вимога відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Пунктом 5.3.2 Договору встановлено, що орендар зобов`язується своєчасно здійснювати орендні та інші платежі за цим Договором.

Відповідно до пункту 6.1. Договору, в останній день строку оренди Орендар зобов`язаний звільнити Об`єкт оренди та передати Орендодавцю Об`єкт оренди за Актом приймання-передачі, який підписується Сторонами. Не звільнення Об`єкта оренди Орендарем в останній день строку оренди за цим Договором та/або не передання Орендодавцю Об`єкта оренди за Актом приймання-передачі не є підставою для продовження строку оренди.

У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені цим збитки (п.8.1 Договору).

У випадку прострочення строку оплати орендної плати та/або інших платежів за цим Договором, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період сплати пені, від суми боргу за кожний день прострочення. Пеня нараховується Орендодавцем починаючи з дня фактичного виникнення обставин, які є підставою для її нарахування, і до дня фактичного припинення таких обставин, при цьому Сторони погоджуються, вказані строки нарахування пені є такими, що погоджені Сторонами за договором у розумінні ст. 232 Господарського кодексу України (п.8.2 Договору).

Згідно з пунктом 8.8. Договору, за порушення Орендарем умов п. 6.1 Договору Орендар сплачує Орендодавцю нараховані ним неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування Об`єктом оренди за час прострочення відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України та штраф у розмірі 6-місячної орендної плати першого 6-місячного періоду оренди.

Пунктами 10.1.-10.3 Договору визначено, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами зобов`язань згідно з цим Договором. Всі зміни та доповнення до цього Договору мають юридичну силу, якщо оформлені договорами про внесення змін до цього Договору та підписані Сторонами.

Орендодавець має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку, повідомивши про це Орендаря за 1 (один) місяць до дня розірвання Договору. Орендар має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку, повідомивши про це Орендаря за 1 (один) місяць до дня розірвання Договору, але не раніше 2 (двох) місяців з моменту укладення цього Договору.

При цьому, Сторони підтверджують, що останнім днем строку оренди за Договором вважається тридцятий день з моменту направлення у відповідності до п.10.7 цього Договору повідомлення про розірвання.

За змістом п. 10.7.Договору, кожна зі Сторін цим підтверджує, що повідомлення Сторонами одна одну про будь-які обставини, що виникають протягом дії Договору, проводяться шляхом направлення письмових або електронних звернень, повідомлень, рахунків на виконання п. 4.2 цього Договору, сканованих копій документів, що оформлюються в процесі виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, тощо. При цьому повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони надіслані на адреси, зазначені в п. 11 цього Договору. Сторони визнаються офіційними та належним чином направленими повідомлення в електронній формі, якщо такі повідомлення були направлені однією Стороною іншій Стороні з електронної адреси та на електронну адресу/адреси, зазначені в п. 11 Договору. Сторони підтверджують, і при отриманні письмового або електронного звернення, повідомлення, Сторона одержувач такого звернення/повідомлення зобов`язана направити відповідь іншій Стороні у строк не більше 3 (трьох) робочих днів.

06.06.2018 сторони підписали акт передачі - приймання нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Ново-Баварський,б.70, згідно з яким Сторони уклали цей Акт про те, що на виконання умов договору оренди нерухомого майна, укладеного Сторонами 06 червня 2018 року № 2484, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у користування нежитлові приміщення 1-го поверху № 40-42, 45,45-1,47,50,50-1,51,53-55 в літ «А-5», за адресою: м. Харків, просп. Ново-Баварський (кол. пр.Ілліча), буд.70, загальною площею -212,5 кв.м.

Однак, відповідач не виконав взятого на себе зобов`язання по сплаті орендних платежів та платежів за комунальні послуги.

08 травня 2020 року позивачем надіслано повідомлення про розірвання договору оренди нерухомого майна із вимогою про сплату заборгованості та пені, та повідомленням відповідача про розірвання договору оренди, у зв`язку із систематичним порушенням Орендарем умов Договору в частині оплати та не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд, відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України, у порядку п. 10.7 Договору.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до ст 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до вимог статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов`язково стягується орендна плата.

Як свідчать матеріали справи, 06.06.2018 відповідач прийняв від позивача об`єкт оренди, який відповідає умовам договору оренди, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі нерухомого майна.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури на оплату №№ 1042 від 03.03.2020, 1735 від 17.04.2020, 2182 від 14.05.2020, 2547 від 12.06.2020, 2891 від 14.07.2020, 3256 від 13.08.2020, за користуванням приміщенням та спожитих комунальних послуг протягом березня 2020 року – серпня 2020 року на загальну суму 36611,47 грн. (113,56 грн. по орендній платі + 36497,91 грн. по комунальним платежам.)

Матеріали справи не містять доказів оплати орендних та комунальних платежів за договором за період березня 2020 року – серпня 2020 року у розмірі 36611,47 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за період з березня 2020 року – серпня 2020 року з орендної плати та комунальних платежів у сумі 36 611,47 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення 18,91 грн. пені, 11,37 грн. інфляційних збитків та 4,29 грн. 3 % річних (на заборгованість за орендною платою), та 5172,46 грн. пені, 3324,74 грн. інфляційних збитків та 1168,30 грн. 3 % річних (на заборгованість за комунальні платежі).

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Сторонами у п. 8.2.Договору визначено, що у випадку прострочення строку оплати орендної плати та/або інших платежів за цим Договором, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період сплати пені, від суми боргу за кожний день прострочення. Пеня нараховується Орендодавцем починаючи з дня фактичного виникнення обставин, які є підставою для її нарахування, і до дня фактичного припинення таких обставин, при цьому Сторони погоджуються, вказані строки нарахування пені є такими, що погоджені Сторонами за договором у розумінні ст. 232 Господарського кодексу України

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Зі змісту статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

В порушення вищезазначених норм позивачем нараховується пеня на суму заборгованості за комунальними послугами, починаючи з останнього дня, у який зобов`язання мало бути виконане, а не з наступного дня.

Враховуючи зазначене, судом зроблено власний розрахунок пені:

- з 14.03.2020 по 23.07.2021 на суму заборгованості 9474,38 грн. сума пені складає 1769,49 грн.;

- з 29.04.2020 по 23.07.2021 на суму заборгованості 9662,22 грн. сума пені складає 1566,98 грн.;

- з 23.05.2020 по 23.07.2021 на суму заборгованості 5724,67 грн. сума пені складає 868,34 грн.;

- з 20.06.2020 по 23.07.2021 на суму заборгованості 4182,86 грн. сума пені складає 586,93 грн.;

- з 22.07.2020 по 23.07.2021 на суму заборгованості 1497,96 грн. сума пені складає 194,47 грн.;

- з 22.08.2020 по 23.07.2021 на суму заборгованості 1354,74 грн. сума пені складає 162,11 грн.;

За заборгованістю за орендою платою на суму заборгованості 113,56 грн. сума пені складає 18,91 грн.

Всього сума пені за заборгованістю по комунальним послугам складає 5148,32 грн.; за заборгованістю за орендною платою -18,91 грн.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат позивача, судом встановлено неправильність наданого розрахунку, оскільки позивачем при нарахуванні 3 % річних, початковою датою періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат встановлено останній день, у який зобов`язання може бути виконане.

В даному випадку позивачем не враховано положення ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України, відповідно до яких перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи встановлені вище обставини, позивачем невірно визначено період нарахування та суми заборгованості у вказані періоди.

Зробивши власний розрахунок 3 % річних судом встановлено:

- з 14.03.2020 по 23.07.2021 на суму заборгованості 9474,38 грн. сума 3 % річних складає 386,40 грн.;

- з 29.04.2020 по 23.07.2021 на суму заборгованості 9662,22 грн. сума 3 % річних складає 357,63 грн.

- з 23.05.2020 по 23.07.2021 на суму заборгованості 5724,67 грн. сума 3 % річних складає 200,63 грн.

- з 20.06.2020 по 23.07.2021 на суму заборгованості 4182,86 грн. сума 3 % річних складає 136,99 грн.

- з 22.07.2020 по 23.07.2021 на суму заборгованості 1497,96 грн. сума 3 % річних складає 45,13 грн.

- з 22.08.2020 по 23.07.2021 на суму заборгованості 1354,74 грн. сума 3 % річних складає 37,37 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що інфляційні втрати за вказаний період є більшими, аніж заявлені позивачем.

Разом з цим, суд не має правових підстав для виходу за межі позовних вимог, а тому з відповідача підлягають стягненню інфляційні згідно зазначеного ним розрахунку в межах підтверджених сум заборгованості, що становить 3324,74 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі 4,29 грн., 11,37 грн. інфляційних збитків, на суму заборгованості з орендних платежів 113,56 грн. Перевіривши вказаний розрахунок, судом встановлено, що він є арифметично вірним, тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи зазначене, підлягають задоволенню позовні вимоги за загальний період березень 2020 року – серпень 2020 року в частині стягнення 1164,15 грн. 3 % річних, 3324,74 грн. інфляційних втрат та 5148,32 грн. пені. – на заборгованість за комунальні платежі; 4,29 грн. 3 % річних, 11,37 грн. інфляційних втрат та 18,91 грн. пені– на заборгованість за орендну плату. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення неустойки відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку із систематичним порушенням Орендарем умов Договору оренди в частині оплати та невнесення орендної плати протягом трьох місяців підряд, відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України 08.05.2020 позивач надіслав електронним шляхом, в порядку, передбаченому п. 10.7 Договору, повідомлення про розірвання договору оренди нерухомого майна з вимогою звільнити Об`єкт оренди.

За змістом ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Таким чином, Договір оренди є розірваним з моменту направлення Банком відповідачу повідомлення, тобто з 08.05.2020.

Відповідач використовував об`єкт оренди до 30 червня 2020 року, що підтверджується Актом приймання- передачі нерухомого майна.

Згідно з п. 6.1 Договору оренди, в останній день строку оренди Орендар зобов`язаний звільнити Об`єкт оренди та передати Орендодавцю Об`єкт оренди за Актом приймання-передачі, який підписується Сторонами. Обов`язок з підготовки Акту приймання- передачі (повернення) Об`єкта оренди покладається на Орендаря.

У випадку не звільнення Об`єкту оренди Орендарем в останній день строку оренди за цим Договором та/або не передання Орендодавцю Об`єкту оренди за Актом приймання-передачі, Оредодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки, визначеної п. 8.8 цього Договору, з дня, наступного за останнім днем оренди за Договором до дня повернення Об єкту оренди Орендодавцю (п. 6.4. Договору оренди).

Відповідач повернув банку Об`єкт оренди за Актом приймання–передачі (повернення) 30.06.2020, отже з 09.05.2020 протягом тривалого часу Орендарем не виконувався обов`язок за Договором оренди щодо повернення Об`єкту оренди позивачу.

За змістом ст. 526,530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Оскільки відповідач після припинення дії Договору оренди не повернув об`єкт оренди орендодавцю, є підстави для застосування наслідків,передбачених ч.2 ст. 785 ЦК України.

З 09.05.2020р. по 30.06.2020р. термін прострочення повернення об`єкта оренди складає 53 дні. Сума неустойки за цей період складає 14820,92 грн. (279,64 х 53), тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Ко" (код ЄДРПОУ 41905174, проспект Московський, 305, м. Харків, 61106) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (код ЄДРПОУ 00039002, вул.Малопідвальна, 8, м. Київ, 01001) 36 611,47 грн.- основного боргу, 1168,44 грн.-3% річних, 3336,11 грн.-інфляційних збитків, 5167,23 грн. – пені, 14820,92 грн. – неустойки, всього – 61104,17 грн. та 2258,65 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "11" жовтня 2021 р.

Суддя Т.Д. Гребенюк