Ухвала суду № 100239825, 07.10.2021, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.10.2021м. СумиСправа № 920/831/21

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,

Розглядається в порядку загального позовного провадження справа № 920/831/21

за позовом Керівника Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача – Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області (вул. Миру, 1, с. Попівка, Конотопський район, Сумська область, 41627),

до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства “Глорія” (вул. Садова, буд. 1, с. Пекарі, Конотопський район, Сумська область, 41675)

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі, зобов`язання повернути земельні ділянки,

представники учасників справи:

прокурор – Вакула С.М.,

від позивача – не з`явився;

від відповідача – Коцупатрий О.М.;

30.07.2021 керівник Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача подав позовну заяву, в якій просить суд: 1) визнати незаконним та скасувати рішення 24 сесії 7 скликання Пекарівської сільської ради Конотопського району Сумської області від 20.03.2018 “Про передачу в оренду земель комунальної власності”; 2) визнати недійсним договір оренди землі № 1 від 21.03.2018, укладений між Пекарівською сільською радою Конотопського району Сумської області та Приватним сільськогосподарським підприємством “Глорія”; 3) зобов`язати відповідача повернути територіальній громаді в особі Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області земельні ділянки загальною площею 21,2971 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області.

Ухвалою від 10.08.2021 господарський суд Сумської області відкрив провадження у справі № 920/831/21; призначив підготовче засідання на 15.09.2021, 12:00; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав прокурору та позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

31.08.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 7655 від 31.08.2021), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що прокурор не зазначив, які права та інтереси територіальної громади порушені оскаржуваним рішенням. У листі від 18.06.2021 №02-25/2069 Попівська сільська рада звертала увагу прокуратури, що за договором оренди № 1 від 21.03.2018, у 2018 році нормативна грошова оцінка становила 551132,21 грн, у 2021році - 371922, 33 грн., тому у випадку припинення (визнання недійсним) договору, за будь-яких підстав, нормативна грошова оцінка землі зменшиться на 179209,88 грн., тобто на 32,52%, що призведе до зменшення надходжень до місцевого бюджету Попівської сільської ради. Подання позову Конотопською окружною прокуратурою за формальних підстав не захищає інтереси територіальної громади та/або суспільний інтерес, а вочевидь призведе до істотних втрат місцевого бюджету. Прокурор не надав суду належних та допустимих доказів того, що ПСП «ГЛОРІЯ» не можна вважати добросовісним орендарем. Відповідно до акту передачі-прийому земельних ділянок та списку не успадкованих часток до договору оренди невитребуваних та неуспадкованих земельних ділянок, що був укладений між Пекарівською сільською радою та ПСП «ГЛОРІЯ» від 11.07.2013, земельні ділянки: кадастровий номер 5922086400:02:001:0410, № паю - 1303, площею 0, 7254 га, що належала ОСОБА_1 ; кадастровий номер 5922086400:02:001:0445, № паю - 35, площею 2, 5453 га, що належала ОСОБА_1 ; кадастровий номер 5922086400:02:001:0496, № паю — 1328, площею 0, 7254 га, що належала ОСОБА_2 ; кадастровий номер 5922086400:02:001:0459, № паю - 50, площею 2,5454 га, що належала ОСОБА_2 , вже перебували в оренді в ПСП «ГЛОРІЯ» та були передані в оренду по спірному договору оренди землі №1 від 23.03.2018. Таким чином, оспорюваний договір оренди землі №1 від 23.03.2018 є поновленням договору оренди невитребуваних та неуспадкованих земельних ділянок від 11.07.2013, тому спірні земельні ділянки не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) згідно з абз. 22 ч. 2 ст. 134 ЗК України в редакції станом на 21.03.2018. Нормативно грошова оцінка наданих в оренду земельних ділянок була проведена у відповідності з нормами чинного законодавства і визначалась з урахуванням індексації протягом 2016, 2017 років нормативної грошової оцінки земель, згідно з даними офіційного документа - витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № 27-28-0.2-217/2-15 від 21.01.2015, виданого управлінням Держземагентва у Конотопському районі Сумської області. Визначена у спірному договорі орендна плата сплачувалась орендарем повністю та вчасно. Прокурор пропустив строк позовної давності у три роки, який розпочався з 21.03.2018 (дата укладення договору оренди) та закінчився 22.03.2021 (ст.257 ЦК України). Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності, а сплив позовної давності є підставою для відмови у позові. Визнання протиправним та скасування рішення 24 сесії 7 скликання Пекарівської сільської ради від 20.03.2018, яким передано в оренду ПСП «Глорія» 12 земельних ділянок комунальної власності загальною площею 21,2971 га не породжує наслідків, оскільки воно вичерпало свою дію виконанням.

07.09.2021 позивач подав пояснення по справі (вх. №7808 від 07.09.2021), в якому зазначає, що не підтримує позовних вимог. Позивач вважає, що подання позову прокурором не захищає інтереси територіальної громади, а навпаки призведе до істотних втрат місцевого бюджету та відповідно погіршить суспільну ситуацію у територіальній громаді. Земельні ділянки, що передані в оренду ПСП «Глорія», розташовані не єдиним масивом, а в декількох масивах, через певну відстань одна від одної, що унеможливлює новий продаж права оренди на них єдиним лотом, у зв`язку з чим необхідно розробляти 12 документацій із землеустрою, що спричинить додаткові витрати з бюджету Попівської сільської ради. Конотопська окружна прокуратура звернулася до господарського суду з позовом після спливу строку позовної давності.

09.09.2021 прокурор подав відповідь на відзив (вх. № 7908 від 09.09.2021), в якій зазначає, що суспільство, Український народ як сукупність окремих суб`єктів, індивідів, людей має конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішенні земельних питань, правомірно очікувати і розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю. Отже правовідносини, пов`язані з використанням земель державної чи комунальної власності, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула або може вибути з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає. Порушення інтересів держави полягають у: недотриманні сторонами договору встановленого на законодавчому рівні порядку розпорядження земельними ділянками комунальної власності та набутті прав на земельні ділянки комунальної власності всупереч закону; неправомірному і необґрунтованому визначенні розміру орендної плати за такі ділянки. Не проведення сільською радою земельних торгів позбавило інших суб`єктів господарювання права претендувати на передані земельні ділянки, позбавило орган місцевого самоврядування можливості конкурентного визначення розміру орендної плати, надходжень до місцевого бюджету коштів, які суб`єкти господарювання мали б сплатити в якості внеску за участь у земельних торгах. Таким чином, у цьому випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Також прокурор зазначає, що спірні земельні ділянки на момент передачі їх в оренду не були не успадкованими земельними частками (паями), а відносилися до земель комунальної власності, що підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Об`єктом оренди у спірному договорі є вже сформовані земельні ділянки комунальної власності, а не успадковані земельні частки (паї). Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів. Спірні земельні ділянки перебувають у комунальній власності на підставі рішень суду та рішення органу місцевого самоврядування, проте, в порушення вимог Закону передані в оренду без проведення земельних торгів.

Щодо строків позовної давності прокурор зазначає, що Керівник Конотопської місцевої прокуратури у межах строків позовної давності 21.05.2020 звернувся до Господарського суду Сумської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до Пекарівської сільської ради Конотопського району Сумської області та ПСП «Глорія» про визнання незаконними та скасування рішення 24 сесії 7 скликання Пекарівської сільської ради від 20.03.2018 «Про передачу в оренду земель комунальної власності», визнання недійсним договору оренди землі № 1 від 21.03.2018, укладеного між Пекарівською сільською радою та ПСП «Глорія». Ухвалою від 29.09.2020 у справі № 920/503/20 Господарський суд Сумської області залишив без розгляду позовну заяву Конотопської місцевої прокуратури у зв`язку з визначенням неналежного позивача. Вказане рішення оскаржено до Північного апеляційного господарського суду, яким 16.02.2021 у задоволенні апеляційної скарги Конотопської місцевої прокуратури відмовлено та вказану ухвалу Господарського суду Сумської області залишено без змін. Повний текст постанови складено 26.02.2021 та вказане рішення надійшло до прокуратури 10.03.2021; касаційна скарга не подавалась. На підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-IX проведена реорганізація Конотопської місцевої прокуратури та згідно із Розділом II «Прикінцеві і перехідні положення», на підставі наказу Генерального прокурора №40 від 17.02.2021 розпочала роботу з 15.03.2021 Конотопська окружна прокуратура. З метою повторного встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру в порядку передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру» Конотопською окружною прокуратурою 22.04.2021 листом за № 50-913 вих. 21 інформовано новостворену Попівську сільську раду про виявлені прокурором порушення при використанні земельних ділянок комунальної власності та спонукання до вжиття заходів щодо захисту інтересів держави. Оскільки сільська рада листом № 02-25/1544 від 27.04.2021 повідомила про намір детального вивчення вказаного питання з метою додаткового інформування прокуратури стосовно своєї позиції, суб`єкту владних повноважень надано розумний час для самостійного звернення до суду з метою захисту інтересів держави. У подальшому, прокуратурою скеровано листи № 50-1285 вих.21 від 11.05.2021 та № 50-2142 вих.21 від 15.06.2021 з метою з`ясування позиції Попівської сільської ради. За результатом листування 24.06.2021 прокуратурою прийнято рішення щодо звернення до суду з позовною заявою. Таким чином, пропущення строку позовної давності обумовлено не лише тим, що після року розгляду попереднього позову, його залишено без розгляду, а процесуальною необхідністю органам прокуратури, з метою звернення до суду, повторно перевірити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, що унеможливлювало негайне звернення до суду в інтересах іншого суб`єкта владних повноважень. Вказане свідчить про поважність причин пропуску строку позовної давності, які пов`язані з обставинами, що залежать від факторів, які знаходяться поза межами контролю органів прокуратури.

14.09.2021 відповідач подав клопотання (вх. № 3383 від 14.09.2021), в якому просить суд залишити без розгляду позовну заяву. Відповідач зазначає, що прокурором не доведено в чому саме полягає порушення інтересу держави. Прокуратура не має законних повноважень на подання позову і представництво в суді інтересів територіальної громади в особі сільської ради.

15.09.2021 прокурор подав заперечення щодо клопотання про залишення без розгляду позову (вх. №8037 від 15.09.2021), в якому зазначає, що Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 (справа № 918/153/19) зазначив: «Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи». Таким чином, порушення інтересів територіальної громади свідчить про одночасне порушення інтересів держави вцілому, що є підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в суді. Прокурор, будучи самостійним суб`єктом господарських правовідносин може підтримувати позовні вимоги всупереч позиції органу, який має представляти інтереси держави в даній справі.

У судовому засіданні 15.09.2021, за участю прокурора та представника відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 07.10.2021, 12:30; повідомлення позивача про дату, час та місце судового засідання в порядку ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 15.09.2021 у справі № 920/831/21 суд повідомив позивача про дату, час та місце розгляду справи.

24.09.2021 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. №8271 від 24.09.2021), в якому підтримує свою позицію по справі.

27.09.2021 позивач подав лист (вх. №8321 від 27.09.2021), в якому просить суд проводити розгляд справи без участі представника сільської ради, зазначає, що позов не підтримує.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Згідно зі ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За приписами ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд, в тому числі вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Розглянувши клопотання відповідача (вх. № 3383 від 14.09.2021) про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

Вказаної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 по справі №912/2385/18.

Дослідивши обґрунтування, наведені Керівником Конотопської окружної прокуратури у позовній заяві, відповіді на відзив та запереченні щодо клопотання про залишення без розгляду позову, суд дійшов висновку, що прокурор дотримався вимог статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, статті 53 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовом до суду. Прокурор повідомив сільську раду про допущене порушення законодавства під час прийняття оспорюваного рішення та укладення оспорюваного договору. Сільською радою не вжито заходів щодо звернення до суду з позовом після отримання повідомлення. У листах від 24.05.2021 та від 18.06.2021 Попівська сільська рада повідомила, що вважає недоцільним припинення договору та просила не вживати заходів представницького характеру, при цьому не обгрунтовуючи відсутність порушення на яке вказує прокурор. З огляду на це, прокурор звернувся до суду з позовом, з зазначенням у позовній заяві підстав не звернення сільської ради до суду, зазначенням в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.

Доводи відповідача про те, що прокурор не має законних повноважень на подання позову і представництво в суді інтересів територіальної громади в особі сільської ради суд вважає необґрунтованими.

Суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 07.10.2020 у справі № 918/153/19, відповідно до якої інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Оскільки прокурор навів достатньо обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави в особі Попівської сільської ради, суд вважає відсутніми підстави для залишення позову без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, тому відмовляє у задоволенні клопотання відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства “Глорія” (вх. № 3383 від 14.09.2021).

Щодо позиції позивача по справі, якій не підтримує позовні вимоги, суд зазначає, що відповідно до ст. 55 ГПК УКраїни відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

За приписами ст. 185 ГПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Оскільки судом розглянуто питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, суд закриває підготовче провадження та призначає справу до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 120, 177, 185, 201, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства “Глорія” (вх. № 3383 від 14.09.2021) про залишення позову без розгляду.

2. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті з повідомленням сторін на 02.11.2021, 11:00. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Шевченка Тараса, 18/1, 1-й поверх, зал судового засідання № 3.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Повний текст ухвали складений 11.10.2021.

Суддя Є.А. Жерьобкіна