Рішення № 100238916, 11.10.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року ЛуцькСправа № 140/7671/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій щодо відмови здійснити з 01.03.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, що діяла на час призначення пенсії; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, що діяла на час призначення пенсії) у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Волинської обласної прокуратури від 13.03.2021 №21-142 вих21 без обмеження суми пенсії максимальним розміром з врахуванням виплачених сум з 01.03.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу з 13.02.2014 призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із розміру 90% від розміру середньомісячної заробітної плати, визначеної у відповідній довідці прокуратури Волинської області.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 в справі №140/6804/20 зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 13.12.2019 відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII на підставі довідки прокуратури Волинської області від 13.03.2020 №18-142 вих-20, з врахуванням виплачених сум.

На звернення позивача щодо здійсненні перерахунку та виплати пенсії відповідно до вказаного рішення у розмірі 90 % від заробітку, зазначеного у довідці, яка раніше надана відповідачу, без обмеження граничного розміру пенсії, відповідач, повідомив що з врахуванням діючих положень статті 86 Закону України «Про прокуратуру» щодо обмеження пенсії максимальним розміром та розміру пенсії 60 % від суми місячної (чинної) заробітної плати, перерахований розмір пенсії становитиме 17 690,00 грн, що є меншим, ніж розмір пенсії, яку позивач отримує на даний час.

Позивач вважає дії відповідача щодо застосування при перерахунку пенсії її розміру 60 % від суми місячної (чинної) заробітної плати та обмеження суми пенсії максимальним розміром протиправними, оскільки вони не відповідають вимогам закону та порушуються його право на соціальний захист.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву ГУ ПФУ у Волинській області позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні у зв`язку з тим, що при виконанні рішення суду від 31.03.2021 в справі №140/6804/20 розмір пенсії зменшиться до 17690,00 грн, що є недоцільним по відношенню до того, що розмір пенсії позивача з 13.12.2019 становить 21 886,35 грн.

З урахуванням викладеного відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, з 13.02.2003 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), що підтверджується протоколом №1831 від 19.02.2003, пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 .

13.03.2020 прокуратура Волинської області видала позивачу довідку №18-142 вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за відповідною (прирівняною) посадою «керівник місцевої прокуратури», за нормами, чинними на 06.09.2017, згідно з якою розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, становить 48354,14 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі 140/6804/20 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Волинської області від 13.03.2020 №18-142 вих-20 та зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII на підставі довідки прокуратури Волинської області від 13.03.2020 №18-142 вих-20, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили 01.05.2021.

На звернення позивача щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Волинської області від 13.03.2020 №18-142 вих-20 у розмірі 90 % заробітку, зазначеного у довідці, без обмеження граничного розміру пенсії, відповідач листом від 30.06.2021 №5902-5831/В-02/8-0300/21 повідомив позивача, що з врахуванням діючих норм статті 86 Закону України «Про прокуратуру» щодо обмеження розміру пенсії максимальним розміром та застосування розміру пенсії 60 % від заробітку розмір пенсії становитиме 17690,00 грн, на даний час розмір пенсії позивача становить 21866,35 грн.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Як слідує з матеріалів справи право позивача на проведення перерахунку та виплати пенсії з 13.12.2019 за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII на підставі довідки прокуратури Волинської області від 13.03.2020 №18-142 вих-20 встановлено рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі №140/6804/20, яке набрало законної сили 01.05.2021.

Спірним в даній справі є застосування ГУ ПФУ у Волинській області при перерахунку пенсії на виконання вказаного рішення суду розміру пенсії 60 % від заробітку, вказаного у довідці прокуратури Волинської області від 13.03.2020 №18-142 вих-20 та обмеження розміру пенсії максимальним розміром.

При вирішенні питання щодо застосування відсотка заробітку для цілей перерахунку пенсії суд враховує таке.

Частиною другою статті 86 Закону №1697-VII встановлено, що пенсія прокурорам призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Відтак, у зв`язку з прийняттям Закону №1697-VII розмір пенсії прокурорам призначається у розмірі 60 відсотків місячної заробітної плати.

Проте, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для такого перерахунку були визначені у частинах першій, дванадцятій, сімнадцятій статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а саме прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні від 05.04.2001 №3-рп/2001 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа про податки) Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд зазначає, що при перерахунку пенсії за вислугу років змінною величиною є лише розмір пенсії, що залежить від зміни розміру чи складових місячної (чинної) заробітної плати відповідної категорії працівників, з якої здійснюється обрахунок пенсії, а не відсоткове значення розміру пенсії, обрахунок якої здійснений при її призначенні та є незмінним.

Верховний Суд України у постанові від 06.10.2015 у справі №21-2432а15 сформулював правовий висновок щодо застосування норм права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах, зокрема, визначив, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Подібний правовий висновок у спорах цієї ж категорії міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.05.2018 (справа №308/11498/16-а), від 22.06.2018 у(справа №635/6663/16-а), від 19.12.2018 (справа №725/1352/16-а), від 29.04.2020 (справа №490/5366/16-а).

Таким чином, суд вважає безпідставним застосування до спірних правовідносин норм Закону №1697-VІІ в частині визначення відсоткового розміру пенсії, оскільки вказаний Закон поширює свою дію на працівників прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.

Враховуючи те, що позивач з 13.02.2003 вже є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років і пенсія йому призначена за Законом №1789-ХІІ, тому до його пенсії не може застосовуватися відсотковий розмір, визначений Законом №1697-VІІ.

При цьому, відповідно до протоколу від 19.02.2003 №1831 пенсію позивачу було призначено у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати.

Тому, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії, виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати.

Разом з тим, на думку суду, безпідставними є доводи позивача щодо незастосування при перерахунку пенсії положень Закону №1697-VІІ в частині обмеження пенсії максимальним розміром, з огляду на таке.

Обмеження виплати пенсії максимальним її розміром вперше було встановлено Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності з 01.10.2011, та прийнятий з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування.

За змістом частини першої статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про прокуратуру» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

За приписами абзацу першого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Суд звертає увагу на те, що пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 01.10.2011 вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність). Тобто, для осіб, яким призначено пенсію за законодавством, що не передбачало обмеження максимального розміру, законодавець передбачив лише збереження раніше призначеного розміру пенсії. Водночас, право на здійснення перерахунку пенсії у розмірі, що перевищує максимально встановлений законом, законодавцем не передбачено.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, який набрав чинності з 01.04.2015, частину п`ятнадцяту статті 50-1 Закону №1789-XII замінено чотирма частинами, зокрема частиною вісімнадцятою такого змісту: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».

З 15.12.2015 Закон №1789-XII відповідно до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону №1697-VII втратив чинність (крім частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1). Отже, частина вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-XII, яка застосовувалась субсидіарно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI та врегульовувала питання виплати пенсій без обмежень, втратила чинність з набранням чинності Законом №1697-VII, а тому до спірних правовідносин такі норми не застосовуються.

Абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відтак, у зв`язку з прийняттям Закону №1697-VII розмір пенсії прокурорів знову обмежено максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, на момент звернення позивача за перерахунком пенсії (26.05.2021), наведеними вище положеннями встановлюються обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду України.

Суд звертає увагу, що не застосування обмеження розміру виплачуваної пенсії при її перерахунку у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури, до осіб, яким призначена пенсія відповідно до положень статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, неодмінно призведе до ситуації непрямої дискримінації інших пенсіонерів з числа прокурорів, зокрема тих, яким пенсія призначена відповідно до Закону №1697-VII, та суперечитиме принципу рівності перед Законом. Утверджуючи та забезпечуючи права осіб на соціальний захист, держава повинна в процесі виконання своїх соціальних обов`язків вживати заходів для забезпечення рівності між пенсіонерами.

Верховним Судом неодноразово здійснювався касаційний розгляд справ, де позивачами виступали особи, яким пенсії були призначені відповідно до Закону №1789-XII, а вимоги позовних заяв було звернуто до пенсійного органу стосовно неправомірності його дій та рішень щодо здійснення перерахунку такої пенсії із застосуванням обмеження її максимальним розміром, передбаченим статтею 86 Закону №1697-VII, в редакції зі змінами, внесеними Законами України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (зокрема, постанови Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №554/10510/16-а, від 28.10.2020 у справі №686/2428/16-а).

Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії, не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. Крім того, Верховними Судом сформовано правовий висновок про відсутність законних підстав для здійснення виплати нарахованої пенсії без обмеження граничного розміру відповідно до статті 50-1 Закону №1789-XII (в редакції на час призначення пенсії), оскільки положення цієї статті втратили чинність. На вказані правові висновки звернув увагу Верховний Суд в ухвалі від 04.02.2021 про відмову у відкритті провадження у справі №400/6132/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити певні дії, за поданням судді Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 про розгляд цієї справи як зразкової.

З урахуванням наведеного, при здійсненні перерахунку пенсії прокурорам пенсійним органом підлягають застосуванню тимчасові обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність.

При вирішенні даного спору суд враховує, що позивачу фактично було відмовлено у здійсненні перерахунку його пенсії на підставі довідки прокуратури Волинської області від 13.03.2020 №18-142 вих-20 з тих підстав, що такий перерахунок є недоцільним з огляду на те, що її розмір, визначений з урахуванням статті 86 Закону №1697-VII, становитиме 17690,00 грн. (1769,00 грн - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність х 10), а розмір пенсії, який позивач отримує на даний час (21886,35 грн) є більшим.

Крім того, суд звертає увагу, що, до проведення вказаного перерахунку розмір пенсії позивача становить 21886,35 грн, а відтак її розмір не може бути зменшений при перерахунку з 13.12.2019 на підставі довідки прокуратури Волинської області від 13.03.2020 №18-142 вих-20.

Водночас, суд погоджується з доводами відповідача, що проведення перерахунку пенсії позивача з 13.12.2019 на підставі довідки прокуратури Волинської області від 13.12.2020 №18-143вих-20 не призведе до збільшення її розміру, враховуючи тимчасові обмеження щодо максимального розміру пенсії, визначені абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII.

Проте, на думку суду, оскільки спір виник щодо права на перерахунок пенсії з 13.12.2020 (а не з 01.03.2019, як просить позивач, оскільки частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі Рішення КСУ №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати) на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 по справі №140/6804/20 на підставі довідки прокуратури Волинської області від 13.03.2020 №18-142 вих-20, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати та без обмеження суми максимальним розміром, тому (з метою також належного пенсійного забезпечення позивача у випадку зміни законодавства щодо максимального розміру пенсії чи розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність) даний спір підлягає вирішенню по суті та у задоволенні позову не може бути відмовлено лише з підстави недоцільності проведення перерахунку пенсії.

З урахування встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи з наданих статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги належить задовольнити частково шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 по справі №140/6804/20 на підставі довідки прокуратури Волинської області від 13.03.2020 №18-142 вих-20, з розрахунку її розміру 90% від суми місячного (чинного) заробітку за відповідною посадою, зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області з 13.12.2019 здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 по справі №140/6804/20 на підставі довідки прокуратури Волинської області від 13.03.2020 №18-142 вих-20, з розрахунку її розміру 90 % від суми місячного (чинного) заробітку за відповідною посадою, та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Щодо клопотання позивача про звернення до негайного виконання рішення суду в частині зобов`язання виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які виконуються негайно, визначений нормами статті 371 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Враховуючи те, що судом не присуджено виплату пенсії, яка позивачу і так виплачується, та не стягується її конкретна сума з бюджету, а зобов`язано відповідача вчинити певні дії (здійснити перерахунок пенсії), то підстави для негайного виконання рішення суду відсутні.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 908,00 грн, що був сплачений згідно квитанції від 21.07.2021 №968.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 по справі №140/6804/20 на підставі довідки прокуратури Волинської області від 13.03.2020 №18-142 вих-20, з розрахунку її розміру 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку за відповідною посадою.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області з 13.12.2019 здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 по справі №140/6804/20 на підставі довідки прокуратури Волинської області від 13.03.2020 №18-142 вих-20, з розрахунку її розміру 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку за відповідною посадою.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський