Рішення № 100238717, 08.10.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 жовтня 2021 р. Справа № 120/6769/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: Військової частини А0704 про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини А0704 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправною, на думку позивача, бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 16.05.2016 по 02.07.2016.

З метою нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за вказаний період з урахуванням базового місяця - січень 2008 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.06.2021 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.

06.09.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначено, що позивач дійсно у період з 16.05.2016 по 02.07.2016 проходив військову службу у військовій частині.

Відповідач вказує, що відповідно до роз`яснення Департаменту № 248/3/9/1/2 від 04.01.2016 зазначено, що у зв`язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (із змінами), індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз`яснення. Крім того, згідно роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26.03.2018 № 248/1485 стосовно порядку нарахування та виплати у 2016-2018 роках індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 № 10685/0/14-15/10,09.06.2016 № 252/10/136-16, 08.08.2017 № 13700/з, 08.08.2017 № 78/0/66-17 зазначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.

Відтак, військова частина діяла відповідно до роз`яснень та в межах фонду грошового забезпечення.

Також, відповідач вказує, що відповідно до Порядку проведення індексації № 1078 були внесені зміни Постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів". Зазначеною постановою істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015. Тому, обґрунтування позивача необхідністю встановлення базового місяця індексації січень 2008 року не ґрунтуються на нормах права.

Позивач був зарахований в списки військової частини 16.05.2016, тому підстав йому встановлювати базовий місяць січень 2008 рік немає. До того ж, вказує відповідач, позивач виключений із списків частини 02.07.2016, тому базовий місяць для розрахунку індексації потрібно вважати травень 2016. Проте, оскільки за даний період приріст індексу споживчих цін становив 0,00%, відсутні підстави для індексації грошового забезпечення позивачу.

Враховуючи, що інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

Позивач 16.05.2016 прийнятий на військову службу за контрактом, що підтверджується копією військового квитка. У період з 16.05.2016 по 02.07.2016 позивач проходив військову службу у військовій частині А0704, що не заперечується відповідачем.

Із списків військової частини позивач виключений 02.07.2016.

04.04.2021 позивач звернувся до командира військової частини з питань виплати індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби.

У зверненні позивачем поставлено питання: чи виплачувалась індексація за період з 16.05.2016 по 02.07.2016; надати довідку про виплату грошового забезпечення за вказаний період. Також зазначено, що у випадку, якщо індексація не проводилась, нарахувати та виплатити індексацію за час проходження військової служби у в/ч А0704 з 16.05.2016 по 02.07.2016.

У відповідь листом від 20.04.2021 позивача повідомлено, що він зарахований в списки військової частини 16.05.2016 згідно наказу командира в/ч №115 та встановлено базовий місяць індексації травень 2016. Виключений позивач із списків частини 02.07.2016, тому, оскільки за даний період приріст індексу споживчих цін становив 0,00%, відсутні підстави для індексації грошового забезпечення (а.с. 9).

Позивач не погоджується із протиправною бездіяльністю відповідача щодо не проведення індексації його грошового забезпечення, тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних мотивів.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 № 2011-XII (далі - Закон від 20.12.91 № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону від 20.12.91 № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з Преамбулою до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.91 № 1282-XII (далі - Закон від 03.07.91 № 1282-XII) цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до ст. 1 Закону від 03.07.91 № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону від 03.07.91 № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями статті 4 Закону від 03.07.91 № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до ст. 6 Закону від 03.07.91 № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Водночас в силу вимог ст. 18, 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі - Порядок №1078) і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Отже, індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до листа відповідача від 20.04.2021 індексація грошового забезпечення позивачу за період з 16.05.2016 по 02.07.2016 не нараховувалась та не виплачувалась. Вказана обставина не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Правомірність своїх дій відповідач обґрунтовує тим, що згідно з роз`ясненнями Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2 та роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 16.04.2015 № 10685/0/14-15/10, від 09.06.2016 № 252/10/136-16 надано вказівку не нараховувати індексацію грошового забезпечення до окремого роз`яснення, а також те що фінансування на виплати індексації не здійснювалося.

Суд не приймає до уваги зазначені посилання з огляду на те, що подібні роз`яснення мають суто інформаційний характер, не є нормативно-правовими актами та не можуть змінювати нормативного регулювання правовідносин щодо порядку проведення індексації грошового забезпечення.

Оцінюючи підстави не нарахування та невиплати індексації позивачу суд зазначає, що реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (справа "Кечко проти України", № 63134/00, рішення Європейського суду з прав людини від 07 листопада 2005 року).

У пункті 23 рішення в справі "Сук проти України" (№ 10972/05, від 10 червня 2011 року) Суд зазначив, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18 від 07.08.2019 у справі № 825/694/17 та від 23.10.2019 у справі № 825/1832/17.

Отже, відсутність у відповідача фінансових ресурсів для покриття витрат з індексації грошового забезпечення, не може впливати на зміст та обсягправа позивача на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов`язком відповідача.

Стосовно доводів відповідача, що позивач зарахований в списки військової частини 16.05.2016, тому базовий місяць для індексації грошового забезпечення має застосовуватись травень 2016, а враховуючи, що за цей період приріст індексу споживчих цін дорівнював 0,00%, то підстави для нарахування індексації відсутні, суд їх відхиляє з огляду на те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.

Такий висновок суду грунтується на положеннях Порядку №1078.

Так, відповідно до 10-1 Порядку №1078, (в редакції постанови КМ № 526 від 13.06.2012), обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пенсій особам, які набули право на її призначення, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачуються замість пенсії, здійснюється починаючи з місяця, в якому їх призначено. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

Згідно з п. 5 Порядку №1078 (в редакції постанови №1013 від 09.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не була нарахована та не виплачувалася індексація грошового забезпечення за період з 16.05.2016 року по 02.07.2016 року, відтак вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за вказаний період є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимога щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 16.05.2016 року по 02.07.2016 року підлягає задоволенню як похідна, в силу приписів ч. 23 п. 1 ст. 4 КАС України, оскільки задоволення похідної позовної вимоги залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Щодо вимоги про обчислення індексації із застосуванням базового місяця січень 2008, то така задоволенню не підлягає, оскільки як встановлено, у спірний період відповідачем індексація доходу позивача взагалі не проводилась.

Відповідно до п.п. 31, 35-39 постанови Верховного Суду від 15.10.2020 по справі 240/11882/19 вказано, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення.

Більш того, саме відповідач може контролювати питання останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець, так як саме 16.05.2016 позивач прийнятий на військову службу за контрактом у військову частину.

До того ж слід вказати, що позивач, звертаючись до військової частини з листом у квітні 2021 року (а.с. 8), не ставив питання про виплату йому індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця січня 2008 року. Таке звернення позивача було загальним, відповідно до положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" за приписами якого передбачено, що індексації підлягає грошове забезпечення.

Відтак такі вимоги, на думку суду, є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання щодо судового збору у справі, суд зазначає, що відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від його сплати, а тому, керуючись положенням статті 139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору не підлягають розподілу.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0704 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 16.05.2016 року по 02.07.2016 року.

Зобов`язати Військову частину А0704 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 16.05.2016 року по 02.07.2016 року.

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Військова частина А0704 (08601, вул. Декабристів, 40, м. Васильків, Київська область, Код ЄДРПОУ-24978957).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна