Рішення № 100238640, 08.10.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 жовтня 2021 р. Справа № 120/6255/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, контролюючий орган, позивач) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог ГУ ДПС у Вінницькій області зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 4208 грн. Вжиті позивачем заходи щодо погашення боржником податкового боргу не призвели до позитивного результату, відтак позивач просить суд стягнути такий борг.

Відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

За правилами частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Ухвалою від 18.06.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

Копію ухвали про відкриття провадження надіслано відповідачу на адресу, яка зазначена в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 . Вказана адреса відповідає тій, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, 20.09.2021 до суду повернувся невручений конверт, який надсилався відповідачу, із зазначенням причини повернення: "інші причини".

Відповідно до ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється, зокрема, шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

За приписами ч. 4 ст. 124 КАС України у разі відсутності учасників справи за адресою місцезнаходження (поштовою адресою) вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на викладене відповідач належним чином та своєчасно повідомлявся про відкриття провадження у справі та про встановлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву.

Враховуючи те, що суд вжив передбачені КАС України заходи щодо належного повідомлення відповідача про відкриття спрощеного позовного провадження у цій адміністративній справі та строк для подання відзиву на позовну заяву, однак станом на час прийняття рішення у ній відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило, суд відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив, що ОСОБА_1 з 09.01.2013 зареєстрований як фізична особа-підприємець. Відповідач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області та є платником податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України.

11.02.2013 позивач подав заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, обравши 2 групу.

На підставі долучених до матеріалів позовної заяви документів суд встановив, що у відповідача станом на день звернення до суду наявний податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 4208 грн, з них: 0,00 грн - основного платежу, штрафних санкцій - 4208 грн та пені - 0,00 грн.

З метою стягнення податкового боргу ГУ ДПС у Вінницькій області звернулося до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно із п.п. 15.1-15.2 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом, та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання згідно із п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно із п.п. 36.1, п.п. 36.2 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Пунктами 54.1, 54.5, ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до підпунктів 291.2, 291.3 статті 293 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно із підпунктом 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до підпункту 1 пункту 293.2 статті 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму.

Заборгованість відповідача з єдиного податку з фізичних осіб виникла 14.09.2019 на підставі податкового повідомлення-рішення №0020985160 від 04.04.2019, яким відповідачеві нараховано штраф з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 4208 грн.

Судом встановлено, що вказане повідомлення-рішення було направлено відповідачеві, однак, у зв`язку з неможливістю її вручення адресату, така кореспонденція була повернута органом поштового зв`язку на адресу відправника, що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією конверта.

Пунктом 58.3 ст. 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Відповідно до п. 42.1. ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Згідно із п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З огляду на вказані норми ПК України суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0020985160 від 04.04.2019 вважається врученим відповідачеві. Доказів оскарження/скасування вказаного податкового повідомлення-рішення не надано.

У зв`язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов`язання в необхідних розмірах у встановлений законом термін у нього підставі підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України вини податковий борг.

За змістом пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України Головне управління ДФС у Вінницькій області, правонаступником якого є ГУ ДПС у Вінницькій області, на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення направляло податкову вимогу № 326-02 від 04.02.2015 на суму податкового боргу 5460,80 грн. Однак, у зв`язку з неможливістю її вручення адресату, така кореспонденція була повернута органом поштового зв`язку на адресу відправника, що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією рекомендованого конверта.

Податкова вимога № 326-02 від 04.02.2015 вважається врученою відповідачу відповідно до вимог п. 42.2 ст. 42 ПК України.

Інформація щодо оскарження вимоги в адміністративному та (або) у судовому порядку у суду відсутня. Доказів погашення податкового зобов`язання відповідачем - платником податків в добровільному порядку станом на день розгляду справи суду також не надано.

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача станом на день розгляду справи становить 4208 грн. Зазначена сума боргу підтверджується також сформованою позивачем інтегрованою карткою на ім`я позивача.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За приписами п.п. 95.2, 95.4 ст. 95 ПК України стягнення коштів з платника податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надсилання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 4208 грн є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що зазначені витрати судом не встановлені, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у сумі 4208 грн (чотири тисячі двісті вісім гривень).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 44069150)

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович