Рішення № 10023786, 03.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 26/18703.06.10 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю промислового підприємства “ ЗІП ”

До          Товариства з обмеженою відповідальністю “ СТС –СЕРВІС ”

Про          стягнення 4981, 64 грн.

                                                                                                              Суддя Пінчук В.І

Представники:

Від позивача           Колісник А.О.- предст.

Від відповідача          не з’явився

Рішення прийняте 03.06.2010 р., оскільки у судовому засіданні 13.05.2010 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України.

                                         ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 4539, 25 грн. основного боргу, 219, 35 грн. пені, 64, 17 грн. 3% річних та 158, 87 грн. збитків від інфляції, а всього 4981, 64 грн.

          Представник відповідача у судове засідання двічі не з’явився і відзив на позовну заяву суду не надав.

          Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

                                                   В С Т А Н О В И В:                    

          Між товариством з обмеженою відповідальністю промислового підприємства “ЗІП” ( позивачем ) та товариством з обмеженою відповідальністю “ СТС –СЕРВІС ” ( відповідачем ) був укладений усний договір поставки товару.

          Згідно копій накладних, які знаходяться в матеріалах справи ( оригінали оглянуті судом у судовому засіданні ), а саме: № 10 – 0003972 від 31.07.2008 р. на суму 2178, 36 грн., № 10 –0003975 від 31.07.2008 р. на суму 3254, 16 грн., № 10 –0004409 від 18.08.2008 р. на суму 51,38 грн., № 10 –0004556 від 27.08.2008 р. на суму 256, 94 грн., № 10 –0004555 від 27.08.2008 р. на суму 3951, 48 грн., № 10 –0005405 від 28.10.2008 р. на суму 3867, 41 грн., № 10 –0005313 від 20.10.2008 р. на суму 6 718, 84 грн., позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 14231, 57 грн.

          Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

          Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

          За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

          Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ).

          Разом з тим, відповідач в порушення вимог ст.ст. 655, 692, ЦК України з позивачем за поставлений товар розрахувався лише частково в сумі 9692, 32 грн.

          14.07.2009 р. з метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію вих. № 26 з вимогою погасити заборгованість в сумі 4539, 25 грн.

          Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          На день подання позивачем позовної заяви до суду борг відповідача перед позивачем складає 4539, 25 грн.

          Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 219, 35 грн. пені, 64, 17 грн. 3% річних та 158, 87 грн. збитків від інфляції, а всього 4981, 64 грн.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

          Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню лише частково в сумі 4539, 25 грн. основного боргу, 64,17 грн. 3% річних та 158,87 грн. збитків від інфляції, а в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 219,35 грн., суд відмовляє, оскільки договір між сторонами не укладався і пеня не була передбачена.

          Відповідно ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -                                         

                                                   В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ СТС –СЕРВІС ” ( 02068, м. Київ, вул. Урлівська, 8, офіс 123, код 31747460 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю промислового підприємства “ЗІП” (51901, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 107-А, код 21875464 ) 4539 ( чотири тисячі п’ятсот тридцять дев’ять ) грн. 25 коп. основного боргу, 64 ( шістдесят чотири ) грн. 17 коп. 3% річних, 158 ( сто п’ятдесят вісім ) грн. 87 коп. збитків від інфляції, 97 ( дев’яносто сім ) грн. 51 коп. державного мита та 225 ( двісті двадцять п’ять ) грн. 61 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

          В іншій частині позову відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяВ.І.Пінчук