Ухвала суду № 100235540, 08.10.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1366/21

Провадження № 1-кп/0182/1072/2021

У Х В А Л А

08.10.2021 м. Нікополь

Колегія суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі

головуючого -судді: Клименко І.В.,

суддів Чуприни А.П.,

Кобеляцької-Шаховал І.О.,

секретар судового засідання Степанова О.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.06.2021 за № 12021041590000090 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Високе, Томаківського району Дніпропетровської області, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , фактично мешкає у АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України

за участю сторін судового провадження

прокурора Скрипченка О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1

(в режимі відеоконференцзв`язку з ДУВП №4),

захисника Малишевського О.І.

в с т а н о в и в:

Дніпровський апеляційний суд 23.09.2021 надіслав до Нікопольського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні від 13.06.2021 за № 12021041590000090 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України.

Щодо обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком дії до 08.10.2021.

Оскільки строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 незабаром спливає, прокурор просив суд продовжити строк тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше 60 діб, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу, а саме ризики переховування від органу слідства і суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання; продовження злочинної діяльності, ризик тиску на потерпілого та свідків з метою зміни ними показань, а також репутація обвинуваченого, який не має стійких соціальних зв`язків та вчинив злочин, будучи у стані алкогольного сп`яніння. Застосування більш м`яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не зможе запобігти цим ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти продовження строків тримання під вартою та просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт. При цьому пояснив, що він щиро кається у вчиненому, зобов`язується не переховуватись від суду, з`являтися на виклики суду та сумлінно дотримуватись умов домашнього арешту. Домашній арешт він просив призначити йому за адресою у смт. Томаківка, але точної адреси він не знає, де мешкає його співмешканка, з якою у них народилась дитина. Крім того, він офіційно працевлаштований, тобто має законне джерело доходу.

Захисник обвинуваченого підтримав клопотання свого підзахисного та також просив змінити ОСОБА_1 запобіжний захід на домашній арешт. Посилається на те, що його підзахисний завжди з`являвся за викликами до слідчого та зараз з`являтиметься до суду за кожною вимогою. Захисник запевнив суд, що обвинувачений не буде переховуватись від суду, не вчинятиме нових злочинів та не буде порушувати умов домашнього арешту.

Вислухавши думку сторін судового провадження, суд враховує наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину. При цьому суд враховує позицію ЄСПЛ, який в своїх рішеннях неодноразово зазначав (наприклад «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.07.2011 та інших), що «термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення». Тим більш, що відповідно до практики ЄСПЛ факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Крім того, ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ „Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.07.2011, „Осаковський проти України" від 17.07.2014 та ін).

Як встановлено в судовому засіданні, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання; продовжувати злочинну діяльність - вчиняти кримінальні правопорушення аналогічні тим, в якому він обвинувачується; впливати на потерпілого та свідків. Також суд враховує репутацію обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні злочину, який він вчинив у стані алкогольного сп`яніння та із застосуванням насильства, небезпечним для життя та здоров`я потерпілого. Все це, на думку суду та з огляду на інтереси суспільства, потребує продовження строків тримання під вартою обвинуваченого.

Клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає, оскільки будь-яких доказів можливості проживання за невказаною ним адресою та згоди власника житла на його проживання, а також родичів на його утримання суду не надано.

Оскільки строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим закінчується 08.10.2021, тому суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , поєднаний із застосуванням насильства, відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України розмір застави йому не визначається.

Керуючись ч.3 ст. 315 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою задовольнити, в задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.

Продовжити щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше, ніж на 60 діб, тобто до 06 грудня 2021 р.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Головуючий Клименко І.В.

Судді Чуприна А.П.

Кобеляцька-Шаховал І.О.