Рішення № 100235077, 31.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року Справа № 160/3317/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КМД ТРЕЙДИНГ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

05.03.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КМД ТРЕЙДИНГ» до Дніпровської митниці Держмитслужби, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110050/2021/000004/1 від 16.01.2021 про коригування митної вартості, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110050/2021/00005 від 16.01.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі контракту ТОВ «КМД Трейдінг» до митного контролю та оформлення заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр.44) від 12.04.2019 №12042019 з SIDIKE NEW MATERIALS (JIANGSU) CO.LTD за рахунком-інвойсом №INV-SDK-201102-51 від 02.11.2020р. Для підтвердження митної вартості товару ТОВ «КМД Трейдінг» були подані документи визначені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. За наслідками перевірки поданих документів митницею у позивача було витребувано додаткові документи. ТОВ «КМД Трейдінг» надало відповідачу відповідь до повідомленням №1401-1 від 14.01.2021р. з витребуваними додатковими документами, а саме: Додаткову угоду №1, документи виробника по контейнеру TGHU0448667, акти виконаних робіт на морський фрахт, калькуляцію вартості, комерційний інвойс, пакувальний лист, сертифікат. Крім того, було надано акти виконаних робіт з ТОВ «Арена Марин» (комплекс ТЕО, морське транспортування вантажу). А також були надані з бухгалтерської документації по попередньому приходу та розмитненню аналогічного товару наступні документи: картка рахунку №632 «Розрахунки з іноземним постачальником», ЕМД UA110150/2020/008993, комерційний інвойс, пакувальний лист, сертифікат та актами виконаних робіт з ТОВ «Арена Марин».

Позивач наголошує, що неодноразово протягом 2019р.-2020р. було ввезено на митну територію України аналогічний товар на підставі контракту імпортований за угодою з виробником від 12.04.2019р. з SIDIKE NEW MATERIALS (JIANGSU) CO.LTD. Митна вартість товару була заявлена тим же самим методом (основний метод) відповідно до ст.58 МК України і у митного органу жодного разу при ввезені вказаного товару не виникало сумнівів щодо заявленої митної вартості товару. Крім того, жодних претензій не було щодо поданих документів. Не зважаючи на подані позивачем документи, відповідач прийняв рішення №UА110050/2021/000004/1 від 16.01.2021р. про коригування митної вартості товару та видано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110050/2021/000218.

Позивач посилається на те, що митна вартість оцінюваного товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості резервним методом, згідно з положеннями ст.64 МКУ та ґрунтується на митній вартості: ЕМД від 28.07.2020 року №UА100120/2020/630802 на рівні 1,93 дол./шт, проте змість вказаної декларації в оскаржуваному рішенні не наведений. Крім того, на думку позивача, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від-рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформленні; товару за першим методом визначення його митної вартості.

Позивач акцентує увагу, що всупереч вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи виливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

На думку позивача, всі витрати, які пов`язані із доставкою товару, включно із витратами на перевантаження, будь-які витрати, включені в ціну морського транспортування, що підтверджується умовами договору на транспортно-експедиторське обслуговування №020919 та наданими позивачем документами. При цьому, довідка про транспортування є належним доказом понесених позивачем витрат на транспортування.

Позивач також вказує, що відповідно до правозастосовної практики Верховного Суду суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, наданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 адміністративний позов ТОВ «КМД ТРЕЙДИНГ» було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

24.03.2021 засобами електронного зв`язку на виконання вимог ухвали суду від представника позивача - адвоката Стрюк Н.О. надійшло платіжне доручення від 19.03.2021 №20 про сплату судового збору у сумі 2270,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачеві 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

30.03.2021 через канцелярію суду на виконання вимог ухвали суду від представника позивача - адвоката Стрюк Н.О. надійшло платіжне доручення від 19.03.2021 №20 про сплату судового збору у сумі 2270,00 грн.

Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що підтверджується матеріалами справи.

29.04.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому Дніпровська митниця Держмитслужби позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заявленої правової позиції відповідачем зазначено, що позивач звернувся 11.01.2021 до Дніпровської митниці Держмитслужби з метою здійснення митного оформлення товару, який надійшов на адресу Позивача на підставі угоди з виробником (код 4104 в гр. 44) від 12.04.2019 № 12042019 з SIDIKE NEW MATERIALS (JIANGSU) CO. LTD., за рахунком-інвойсом № INV-SDK-201102-51 від 02.11.2020 та заявлено до митного контролю та оформлення 11.01.2021 за МД №UA110050/2021/000078 (далі - ЕМД). Поставка товару здійснена на умовах FOB - LIANYUNGANG. Митна вартість товару заявлена Позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МКУ. Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за ЕМД від 11.01.2021 №UA110050/2021/000078 згенеровано форми контролю: 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».

Відповідачем вказано, що у відповідності до ст. 337 МКУ, під час проведення перевірки документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, встановлено, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності, невідповідності.

На думку відповідача, враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, відмова декларанта від надання додаткових документів, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ.

Відповідач посилається на те, що у зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято Рішення про коригування митної вартості від 16.01.2021 №ІІА110050/2021/000004/1. При цьому, посадовою особою митниці у графі 33 Рішення про коригування митної вартості, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 № 598, зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Також, посадовою особою митниці зазначено про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів. Таким чином, Рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства. У зв`язку з прийняттям митницею Рішення про коригування митної вартості товару, Позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано Картку відмови від 16.01.2021 №UA110050/2021/00005.

Суд звертає увагу, що сторони правом на подання відповіді та відзив заперечень по справі не скористались.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ТОВ «КМД ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 39801430) зареєстровано як юридична особа 26.05.2015 (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №12241020000072949).

Видами діяльності позивача є: 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у. (основний); 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі 31.02 Виробництво кухонних меблів 22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

12.04.2019 між компанією SIDIKE NEW MATERIALS (JIANGSU) Co., LTD, Китай (Продавець) та ТОВ «КМД ТРЕЙДІНГ» (Покупець) укладено Договір №12042019 (далі - Контракт), відповідно до п.1.1 якого Продавець продає, а Покупець купує техніку, супутнє обладнання та комплектуючі (в подальшому - «Продукція») в кількості, за цінами і на умовах, викладених в Додатках (Специфікаціях), які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Загальна сума Контракту становить 300 000 доларів США. Валюта Контракту є доллар США (п.1.2 та 1.3 Контракту).

Відповідно до п.2.1 Контракту Продавець поставляє Продукцію на умовах FOB LIANYUNGANG PORT, China, що вказується в Специфікаціях та рахунках, відповідно до Інкотермс-2010.

Пунктом 2.5 Контракту визначено, що сплата будь-яких і всіх мит і/або митних зборів, необхідних для здійснення процедур митного очищення в країні Покупця, покладається на Покупця.

Оплата Продукції здійснюється наступним чином: 30% від загальної суми контракту, як аванс сплачує Покупець на умовах попередньої оплати за Товар, а залишок до моменту відвантаження. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на р/р Продавця (п.3.1 Контракту).

Відповідно до розділу 5 «Упаковка і маркування» Контракту Продавець пакує Продукцію в звичайну комерційну тару, що забезпечує збереження Продукції при повітряному, морському та наземному транспорті. Продавець відповідає за завдану шкоду Покупцеві внаслідок неналежної упаковки продукції.

Вказаний Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2018. За винятком зобов`язань, передбачених розділом 4 цього договору (п.10.3 Контракту). При, цьому в п.2.3 Контракту визначено, що товар повинен бути готовий до відправлення не пізніше 31.12.2019.

Крім того, 15.01.2020 між компанією SIDIKE NEW MATERIALS (JIANGSU) Co., LTD та ТОВ «КМД ТРЕЙДІНГ» укладено Додаткову угоду №1 до Договору №12042019 від 12.04.2019, у якій до Контракту внесені наступні зміни, а саме пункти Контракту викладені в наступній редакції:

- п.2.3 - «Товар повинен бути готовий до відправлення не пізніше 31.12.2020р.»;

- п.1.2 - «Загальна сума Контракту становить суму інвойсів»;

- п.10.3 - «Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2020р, за винятком зобов`язань, передбачених розділом 4 цього договору».

Продавцем виставлено рахунок-фактура (комерційний інвойс) від 02.11.2020 №INK-SDK-201102-51 товар Скотч з БОПП-плівки в асортименті на загальну суму 23 918,46 USD. У вказаному інвойсі визначені умови поставки - FOB LIANYUNGANG.

11.01.2021 ТОВ «КМД ТРЕЙДІНГ» через митного брокера - ФОП ОСОБА_1 до митного контролю та митного оформлення подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД) №UA110050/2021/000078 на товар: «Плівки та інші плоскі форми з пластмаси самоклейні, у джамбо-рулонах, завширшки 1620мм, з продуктів поліприєдання (адитивної полімеризації): скотч з БОПП-плівки: 43мкм*1620мм*4000м - 2214,50 кг; (51440,25 м2); 45мкм*1620мм*4000м - 1730 кг; (38503,95 м2); 50мкм*1620мм*4000м - 1886,50 кг (37861,95м2); 38мкм*1620мм*4000м - 10304,50 кг (271485,75 м2). Місць - 62 ВТ/62/рулони» на загальну суму 20971, 00 дол. США на умовах поставки FOB LIANYUNGANG (графа 20), до якої на підтвердження митної вартості товару 23 918,46 USD позивачем надано (графа 44):

- зовнішньоекономічний Договір (контракт) № 12042019 від 12.04.2019;

- рахунок - фактура (інвойс) № INV-SDK-200914-51 від 14.09.2020;

- пакувальний лист (PACKING LIST) INV-SDK-200914-51 від 14.09.2020;

- коносамент MRFB20111021 від 09.11.2020;

- договір про надання транспортно-експедиторського обслуговування №020919 від 02.09.2019 року;

- договір №27 від 15.06.2018р. з митного брокерського обслуговування;

- міжнародна автотранспортна накладна від 27.11.2020р. №1394

- довідка про транспортні витрати від 05.01.2021;

- рахунок А006044 від 05.1.2021;

- сертифікати якості;

- інші некласифіковані документи.

Як зазначено Відповідачем у відзиві на позовну заяву, при виконанні митних формальностей за ЕМД спрацювали форми контролю системи управління ризиками. Так, автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за ЕМД від 11.01.2021 №UA110050/2021/000078 згенеровано форми контролю: 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».

Між декларантом Позивача та Відповідачем проводилась процедура консультацій в електронному порядку, про що свідчать електронні повідомлення та дані гр.33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.

Так, 12.01.2021 о 11:52:25 посадовою особою митниці надіслано електронне повідомлення декларанту 99dc966b-3817-47c0-a466-2dc7d6a1e1a5 щодо запиту надання додаткових документів відповідно до п.2, п.3 ст.53 МКУ, а саме:

1) наяні додатки (специфікації) до контракту від 12.04.2019 №12042019;

2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

3) транспортні перевізні документи, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

З матеріалів справи вбачається, що підставами для витребування вказаних документів стало наступне:

1) відповідно до п.1.1 товар який надійшов на адресу Покупця (ТОВ «КМД Трейдінг») не належить до поняття «Продукція», найменування, кількість та ціна продукції визначається Додатками (специфікаціями), які є невід`ємною частиною даного контракту;

2) відповідно до п.10.3 термін дії даного контракту до 31.12.2018;

3) в банківських платіжних документах №1551 від 30.10.2020 та №1420 від 06.01.2021 у призначенні платежу наявне посилання виключно на зовнішньоекономічний контракт від 12.04.2019 №12042019, у зв`язку з чим надані платіжні доручення неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару;

4) відповідно до рахунку експедиторської компанії ТОВ «Арена Марин» від 05.01.2021 №А006044, вартість наданих ТОВ «Арена Марин» посліг морського перевезення за межами державного кордону складає 60 984,50 грн. Згідно відомостей МД поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнері №TGHU0448667 на морському судні YONGYUE11 за коносаментом MRFB20111021 від 09.11.2020. За результатами проведеної митницею перевірки відповідно до зазначеної в Довідці про транспортні витрати №б/н від 05.01.2021 встановлено наявність перевантаження оцінюваного товару на маршруті LIANYUNGANG-Pivdenniy в порту Said (Egypt) з судна YONGYUE11 на судно MAERSK KITHIRA. Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст.335 МКУ, до митного оформлення не надавався та наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару.

Листом від 14.01.2021 №1401-1 декларант додатково надав митному органу: додаткову угоду №1 від 15.01.2020р; документи по контейнеру №TGHU0448667: калькуляція вартості; комерційний інвойс, пакувальний лист, сертифікат; акт виконаних робіт на морський фрахт; виписка з бухгалтерської документації по попередньому приходу та розмитненню аналогічного товару. В листі також надано пояснення щодо зауважень митниці до платіжних документів та перевезення товару.

16.01.2021 відповідач рішенням №UА110050/2021/000004/1 скоригував митну вартість товарів товару №1 за резервним методом - 2-ґ - за ціною 1,93 дол. США/кг.

З графи 33 оскаржуваного рішення вбачається що вказане рішення мотивовано тим, що за результатами розгляду додаткових документів щодо зовнішньоекономічного контракту від 12.04.2019 №12042019 виявлено наступне:

- відповідно до пункту 1.1 товар який надійшов на адресу Покупця (ТОВ «КМД Трейдінг») не належить до поняття «Продукція» визначена Контрактом як техніка, супутнє обладнання та комплектуючі, найменування, кількість та ціна продукції визначається Додатками (специфікаціями), які є невід`ємною частиною даного Контракту; відповідно до пункту 10.3 термін дії даного Контракту 31.12.2018. Декларантом додатково надано додаткова угода № 1 від 15.01.2020 до договору № 12042019 від 12.04.2019 яким термін дії договору продовжено до 31.12.2020. Інших Додатків (специфікацій) якими би було визначено найменування, кількість, ціна поданого до митного оформлення товару декларантом не надано;

- відповідно до п.2.2.4 Контракту визначено перелік документів, які Продавець надає одночасно з продукцією, одними з яких є нормативна технічна документація. Документи, що містять інформацію щодо якісних характеристик та технічних умов заводу виробника (сертифікат якості, нормативно технічну документація, тощо) до митного оформлення не надано;

- відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс - 2010) за терміном FOB, покупець (ТОВ «КМД Трейдінг») зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки FOB - LIANYUNGANG, до митного контролю в графі № 44 МД заявлено договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 02.09.2019 № 020919 з Експедитором ТОВ «АРЕНА МАРИН» та надано довідку про транспортні витрати № б/н від 05.01.2019, рахунок-фактуру про надання ТЕО компанії ТОВ «Арена Марин» від 05.01.2021 № А006044. Додатково декларантом 14.01.2021 було надано копію договору ТЕО №020919 від 02.09.2019, акт виконаних робіт по договору ТЕО №А006044 від 05.01.2021. Згідно відомостей ЕМД поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнері №TGHU0448667 на морському судні YONGYUE11 (гр.21 ЕМД) за коносаментом MRFB20111021 від 09.11.2020. За результатами проведеної митницею перевірки з використанням модулю відстеження контейнерів, розміщеному на інтернет-ресурсі за адресою www.maersk.com, встановлено наявність перевантаження оцінюваного товару в порту Qingdao (Shandong, China) з судна YONGYUУ11 (рейс No.2962) на судно MSC AMBRA (рейс No.046W), та в порту Said East (Egypt) з судна MSC AMBRA (рейс No.046W) на судно MAERSK KITHIRA (рейс No.049W), та факт надходження в пункт пропуску «Чорноморський рибний порт» Одеської митниці судна MSC AMBRA (рейс No.046W) з даним товаром. Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортних документів, що у порушення вимог ст. 335 МКУ, до митного оформлення не надавалися та наявність додаткових витрат пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару. Відповідно до п.2.1 Договору ТЕО №020919 від 02.09.2019 (далі - Договір ТЕО) (послуги Експедитора надаються на підставі письмових заявок Замовника. Зазначений документ до митного оформлення не надано. В наданому рахунку від 05.01.2021 №А006044 зазначена вартість виключно морського фрахту на рівні 60 984,50 грн. Пунктом 5.3 Договору ТЕО передбачена оплата послуг Експедитора ТОВ «Арена Марин» (експедиторська винагорода). При цьому, у наданих до митного оформлення рахунку-фактурі та акті виконаних робіт по договору ТЕО №А006044 від 05.01.2021 сума експедиторської винагороди не зазначена, а наявна тільки вартість послуг морського перевезення за межами державного кордону України яка складає 60 984,50 грн. Декларантом надано довідку №б/н від 05.01.2021, яка не є бухгалтерським документом та не передбачена умовами Договору №020919 від 02.09.2019. Відповідно до Договору ТЕО п.5.2 Замовник оплачує послуги Експедитора протягом 10 календарних днів з дня виставлення рахунку Експедитором, з п. 3.2.3 за дорученням та за рахунок Замовника Експедитор страхує вантажі Замовника. Відповідно до ч.2 ст.53 МКУ Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є -страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно з п.5.5. Договору ТЕО підтвердженням надання послуг Експедитором по цьому договору є акт наданих послуг/виконаних робіт, підписаний обома сторонами. Вказаний документ до митного оформлення не надано. Враховуючи вищезазначене, при розрахунку декларантом не враховано плату експедитору, яка є складовою загальних транспортних витрат;

- в рамках проведення консультації та у продовження попередніх повідомлень в рамках проведення консультації обрання методу визначення митної вартості. 15.01.2021 декларантом надіслано лист, в якому повідомлено що додаткові документи у 10-денний термін, передбачений статтею 53 МКУ, надаватись не будуть. Митницею проведено контроль наявності в наданих документах всіх відомостей, що підтверджує заявлений рівень митної вартості. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД від 11.01.2021 №UА110050/2021/000078, відмова декларанта від надання додаткових документів, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортується, не можу бути застосований відповідно п.2 ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ. Митницею приймається рішення про коригування митної вартості;

- митницею проведено контроль співставлення, відповідно до положень ст.337 МКУ. В порядку проведення консультації, відповідно до ст.57 МКУ, в якості обміну інформацією митним органом повідомлено про те, що у відповідності до п.3 ст.337 МКУ проведено-контроль співставлення -автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах митних органів. За результатами проведеного контролю співставлення встановлено відсутність митних оформлень за ціною угоди (вартість операції) ідентичних/подібних товарів в понятті ст.59-60 МКУ, ввезених на митну територію України у наближений час, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості товару за ціною щодо ідентичних (ст.59 МКУ) та подібних (ст.60 МКУ) товарів. Відсутність у митниці та не надання декларантом необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. Митна вартість, визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ та ґрунтується на вартості товару, митна вартість яких вже визнана митними органами та розраховується на рівні: митну вартість товару №1 скориговано до рівня митної вартості товару за кодом згідно УКТ ЗЕД 3919908060 «Плівка самоклеюча пакувальна з біансіального орієнтованого поліпропілену (з продуктів поліприєднання), в джамбо рулонах», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, призначення, характеру угоди, країна виробництва та відправлення - Китай, імпортованого за угодою з виробником товару, у співставних обсягах за ЕМД №UA500020/2020/237215 від 04.12.2020, №UA500020/2020/240134 від 26.12.2020 на рівні 1,93 дол.США/кг.

Крім того, Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110050/2021/00005 від 16.01.2021.

Не погодившись із прийнятими рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України; далі - МК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 7 МК України визначено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 - 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене ч.5 ст.54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3ст.53 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

При цьому, суд звертає увагу, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Викладена правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 25.06.2020 у справі № 805/2380/16-а, від 20.10.2020 у справі №809/1056/16, від 02.03.2021 у справі № 809/857/17.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, суд звертає увагу, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а, від 10.06.2020 у справі № 1.380.2019.004752, від 25.06.2020 у справі № 805/2380/16-а.

В ході судового розгляду справи з`ясовано, що підставою для витребування додаткових документів слугувало спрацювання форми контролю системи управління ризиками, а також наявність в інформаційній базі митного органу рішень про визначення митної вартості за співставним з оцінюваним товаром за вищою митною вартістю.

Так, при проведенні перевірки документів, які надані декларантом у підтвердження заявленої митної вартості товарів, посадовою особою митниці відносно спірної ЕМД встановлені наступні розбіжності:

1) відповідно до п.1.1 товар який надійшов на адресу Покупця (ТОВ «КМД Трейдінг») не належить до поняття «Продукція», найменування, кількість та ціна продукції визначається Додатками (специфікаціями), які є невід`ємною частиною даного контракту;

2) відповідно до п.10.3 термін дії даного контракту до 31.12.2018;

3) в банківських платіжних документах №1551 від 30.10.2020 та №1420 від 06.01.2021 у призначенні платежу наявне посилання виключно на зовнішньоекономічний контракт від 12.04.2019 №12042019, у зв`язку з чим надані платіжні доручення неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару;

4) відповідно до рахунку експедиторської компанії ТОВ «Арена Марин» від 05.01.2021 №А006044, вартість наданих ТОВ «Арена Марин» послуг морського перевезення за межами державного кордону складає 60 984,50 грн. Згідно відомостей МД поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнері №TGHU0448667 на морському судні YONGYUE11 за коносаментом MRFB20111021 від 09.11.2020. За результатами проведеної митницею перевірки відповідно до зазначеної в Довідці про транспортні витрати №б/н від 05.01.2021 встановлено наявність перевантаження оцінюваного товару на маршруті LIANYUNGANG-Pivdenniy в порту Said (Egypt) з судна YONGYUE11 на судно MAERSK KITHIRA. Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст.335 МКУ, до митного оформлення не надавався та наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару.

Щодо наведених зауважень митного органу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, умовами Контракту визначено, що Продавець продає, а Покупець купує техніку, супутнє обладнання та комплектуючі (в подальшому - «Продукція») в кількості, за цінами і на умовах, викладених в Додатках (Специфікаціях), які є невід`ємною частиною цього Контракту (п.1.2 Контракту).

Суд звертає увагу, що позивачем ані до митного органу, ані до матеріалів справи не було надано Додатку (Специфікації), у якій між Стронами узгоджено кількість, асортименту та ціна Продукції, яка постачається. При цьому, жодних пояснень з вказаного питання позивачем не навдено.

Суд зауважує, що саме лише виставлення Продавцем рахунку-фактури не може вважатися узгодженням Сторонами кількості, асортименту та ціна Продукції, яка постачається, оскільки інвойс виставляється на оплату виключно контрагентом-продавцем товару.

Стосовно зауважень митного органу про непідтвердження транспортних витрат та наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до умов Контракту Продавець поставляє Продукцію на умовах FOB LIANYUNGANG PORT (Інкотермс-2010). У виставленому Продавцем комерційному інвойсі від 02.11.2020 №INK-SDK-201102-51 також визначені умови поставки - FOB LIANYUNGANG.

Відповідно до Інкотермс-2010 за умовами поставки FOB (… named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.

Таким чином, за умовами поставки FOB Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 по справі №804/16553/14 дійшов висновку, що у разі, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

В ході судового розгляду судом встановлено, що на підтвердження транспортних витрат декларантом було надано до митниці договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 02.09.2019 № 020919 з Експедитором ТОВ «АРЕНА МАРИН», довідку про транспортні витрати № б/н від 05.01.2019, рахунок-фактуру про надання ТЕО компанії ТОВ «Арена Марин» від 05.01.2021 № А006044 та акт виконаних робіт по договору ТЕО №А006044 від 05.01.2021. Окрім цього, ТОВ «КМД ТРЕЙДІНГ» до матеріалів справи було надано заявку №0111 до договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 02.09.2019 № 020919.

Так, між ТОВ «КМД ТРЕЙДІНГ» (Замовник) та ТОВ «АРЕНА МАРИН (Експедитор) укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 02.09.2019 № 020919 (далі - Договір ТЕО), відповідно до п.1.1 якого Замовник доручає, а Експедитор бере на себе обов`язок надати за дорученням та за рахунок Замовника транспортно-експедиторські послуги (надалі - ТЕО), організувати перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України та у міжнародному сполученні, надати митно-брокерські послуги та інші послуги за домовленістю Сторін.

Послуги Експедитора, у тому числі додаткові, надаються на підставі письмових заявок (інструкцій) Замовника (п.2.1 Договору ТЕО).

Згідно з п.3.2.1 Договору Експедитор має право самостійно обирати субпідрядчиків, транспортні засоби та маршрут для виконання обов`язків за цим договором.

Перелік наданих послуг, а також їх вартість, встановлюються за погодженням сторін у додатках/додаткових угодах/заявках до діючого договору. Замовник оплачує послуги Експедитора протягом 10 календарних днів з дня виставлення рахунку Експедитором. (п.5.1 та п.5.2 Договору ТЕО).

Водночас, умовами п. 5.3 Договору ТЕО на транспортно-експедиційне обслуговування визначено, що експедиторська винагорода в рамках діючого договору - це різниця між сумою, яка сплачується Замовником та сумою, яка підлягає оплаті третім особам, які залучаються експедитором до виконання умов цього договору.

Згідно із заявкою від 01.11.2020 №0111 до Договору ТЕО вартість доставки вантажу в контейнері маршрутом пункт відправлення Lianyungang - пункт доставки Dnepr (морська доставка вантажу в контейнері марштрутом: пункт відправлення Lianyungang - пункт доставки Pivdenniy; автомобільна/залізнична вантажу в контейнері марштрутом: пункт відправлення Pivdenniy - пункт доставки Dnepr ) складає 2800 дол.США (в грн відповідно до курсу продажу на дату виставлення рахунку).

В заявці визначений такий перелік замовлених послуг: морська складова перевезення; навантажувально-розвантажувальні роботи; наземна доставка вантажу з експидеруванням.

При цьому, суд звертає увагу, що заявка №0111 до Договору ТЕО від 02.09.2019 № 020919 датована 01.11.2020, тоді як комерційний інвойс №INK-SDK-201102-51 виставлений Продавцем 02.11.2020.

Більш того, у вказаній заявці міститься посилання на номер контейнера та коносамент MRFB20111021, який датований 09.11.2020, що може свідчить про навність ознак підробки вказаного документа. При цьому, вказана заява надана позивачем лише до суду, а митному органу під час митного оформлення не надавалась.

Водночас, суд звертає увагу, що в довідці про транспортні витрати експедитор - ТОВ «Арена Марин» зазначив вартість морського фрахту контейнера №TGHU0448667 маршрутом Lianyungang-Pivdenniy згідно рахунку А006044 складає 60984,50 грн. (без ПДВ). Контейнер перевантажено в порт Port Said на судно MAERSK KITHIRA. Наведене перевантаження входить до вартості фрахта до порта Pivdenniy.

Разом із цим, суд звертає увагу, що до матеріалів адміністративної справи позивачем, зокрема, надано Акт від 25.01.2021 №А006044-2 здачі приймання робіт по договору ТЕО, відповідно до якого Виконавцем щодо контейнера №TGHU0448667 були виконанні наступні роботи (надані такі послуги): Відшкодування вартості огляду вантажу на загальну суму 1 128,15 грн (без ПДВ) та 1353,78 грн (з ПДВ). При цьому, незаначення чи понесені Експедитором ці витрати на транспортування оцінюваного товару до місця ввезення на митну територію України чи вже на території України унеможливлює перевіку судом чи включено декларантом до транспортних витрат всі їх складові.

Водночас, суд наголошує, що із положення, закріпленого у частині 1 статті 2 КАС України випливає, що завданням адміністративного судочинства є саме захист прав приватних осіб; адміністративний суд не призначений для виконання функцій суб`єктів владних повноважень у випадках, коли ці суб`єкти з якихось причин не виконали покладені на них функції.

Тоді як дослідження судом обставин, які не були досліджені митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, є не що інше, як виконання судом функції митного контролю замість митного органу, а тому суперечить частині 1 статті 2 КАС України, а також не відповідає конституційному принципу розподілу влад.

Отже, враховуючи узгоджені сторонами умови поставки суд приходить до висновку про те, що наданими до митного оформлення документами декларантом не підтверджено понесені позивачем транспортні витрати.

Водночас, суд звертає увагу, що зауваження митного органу щодо закінчення строку Контракту були усунуті шляхом додаткового надання декларантом відповідачу додаткової угоди №1 до Договору №12042019 від 12.04.2019, у якій, зокрема, строку дії Контракту було продовжено сторонами до 31.12.2020. Водночас, суд звертає увагу, що такі зауваження не були покладені в основу прийнятого рішення про коригування митної вартості, тому не приймаються судом до уваги.

Поряд із цим, суд відхиляє посилання митниці на наявність у платіжних банківських документах посилання лише на контракт, у зв`язку з чим митний орган не має змоги прив`язати їх до оцінюваної партії товарів, оскільки у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта.

Наведені висновки щодо умов оплати за товар неодноразово висловлювались Верховним Судом при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості, зокрема у постановах від 11.04.2018 у справі №804/4680/16, від 30.11.2018 у справі №815/4044/15, від 11.06.2019 у справі № 813/1755/17 від 29.07.2020 у справі №420/1709/19.

Крім того, в оскаржуваному рішенні (графа 3) митний орган як на підставу коригування митної вартості товару посилався також на ненадання декларантом сертифікатів якості, нормативно-технічної документації, проте суд вважає такі посилання неправомірними, оскільки зазначені документи в силу ч.2 ст.53 МК України не є документами, які підтверджують митну вартість товару та жодним чином не впливають на складові митної вартості.

Разом із цим, суд на виконання вимог ч.5 ст.242 КАС враховує правові позиції Верховного Суду, викладеними у постановах від 31.07.2018 року у справі №803/2011/17, від 31.05.2019 року у справі 804/16553/14, від 07.05.2020 року у справі №400/2922/18, відповідно до яких сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, з огляду на суперечність поданих декларантом документів, суд погоджується тим, що у митного органу були обґрунтовані підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару. За таких обставин митний орган правомірно запропонував позивачу надати додаткові документи. Разом із тим документи, подані декларантом до Дніпровської митниці ДФС разом з вищевказаною ЕМД та надіслані у подальшому додатково - не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ні товари.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

Судом враховано, що в спірному рішенні митним органом було послідовно проаналізовано неможливість визначення митної вартості товару за другорядними методами, зазначеними у статтях 58 - 63 МК України, та, як наслідок, застосування резервного методу (статті 64 МК України).

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Необхідність дотримання наведеного правила неодноразово наголошувалось Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13.10.2020 у справі № 826/13139/15, від 22.07.2021 у справі № 540/1918/20.

Проте, суд наголошує, що в графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів вказано, що джерелом інформації для спірного рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровською митницею Держмитслужби були використані ЕМД №UA500020/2020/237215 від 04.12.2020, №UA500020/2020/240134 від 26.12.2020, за якими товар за кодом УКТ ЗЕД 3919908060 «Плівка самоклеюча пакувальна з біансіального орієнтованого поліпропілену (з продуктів поліприєднання), в джамбо рулонах», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, призначення, характеру угоди, країна виробництва та відправлення - Китай, імпортованого за угодою з виробником товару) було оформлено за митною вартістю 1,365 дол.США/кг.

Суд звертає увагу, що Позивачем заявлений до митного оформлення товар за кодом УКТ ЗЕД 3919908060, імпортований з Китаю та за угодою з виробником товару.

Враховуючи викладене, приходить до висновку щодо правомірності рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару за резервним методом та відсутність підстав до його скасування.

Згідно з частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З тлумачення даних норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 МК України, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «КМД ТРЕЙДИНГ» (місцезнаходження: 52071, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище Дослідне, буд. 43, кв.92; код ЄДРПОУ 39801430) до Дніпровської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.22; код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно