Рішення № 100234922, 22.09.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/20114/20 н/п 2/766/4904/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2021р. Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді - Зуб І.Ю.,

при секретарі - Щербань А.А.,

розглянувши в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за правилами загального провадження за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа: Дніпровський районний відділ ДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) (ЄДРПОУ 34906792 місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Перекопська, 166) про звільнення спадкового майна з-під арешту, -

встановив:

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом в якому просить зняти арешт накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Херсона серія АВ №467937 від 17.12.2003 року (реєстраційний номер обтяження 3947032), на все майно ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивований наступним. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Із заявами про прийняття спадщини звернулись спадкоємці. Спадкове майно складалось з 1/6 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивача. Після смерті бабусі приватним нотаріусом заведено спадкову справу. Із матеріалів спадкової справи вбачається, що крім позивача - інших спадкоємців не має. Під час оформлення спадщини позивачу стало відомо, що на спадкове майно накладено арешт, що унеможливлює оформлення спадкових прав.

Представник позивача в судовому засіданні просила позовні вимоги задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві, проти заочного розгляду справи у відсутності відповідача не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату та час слухання справи повідомлялась, причини неявки суду не відомі. Відповідно до відмітки та поштовому відправленні - адресат відсутній за вказаною адресою. Також надавалось оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада».

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся, надав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.01.2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

23.06.2021 року ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_5 , що вбачається з свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 .

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зазначено у свідоцтві про смерть серія НОМЕР_4 .

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_7 , відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 .

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як зазначено у свідоцтві про смерть серія НОМЕР_6 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_7 .

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_7 , як зазначено у свідоцтві про народження серія НОМЕР_8 .

Відповідно до свідоцтва про право власності від 05.11.1994 року ОСОБА_7 , є такою, яка пережила чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , та власником Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_4 .

З листа приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу від 19.11.2020 року вбачається, що неможливо видати свідоцтво про право на спадщину після померлої ОСОБА_7 , яка за життя прийняла але не оформила 1/18 частку житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_3 , після смерті сина ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки наявний арешт на майно.

Відповідно до відповіді Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні від 09.12.2020 року, моніторингом автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі АВСП) на примусовому виконанні виконавчих проваджень боржником ОСОБА_3 не перебувають.

Постановою державного виконавця Дніпровського РУЮ від 17.12.2003 року при примусовому виконанні в/л № 2-1592 про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , накладено арешт все майно, що належить ОСОБА_3 .

Так, відповідно до ст.ст. 1216,1218 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи. При тім, успадковуючи певну спадщину спадкоємець набуває право власності в порядку спадкування.

А так, стаття 41 Конституції України наголошує - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Право приватної власності - є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

До цього, ж Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

До цього ж суд також зазначає, що підстави для зняття арешту визначені положеннями ЗУ «Про виконавче провадження» і може бути знятий за рішенням суду і певних випадках ( ст..59 ЗУ «Про виконавче провадження»)

Вирішуючи позов, суд також застосовує положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику ЄСПЛ, що передбачено положеннями ст..10 ЦПК України.

Суд також враховує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено право на ефективний засіб юридичного захисту та передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

В рішенні ЄСПЛ від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма (ст.13 Конвенції) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

В рішенні ЄСПЛ «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (№ 38722/02, п.75) зазначено, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею (ст.13 Конвенції) повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

На підставі наведеного, встановлено, що позивач не може реалізувати свої спадкові права, внаслідок наявності арешту на нерухоме майно.

А тому, оскільки іншого способу захисту та реалізації спадкових справ, ніж зняття арешту з нерухомого майна у позивачки не має, обраний спосіб захисту права власності позивача в даному випадку суд вважає правильним, таким що не порушує інтереси сторін та третіх осіб в даному провадженні, таким, що не суперечить закону, в зв`язку з чим поданий позов підлягає задоволенню.

Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст. ст. 4 , 10, 12, 76, 81, 89, 141, 258, 263, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа: Дніпровський районний відділ ДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) (ЄДРПОУ 34906792 місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Перекопська, 166) про звільнення спадкового майна з-під арешту - задовольнити.

Зняти арешт накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Херсона серія АВ №467937 від 17.12.2003 року (реєстраційний номер обтяження 3947032), на все майно ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено (враховуючи кількість робочих днів та вихідних) 06.10.2021 року.

СуддяІ. Ю. Зуб