Вирок № 100234627, 07.10.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кп/760/2497/21

Справа № 760/26677/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі судді Застрожнікової К.С., при секретарі судового засідання Каліщук М.В., розглянувши обвинувальний акт, складений та затверджений 28.09.2021 року прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва Денисовою Т.О. у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105120000444 від 29.07.2021 року у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування були встановлені наступні обставини:

29.07.2021 приблизно о 06 год. 50 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в Солом`янському районі м. Києва біля автостанції «Київ», побачив та підібрав прозорий пакет з пазовою застібкою, при візуальному огляді вмісту якого виявив, що всередині знаходяться порошкоподібна речовина, а саме психотропна речовина - амфетамін. У цей час, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини - амфетаміну, для особистого вживання, без мети збуту.

Діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини - амфетаміну, ОСОБА_1 вказаний прозорий пакет з пазовою застібкою з вмістом порошкоподібної речовини - амфетаміну, помістив до сумочки, що знаходилась в центральному відділенні дорожньої сумки, яку він на той час тримав при собі, чим незаконно придбав та розпочав незаконно зберігати психотропну речовину - амфетамін, для особистого вживання, без мети збуту.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 , незаконно зберігаючи при собі психотропну речовину - амфетамін, пішки попрямував на вхід до станції метро «Вокзальна» КП «Київський метрополітен» у м. Києві.

У подальшому, того ж дня, приблизно о 07 год. 10 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи у вестибюлі станції метро «Вокзальна» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, був зупинений працівником поліції, та на запитання щодо наявності при собі речей та предметів, обіг яких обмежений або заборонений законом, повідомив, що в центральному відділенні дорожньої сумки, яку він тримає при собі, знаходиться психотропна речовина, яку він придбав за вищевикладених обставин та зберігав при собі для особистого вживання, без мети збуту.

Після того, ОСОБА_1 був запрошений до кімнати поліції, де у присутності двох понятих, останній, діставши з сумочки, що знаходилась у центральному відділенні дорожньої сумки, яку він на той час тримав при собі, добровільно надав для вилучення прозорий пакет з пазовою застібкою з вмістом порошкоподібної речовини - амфетаміну.

В ході досудового розслідування встановлено, що збита в грудки порошкоподібна речовина білого кольору містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін.

Маса амфетаміну в речовині становить 1,014 г.

Амфетамін, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», «Список № 2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ», є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні були кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Під час досудового розслідування було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у зв`язку із чим прокурором до суду був направлений обвинувальний акт разом із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

До обвинувального акту додані:

-Письмова заява підозрюваного ОСОБА_1 , складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання ОСОБА_1 своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження.

Зазначається, що підозрюваному ОСОБА_1 роз`яснено зміст встановлених в результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини.

- Матеріали досудового розслідування.

Згідно зі ст. 381 КПК України після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п`ятиденний строк, а у разі затримання особи - у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно призначає судовий розгляд.

Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до ст. 382 КПК України суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Встановлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Окрім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Отже, саме з підстав вищевикладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання, суд враховує, що згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, на час розгляду обвинувального акту від обвинуваченого ОСОБА_1 до суду не надходили документи, які підтверджують факт звернення обвинуваченого ОСОБА_1 до лікувального закладу та те, що обвинувачений розпочав лікування від наркоманії, що могло б бути підставою для вирішення судом питання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Зокрема, судом враховано те, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, що відповідно до класифікації кримінальних правопорушень не належать до злочинів, та свідчить про незначну суспільну небезпеку вчиненого ним діяння; раніше не судимий в силу вимог ст. 89 КК України, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо /а. с. 43-56/, не працевлаштований, щиросердечно розкаявся у вчиненому.

Відповідно до змісту поданої обвинуваченим заяви слідує, що він просить при винесенні рішення призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік та встановити іспитовий строк тривалістю в 1 рік, оскільки він не має змоги сплатити штраф у розмірі, що передбачає санкція статті /а. с. 11/.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені.

Тому, із врахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті, передбаченої ч. 1 ст. 309 КК України, та приходить до переконання про можливість виправлення і перевиховання обвинуваченого без його ізоляції від суспільства із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Процесуальні витрати в межах кримінального провадження: становлять 1372,96 грн. витрати на проведення експертизи відповідно до Довідки про витрати на проведення експертизи /а. с. 34/.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема: полімерний сейф-пакет EXPO469550, в якому знаходиться психотропна речовина амфетамін, переданий на зберігання до камери схову речових доказів управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві на підставі квитанції № 002916 від 10.09.2021 р., - знищити після набрання вироком суду законної сили.

Керуючись ст. 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 1 (один) рік іспитового строку.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України впродовж іспитового строку на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави (код отримувача: 26268059, ДКСУ м. Київ, код банку отримувача 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089) витрати на залучення експерта у сумі 1372, 96 грн.

Речовий доказ у кримінальному провадженні: полімерний сейф-пакет EXPO469550, в якому знаходиться психотропна речовина амфетамін, переданий на зберігання до камери схову речових доказів управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві на підставі квитанції № 002916 від 10.09.2021 р., - знищити після набрання вироком суду законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя К.С. Застрожнікова