Постанова № 100231855, 08.04.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 1527/1-603/11

Провадження № 1/947/23/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2021 року колегія суддів Київського районного суду міста Одеси у складі:

головуючого - судді Войтова Г.В.,

суддів Прохоров П.А.,

Іванчука В.М.,

за участю секретаря Маркової О.І.,

прокурора Омельченко А.М.,

адвокатів Слуцького К.В., Балашової О.І.,

захисника Васильковської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.п.1,4,6,12 ч.2 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До Київського районного суду м. Одеси з Одеського апеляційного суду в порядку ст. 38 КПК України (в редакції 1960 року) надійшла кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.п.1,4,6,12 ч.2 ст.115 КК України.

Захисник Васильковська А.В. заявила клопотання про скасування або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підсудному ОСОБА_2 з підстав викладених в письмовому клопотанні. Так, підсудний тривалий час утримується під вартою, має тяжкі захворювання, але не утримує належної медичної допомоги в умовах ОСІ. Крім того, у зв`язку з відсутністю доказів вину ОСОБА_2 у скоєні злочинів, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є безпідставним в розумінні п 3 ст.5 ЕКПЧ.

Підсудний ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника та просив його задовольнити.

Захисник Слуцький К.В. та підсудний ОСОБА_1 підтримали клопотання захисника Васильковської А.В., просили його задовольнити.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали справи, та документи, надані учасниками провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Враховуючі, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, але з урахуванням тяжкості злочинів в скоєні яких обвинувачується ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та тяжкості можливого покарання, яке загрожує підсудним в разі доведеності їх вини та визнання їх винуватими у вчиненні особливо тяжких злочинів в результаті яких були позбавленні життя дві людини, та наперед колегія суддів не може давати оцінку щодо твердження про незаконне затримання,тому колегія суддів приходить до висновку про наявність реальних ознак суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

Враховуючи існуючий ризик переховування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від суду, колегія суддів вважає за можливе та необхідне залишити без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, раніше обраний підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 165-165-2, 273, 274 УПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні клопотання захисника Васильківської А.В. скасування або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підсудному ОСОБА_2 , відмовити.

Запобіжний захід відносно підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Войтов Г. В.

Судді Прохоров П.А.

Іванчук В.М.