Ухвала суду № 100231014, 06.10.2021, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2021 Справа № 425/983/18

Провадження № 1-кп/425/20/21

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі

головуючого судді Ткачука Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Тесленко С.Л.,

прокурора Безденежного В.Ю.,

захисника Самарського В.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника потерпілої Куліша В.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рубіжне Луганської області кримінальне провадження № 1-кп/425/20/21 по обвинуваченню ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 191 КК України, ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 191 КК України, ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рубіжанського міського суду Луганської області перебуває зазначене кримінальне провадження.

До Рубіжанського міського суду Луганської області надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката Самарського В.В. про скасування арешту майна, в якому він просить частково скасувати арешт майна автомобіля марки ВАЗ 21093, д/н НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності обвинуваченому ОСОБА_3 та який передано на зберігання до штрафної площадки Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області за адресою: Луганська області, м. Рубіжне, вул. Смірнова, 1, дозволивши право володіння на користування вказаним автомобілем, повернувши його власнику, при цьому залишити заборону розпорядження цим майном до вирішення вказаного питання за результатами розгляду справи по суті.

В обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді від 12.12.2017 накладено арешт на автомобіль марки ВАЗ 21093, д/н НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , як на речовий доказ. На теперішній час та на протязі всього розслідування кримінального провадження було відомо, що заарештований автомобіль марки ВАЗ 21093, д/н НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_3 не підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, не підлягає конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди та можливої конфіскації майна не передбаченого санкцією інкримінованої статті. Також, автомобіль не є неподільним майном у взаємозв`язку з іншим арештованим майном, зберігається в іншому місці ніж інше арештоване майно, не є предметом кримінального правопорушення інкримінованого його власнику. Часткове скасування арешту у вигляді надання дозволу володіти та користуватися автомобілем власнику жодним чином не перешкоджатиме його використанню, як доказу у кримінальному провадженні. Крім того, вказаний автомобіль є єдиним транспортним засобом ОСОБА_3 .

В судовому засіданні захисник Самарський В.В. та обвинувачений ОСОБА_3 підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вказаний автомобіль є знаряддям злочину та у разі доведеності винуватості обвинуваченого підлягає спеціальній конфіскації.

Інші учасники кримінального провадження підтримали вказане клопотання.

Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, арешт майна належить до заходів забезпечення кримінального провадження, та застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Рубіжанського міського суду Луганської області від 12.12.2017 накладено арешт на тимчасово вилучене майно, зокрема на автомобіль марки ВАЗ 21093, д/н НОМЕР_1 , який належить на праві власності належить ОСОБА_3 , та який був використаний як засіб вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, оскільки судовий розгляд вказаного кримінального провадження триває, та враховуючи, що у разі встановлення умисного використання зазначеного майна як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, майно обвинуваченого може бути конфісковано, з метою збереження арештованого майна (речового доказу) від зникнення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, суд вважає, що навіть часткове зняття арешту з зазначеного майна може ускладнити розгляд кримінального провадження, у зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 96-2 КК України, ст. ст. 100, 170, 174, 371, 372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника Самарського Валерія Валерійовича про часткове скасування арешту накладеного на автомобіль марки ВАЗ 21093, д/н НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Суддя Ю.А. Ткачук