Рішення № 100230717, 16.09.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3862/21

2/214/2576/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 вересня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Прасолова В.М.

при секретарі - Петренко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданого її представником ОСОБА_2 , до Виконкому Саксаганської районної у місті ради, третя особа приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дацко Ярослав Олексійович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк три місяці для звернення до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дацко Я.О. в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ІНФОРМАЦІЯ_2 від внутрішньо мозкового крововиливу множинної локалізації померла рідна тітка позивачки ОСОБА_3 , про що Саксаганським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 23.02.2018 складено відповідний актовий запис № 331. На момент смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно: квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності ОСОБА_3 на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 підтверджується договором міни квартир від 07.07.2000, АМВ № 426089, записано у реєстрову книгу Комунального підприємства «Криворізьке Бюро технічної інвентаризації» за № 128п, сторінка 282, запис 282 від 23.04.2001. Позивач та ОСОБА_3 за життя останньої мали добрі стосунки, за можливості знаходили час для особистого спілкування та необхідної допомоги. Слід зазначити, що вже після смерті ОСОБА_3 позивачка від імені ОСОБА_3 05.05.2018 р. погасила заборгованість за кредитом № 482406348 від 09.09.2017 р. на суму 8 852, 00 грн. 27.07.2007 між позивачкою та ОСОБА_4 , Довгинцівським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області було зареєстровано шлюб, про що 27.07.2007 р. в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 390. Чоловік позивачки, ОСОБА_4 , як учасник Антитерористичної операції на Сході України, у серпні 2014 р. під час виконання бойового завдання отримав закриту черепно - мозкову травму в результаті мінно - вибухового осколкового поранення, переніс контузію головного мозку, в результаті довготривалий час потребував додаткової постійної уваги з боку позивачки під час проходження у різних містах лікування та реабілітації. Згідно довідки до акту огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 021570 від 28.02.2019 (огляд інваліда повторно) ОСОБА_4 встановлена III група інвалідності - травма пов`язана із захистом Батьківщини.

Так, весь час, починаючи з серпня 2014 р. по сьогоднішній день позивачка поряд з лікарями «рятувала і рятує» свого чоловіка, захисника Батьківщини ОСОБА_4 та батька їх сумісних неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому мала обмаль часу на спілкування з родичами та близькими. 24.04.2007 року ОСОБА_3 добровільно, без будь - якого примусу, здійснила своє волевиявлення та зробила на випадок своєї смерті таке розпорядження: «належну їй квартиру за АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_7 , 1977 року народження». Позивачка нічого про складений ОСОБА_3 на її ім`я заповіт не знала, оскільки не просила про укладення останнього стосовно себе. Батько позивачки ОСОБА_8 та рідний брат ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що Довгинцівським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області 06.12.2005 в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 1469. Інших близьких родичів у ОСОБА_3 немає. На початку квітня 2021 року позивачка випадково, займаючись прибиранням в квартирі ОСОБА_3 , знайшла заповіт від 24.04.2007 р. на своє ім`я, про який навіть не здогадувалася. Після цього позивачка одразу звернулася до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я.О. із відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . 15.04.2021р. за вих. 295/02-31 приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дацко Я.О. за результатом розгляду заяви позивачки про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 винесена постанова про відмову у вчинені нотаріальних дій. Підставою відмови був пропуск спадкоємцем, тобто позивачкою, строку для прийняття спадщини. Одночасно, нотаріусом було рекомендовано позивачці звернутися до суду за визначенням додаткового строку для прийняття спадщини. Позивачка вважає, що пропуск нею строку для прийняття спадщини у зв`язку із незнанням про наявність заповіту на її ім`я є поважною причиною та такою, що створила істотні перешкоди для вступу у спадщину, що відповідає судовій практиці у справах про спадкування, зокрема постанові Верховного Суду від 13.03.2020 у справі №314/2550/17 (провадження №61-41480св18) з посиланням на п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування». Отже іншого шляху, як вирішення питання для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у позивачки немає.

Відповідно до ст. 16 ЦК України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Постанова Верховного Суду України у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 справа № 565/1145/17: За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України). Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Вищевказані висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі № 6- 496цс17,від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17 (провадження № 61- 22510св18), від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17 (провадження № 61- 18261св18), від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц (провадження №61- 5609СВІ9). Таким чином, оскільки позивачка була юридично та фактично необізнаною щодо існування заповіту та відповідних норм матеріального права з цих правовідносин; зі спадкодавцем разом не проживали, у родинних відносинах не перебували, а тому про існування заповіту взагалі не знав, а тому не знав про виникнення у нього права на спадщину та, відповідно, про початок перебігу строку та його сплив для прийняття спадщини, що; є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 20 серпня 2021 року закрито підготовче провадження по справі з призначенням до розгляду по суті.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Руденко Ю.В., не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від представника позивачки, до суду надійшла заява, в якій остання просить суд розглядати справу за їхньої відсутності. Позовні вимоги підтримують в повному в обсязі, просять задовольнити. Проти прийняття заочного рішення не заперечують.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності. При вирішенні спору покладалась на розсуд суду.

Третя особа приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я.О., в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: свідоцтво про народження (а.с. 12), копія паспорту ОСОБА_10 , (а.с. 9-10), довідка про причину смерті (а.с. 13), лікарське свідоцтво про смерть (а.с. 14-15), свідоцтво про смерть (а.с. 16), копія паспорту ОСОБА_3 (а.с. 17-18), договір міни квартири (а.с. 19), довідка БТІ (а.с. 20), технічний паспорт (а.с. 21-23), копія паспорту ОСОБА_4 (а.с. 24-25), свідоцтво про шлюб (а.с. 26), довідка КЗ «Криворізька міська лікарня №2 «ДОР» (а.с. 27), направлення (а.с. 28-29), виписка (а.с. 3031), консультативний висновок (а.с. 32), епікри з (а.с. 33-34), довідка (а.с. 35), довідка (а.с. 36), епікриз з історії хвороби (а.с. 37-39), виписка (а.с. 40-41), виписний епікриз (а.с. 42), виписка (а.с. 43), свідоцтво (а.с. 44), довідка (а.с. 45), свідоцтво про народження (а.с. 46, 47), заповіт (а.с. 48), витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі (а.с. 49), свідоцтво про народження (а.с. 50,51), свідоцтво про смерть (а.с. 52), пам`ятка про кредит (а.с. 53), квитанція (а.с. 54), постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 55-56).

Згідно з висновками Європейського Суду з прав людини, викладеними у п.45 рішення у справі «Бочаров проти України» від 17 березня 2011 року та у рішенні по справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року «… суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів…».

Суд, керуючись вимогами ст.77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.

Суд вважає належними доказами: довідку про причину смерті (а.с. 13), лікарське свідоцтво про смерть (а.с. 14-15), свідоцтво про смерть (а.с. 16), копію паспорту ОСОБА_3 (а.с. 17-18), договір міни квартири (а.с. 19), довідку БТІ (а.с. 20), технічний паспорт (а.с. 21-23), заповіт (а.с. 48), витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі (а.с. 49), постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 55-56), так як ці доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги та містить в собі інформацію стосовно предмету спору, факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відтак і факт відкриття спадщини після її смерті, місце відкриття спадщини, наявність заповіту, складеного за її життя та посвідченого нотаріально, звернення позивача із заявою про прийняття спадщини та відмову нотаріуса у видачі свідоцтва.

Суд вважає належними доказами: копію паспорту ОСОБА_4 (а.с. 24-25), свідоцтво про шлюб (а.с. 26), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, саме, що ОСОБА_10 (дівоче прізвище ОСОБА_11 ) 27.07.2007 року уклала шлюб з ОСОБА_4 .

Суд вважає належними доказами: свідоцтво про народження (а.с. 12), копія паспорту ОСОБА_10 , (а.с. 9-10), свідоцтво про народження (а.с. 50,51), свідоцтво про смерть (а.с. 52), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги та містять в собі інформацію стосовно предмету спору, а саме наявність родинних стосунків між ОСОБА_13 , як племінницею та ОСОБА_3 , як тіткою.

Суд вважає неналежними доказами: довідку КЗ «Криворізька міська лікарня №2 «ДОР» (а.с. 27), направлення (а.с. 28-29), виписку (а.с. 30-31), консультативний висновок (а.с. 32), епікриз (а.с. 33-34), довідку (а.с. 35), довідку (а.с. 36), епікриз з історії хвороби (а.с. 37-39), виписку (а.с. 40-41), виписний епікриз (а.с. 42), виписку (а.с. 43), свідоцтво (а.с. 44), довідку (а.с. 45), пам`ятку про кредит (а.с. 53), квитанцію (а.с. 54), так як ці докази не стосуються предмета позову.

Суд, відповідно до ст.78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні письмові докази допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.

Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази є достовірними.

Керуючись вимогами ст. 80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді квартири, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 24.04.2007 року державним нотаріусом Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори Лігутою Л.В., зареєстрований в реєстрі за №1801, за яким належну їй квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , вона заповіла ОСОБА_7 .

Позивачка про складений ОСОБА_3 на її ім`я заповіт не знала, про існування якого дізналася на початку квітня 2021 року.

З метою оформлення спадкових прав позивачка звернулась до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . 15.04.2021 року за вих. 295/02-31 приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дацко Я.О., за результатом заяви позивачки ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Підставою відмови був пропуск спадкоємцем, тобто позивачкою, строку для прийняття спадщини.

Згідно зі ст.ст.1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Спадкування здійснюється за законом або заповітом.

При цьому спадкоємців, які б в силу ст.1241 ЦК України мали право на обов`язкову частку у спадщині, в ході судового розгляду не встановлено.

Як визначено ч.1 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має право подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини в межах встановленого законом строку.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Як визначено ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , почав відлік відповідно з дати її смерті та закінчився 20 серпня 2018 року.

В розумінні ст.1269 ЦК України, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у 6-місячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Так, в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивачка вважає, що пропуск нею строку для прийняття спадщини у зв`язку із необізнаністю про існування заповіту на її ім`я є поважною причиною та такою, що створила істотні перешкоди для вступу у спадщину.

В силу ст.12 ЦПК України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства та захисту права, повинен сприяти учасникам цивільних правовідносин, які звернулися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у реалізації ними цих прав, у тому числі спадкових.

Наведені позивачкою причини пропуску строку для прийняття спадщини, пов`язані з тим, що вона з об`єктивних причин не змогла своєчасно подати заяву до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, суд визнає поважними та такими, що виправдовують несвоєчасність подання нею заяви, а відтак є підставою для поновлення та захисту її спадкових прав. У зв`язку з цим на підставі ч.3 ст.1272 ЦК України суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_10 із визначенням їй додаткового строку тривалістю в три місяці, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , який слід обчислювати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини, за відсутності спадкового спору стосовно прийняття спадкового майна, є підставою для оформлення за спадкоємцем спадкових прав у встановленому законом порядку.

Керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1220, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконкому Саксаганської районної у місті ради, третя особа Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дацко Ярослав Олексійович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 ) додатковий строк тривалістю в 3 (три) місяці для подання нею заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Додатковий строк обчислювати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати підписання шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя В.М. Прасолов