Рішення № 100230652, 07.10.2021, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/1488/21

Номер провадження 2/184/550/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Михайлової Т.В.,

розглянувши в м. Покров у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління Активами», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, старший державний виконавець Покровського відділу Державної виконавчої служби у Нікопольському районі у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Черняєва Марина Юріївна «про захист прав споживача фінансових послуг шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому посилається на те, що 28.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. з порушенням діючого законодавства було вчинено виконавчий напис №7410 про стягнення з позивача на користь ТОВ « Фінансова компанія «Управління Активами» заборгованості у розмірі 18648,90 грн. На підставі зазначеного виконавчого напису 16.07.2021 року старший державним виконавцем Покровського відділу ДВС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно - Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) Черняєвою М.Ю. було відкрито виконавче провадження №66108499. Відповідно до змісту зазначенні постанови державного виконавця з позивача окрім вказаної вище суми заборгованості підлягає стягненню також виконавчий збір на суму 1864,89 грн. та витрати пов`язані з провадженням виконавчих дій. Вказаний виконавчий напис нотаріуса позивач вважає таким, що не підлягає виконанню з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису та з підстав неправомірності вимог стягувача. Позивач не згодна взагалі з наявністю у неї заборгованості перед відповідачем на зазначену суму. Заборгованість, зазначена у виконавчому написі, на момент його вчинення була спірною. Про наявність у позивача нібито заборгованості перед відповідачем на зазначену суму позивач дізналася з постанови державного виконавця. До цій дати позивач не отримувала від приватного нотаріуса або від відповідача будь яких повідомлень про наявність у будь якої заборгованості перед відповідачем на зазначену суму. З відповідачем позивач взагалі не перебувала в будь яких відносинах та не укладала з ним взагалі ніяких договорі та не отримувала від нього ніяких грошових коштів. З копії виконавчого напису нотаріуса, що позивач одержала в відділі ДВС вбачається, що за вказаним кредитним договором неодноразово різними фінансовими компаніями укладалися та переукладалися договори про відступлення прав вимоги. Позивач вважає, що виконавчий напис №7410 від 28.01.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., є таким, що не підлягає виконанню. Позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.

Позивач в судове засідання не з`явилась, проте надала суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача - ТОВ «Фінансова компанія «Управління Активами» в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не надав. Крім того, 06.09.2021 року директором ТОВ «Фінансова Компанія «Управління Активами» С.К. Велікданов, надіслав до канцелярії суду заяву про визнання позовних вимог згідно якої, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає та просить суд задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 454,00 грн. та 227,00 грн. за подання заяви позивачем про забезпечення позову.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду був повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Старший державний виконавець Покровського відділу Державної виконавчої служби у Нікопольському районі у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Черняєва М.Ю. в судове засідання повторно не з`явилась, проте до суду надійшла заява згідно якої, начальник відділу просила суд розглянути справу без участі представника відділу.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд зі згоди позивача ухвалив рішення про заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні положення містяться у ст.ст. 15, 16 ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 28.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №7410, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» заборгованість на загальну суму в розмірі 18648,90 грн., якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів», відступлено право вимоги на підставі Договору відступлення прав вимоги №20/01/20-11 від 20.01.2020 року, якому в свою чергу Акціонерним Товариством «Комерційний Індустріальний Банк», відступлено право вимоги на підставі Договору відступлення прав вимоги №20170425 від 25.04.2017 року, якому в свою чергу Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль`на підставі Договору відступлення прав вимоги, відступлено право вимоги за Кредитним договором №014/0178/82/0089092 від 12.08.2013 року, укладеного між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 (а.с.9)

Старшим державним виконавцем Покровського відділу Державної виконавчої служби у Нікопольському районі у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Черняєвою М.Ю. на підставі виконавчого напису №7410 від 28.01.2020 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. було винесено постанову ВП №66108499 від 16.07.2021 року про відкриття виконавчого провадження та звернуто стягнення на доходи ОСОБА_2 ..

Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зокрема, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють безспірну заборгованість.

Згідно з ч. 1 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами,установами та організаціями - не більше одного року.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувана виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Договір позивача з відповідачам не є нотаріально посвідченим.

Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Відповідно до приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувана право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувана (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен не обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018р. у справі №444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 150 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу; а відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Відповідно до положень абз. 2 ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.

Нотаріус при вчиненні виконавчого напису взяв до уваги розрахунок заборгованості, підготовлений працівниками Відповідача, що не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Допустимими доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки чеки тощо (Постанова Верховного Суду від 28.03.2018 р. №910/3033/17).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 06.06.2019 року по справі №750/1627/18.

Постановою Пленуму ВСУ від 31 січня 1992 року № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчинені» у пункті 13 роз`яснено, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими спеціальними нормативним актами з цього приводу, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності, не минув цей строк.

Наведене вище свідчить про те, що нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Згідно із ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні положення містяться у ст.ст. 15, 16 ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з преамбулою ЗУ "Про захист прав споживачів" цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. не мав законних підстав для вчинення оскаржуваного виконавчого напису, тому вказаний вище виконавчий напис №7410 від 28.01.2020 року, є таким, що не підлягає виконанню.

Також, згідно заяви директора ТОВ «Фінансова Компанія «Управління Активами» С.К. Велікданов від 06.09.2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 відповідач визнає та просить суд задовольнити їх.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст..141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

За таких обставин, із відповідача судовий збір підлягає стягненню у розмірі 681 грн. 00 коп., а саме: 454 грн. 00 коп. за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру на користь держави та 227 грн. 00 коп. за заяву про забезпечення позову подану фізичною особою на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління Активами», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, старший державний виконавець Покровського відділу Державної виконавчої служби у Нікопольському районі у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Черняєва Марина Юріївна «про захист прав споживача фінансових послуг шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню» - задовольнити.

Визнати виконавчий напис №7410 від 28.01.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, про стягнення з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Управління Активами» (код ЄДРПОУ 35017877, місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9А, офіс 203) заборгованості у розмірі 18648 (вісімнадцять тисяч шістсот сорок вісім) гривень 90 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Управління Активами» (код ЄДРПОУ 35017877, місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9А, офіс 203) на користь держаки судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Управління Активами» (код ЄДРПОУ 35017877, місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9А, офіс 203) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 227 (двісті двадцять сім) гривень 00 копійок .

Повернути ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого 03.08.2021 року через ТВБВ №10003/0465 філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» за квитанцією №51, а саме 227 (двісті двадцять сім) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш