Рішення № 100229400, 08.10.2021, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа №524/5892/21

Провадження №2-а/524/95/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., розглянувши у письмовому провадженні в м.Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департамент патрульної поліції, інспектора роти №3 Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Волика Максима Володимировича, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4368190 від 18.06.2021 та закриття провадження по справі, ухвалив таке рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 18.06.2021 відносно нього була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4368190 за ч. 1 ст.122 КУпАП за те, що він здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м від виїзду з прилеглої території. З постановою він не згоден та вважає, що вона має бути скасована, оскільки ПДР України він не порушував. Його транспортний засіб був зупинений інспектором під час здійснення руху назад. Інспектором не було проведено замірів відстані. Крім того вказав, що в оскаржуваній постанові не правильно зазначено адресу зупинки його транспортного засобу.

В судовому засіданні 04.10.2021 позивач підтримав позов та просив його задовольнити. Зазначив, що доводи відповідачів про те, що на місці розгляду справи про адміністративне правопорушення були проведені відповідні заміри є необґрунтованими. Інспектор не заміряв відстань від його транспортного засобу до виїзду з прилеглої території, хоча саме результати замірів є належними доказами в даній справі.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач інспектор роти №3 Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Волик М.В. проти задоволення позову заперечував, надавши суду відзив по справі. Вважав оскаржувану постанову правомірною. Звертав увагу на те, що викладені у фабулі оскаржуваної постанови обставини жодним чином позивачем не спростовуються. Вказав, що зазначення будинку «17» не вказує на іншу адресу місця вчинення правопорушення. Зазначив, що заміри були проведені на місці зупинки за допомогою рулетки.

Представник Департаменту патрульної поліції, Коломієць О.Ю., в судовому засіданні 04.10.2021 проти задоволення позову заперечувала. Вказала, що оскаржувана постанова є правомірною. Факт порушення позивачем ПДР України підтверджується наданими фотознімками. Просила врахувати, що відповідні заміри були проведені, однак відеозапис не зберігся.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

18.06.2021 інспектором роти №3 Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Воликом Максимом Володимировичем була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4368190, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП.

В постанові зазначено, що 18.06.2021 о 13:30 в м.Кременчуці, по вул.Гагаріна, 17, водій здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим порушив п15.9. и ПДР України.

НОРМАТИВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із п.15.9 и Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно із ч.ч.1, 7 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

ОЦІНКА СУДУ

Суд відзначає, що згідно ст.77 КАС України в даній справі обов`язок доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідачів.

Так, суд враховує надані відповідачем фотознімки з місця розгляду справи про адміністративне правопорушення на яких зафіксовано місце зупинки транспортного засобу позивача.

На думку суду, вказані фотознімки достеменно не підтверджують зупинку транспортного засобу під керуванням саме ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду, оскільки на них відсутні відомості про використання інспектором рулетки або іншого засобу для фіксації відстані.

За таких обставин суд вважає, що відповідачами не було доведено правомірності прийнятого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв`язку із чим оскаржувану постанову необхідно скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Суд враховує доводи позивача про те, що оскаржувана постанова містить не правильний номер будинку біля якого відбувався розгляд справи та був зупинений його транспортний засіб, однак вважає, що вказані доводи не можуть бути підставою для скасування постанови.

З Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню судові витрати в сумі 454 грн(сплачений позивачем судовий збір).

Керуючись ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департамент патрульної поліції, інспектора роти №3 Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Волика Максима Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4368190 від 18.06.2021 винесену інспектором роти №3 Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Воликом Максимом Володимировичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції, ідентифікаційний код юридичної особи 40108646, місце розташування: 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3 на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань судові витраті, які складаються із судового збору в сумі 454 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Діна АНДРІЄЦЬ