Ухвала суду № 100229202, 11.10.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/5015/21

Провадження № 2/362/2673/21

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

11.10.2021 року

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви виконувача обов`язків керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області Борисочева Я.Ю. в інтересах держави в особі Васильківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про скасування рішень про державну реєстрацію прав, витребування майна з незаконного володіння та стягнення судових витрат,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор звернувся до суду із вказаним позовом.

Вирішуючи питання щодо підстав для судового розгляду даної позовної заяви, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частинами першою і другою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів; у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Норма частини четвертої статті 56 ЦПК України передбачає, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У Постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі № 645/7199/18 Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«Системне тлумачення частин четвертої та п`ятої статті 56 ЦПК України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає змогу дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;

2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах

Згідно із частиною п`ятою статті 175 ЦПК України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Близька за змістом вимога застосовується згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»: прокурор має обґрунтувати наявність підстав для представництва».

Крім того, Велика Палата Верховного Суду 26.05.2020 року під час розгляду справи № 912/2385/18 дійшла наступних висновків:

«Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган;

2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру», передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень; таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду.»

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у Постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 922/901/17 зробила такий висновок «Саме лише посилання в позовній заяві на те, що компетентний орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посади державної служби в органі державної влади та здійснюють встановлені для таких посад повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо)».

Аналогічні висновки були зроблені й у інших постановах колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16, 17, 18 квітня 2019 року у справах № 925/650/18, № 923/560/18, № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18, а також у постанові колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18.

За змістом позовної заяви і доданих до неї письмових доказів вбачається, що прокурор попередньо звертався до Васильківської міської ради із листами щодо порушення земельного законодавства, яке стосується прав та інтересів територіальної громади міста Василькова.

При цьому, листом щодо надання інформації без номеру і дати Васильківської міської ради Київської області за підписом Васильківського міського голови на адресу Обухівської окружної прокуратури (копію якого додано до позову), Васильківською міською радою повідомляється прокурора про те, що:

- посадовим особам міської ради не були відомі факти, викладені у листах-повідомленнях прокурора про порушення земельного законодавства на території Васильківської міської ради;

- визначається спосіб захисту порушених прав з метою судового захисту прав міської територіальної громади;

- з метою підготовки позовів до суду спрямованих на захист прав та інтересів територіальної громади, міська рад просила прокурора надати наявні у нього письмові докази порушень прав територіальної громади;

- міська рада починає самостійно збирати докази для звернення до суду;

- міською радою будуть подані до суду позовні заяви спрямовані на захист порушених прав територіальної громади.

Тобто, Васильківська міська рада Київської області в інтересах якої подано даний позов, висловила чітку і конкретну позицію щодо самостійного захисту своїх прав та інтересів як представника територіальної громади міста Василькова, шляхом самостійного збирання відповідних доказів для звернення до суду та подачі до суду позовних заяв на захист порушених прав територіальної громади.

У зв`язку із цим, Васильківська міська рада Київської області, в інтересах якої подано даний позов, навіть просила Обухівську окружну прокуратуру надати наявні у нього письмові докази порушень прав територіальної громади з метою підготовки відповідних позовів.

Проте, у суду відсутні відомості про те, чи надав прокурор Васильківській міській раді наявні у нього письмові докази, якими він обґрунтовує цивільний позов поданий в її (ради) інтересах.

Одночасно, прокурор не з`ясував причини не звернення Васильківської міської ради із аналогічним позовом та, не зазначив таких причин в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

Вказане на думку судді свідчить про передчасне звернення прокурора до суду із даним позовом та фактичне виконання прокурором функцій міської ради, тобто без дотримання порядку встановленого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у даній справі.

Норма пункту 4 частини четвертої статті 185 ЦПК України передбачає, що заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Таким чином, оскільки відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави, приходжу до висновку про існування передбачених цивільним процесуальним законом підстав для повернення заяви.

За таких обставин, заяву слід повернути прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», п. 4 ч. 4 ст. 185, ст. ст. 258 – 261 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву виконувача обов`язків керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області Борисочева Я.Ю. в інтересах держави в особі Васильківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про скасування рішень про державну реєстрацію прав, витребування майна з незаконного володіння та стягнення судових витрат – повернути прокурору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення особі.

Cуддя