Рішення № 100228695, 06.09.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/6927/21

пр. № 2/759/4145/21

06 вересня 2021 року

суддя Святошинського районного суду м. Києва Кириленко Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (адреса: 03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17) про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» на його користь майнову шкоду внаслідок залиття квартири в розмірі 7870 грн. та судовий збір.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що він зареєстрований та проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .

25 липня 2019 року відбулось залиття вказаної квартири, яке спричинило пошкодження шпалер, штукатурки та проводки в кімнаті та коридорі.

14.08.2019 року він звернувся до начальника ЖЕД № 7, як територіального підрозділу комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» з вимогою надіслати комісію для складання Акту залиття квартири АДРЕСА_2 та проханням надати інформацію щодо заміни комунікацій.

03.09.2019 року було складено Акт обстеження технічного стану квартири АДРЕСА_2 , яким встановлено, що залиття квартири відбулось внаслідок прориву інженерних мереж гарячого водопостачання на технічному поверсі, а також те, що комісією були виявлені плями залиття шпалер до 3 кв.м. у кімнаті площею 18,2 кв.м., плями залиття шпалер до 2 кв.м. і стелі з водоемульсійним покриттям до 1 кв.м. у коридорі.

Між позивачем та ТОВ «КОМПЛЕКСБУДСЕРВІС» був укладений Договір на виконання робіт № 1 від 15.08.2019 року, додатком до якого є Акт передачі-виконання робіт (надання послуг) № 1 від 22.08.2019 року, відповідно до якого були виконані ремонтні роботи з його квартирі. Вартість ремонтних робіт становила 3700 грн. і вартість використаних для цього матеріалів - 4170 грн., а всього матеріальні збитки, завдані позивачу становлять 7870 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06.04.2021 року відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив (а.с. 17-18).

11.06.2021 року до суду надійшов відзив представника відповідача, у якому той заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не доведено наявності причино-наслідкового зв`язку між заподіянням шкоди та діями чи бездіяльністю відповідача. Також зазначав, що вартість робіт, вказана у Акті, наданому позивачем, на його думку суттєво завищена. Також зазначає, що позивачем не надано жодних доказів належності йому квартири, що була пошкоджена (а.с. 22-25).

07.07.2021 року позивачем було надано суду відповідь на відзив у якій він зазначив, що доводи відповідача стосовно недоведеності причин залиття є безпідставними, оскільки комісією із трьох осіб, які є працівниками відповідача встановлено, що залиття відбулось внаслідок прориву інженерних мереж гарячого водопостачання на технічному поверсі. Стосовно вартості робіт, які на думку відповідача завищені, позивач зазначає, що Договір та Акт складені у повній відповідності до норм діючого законодавства, вартість робіт та метеріалів була повністю оплачена позивачем, що підтверджується відповідно квитанцією (а.с. 30-31).

19.07.2021 року до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив у яких той зазначив, що відповідач не є виконавцем житлово-комунальних послуг, а лише надає послуги з утримання комунікаційних систем. Крім цього зазначає, що у позивача відсутнє право на відшкодування завданих збитків, оскільки той не є власником квартири (а.с. 33-34).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 13).

25 липня 2019 року сталося залиття вказаної квартири, яке спричинило пошкодження шпалер, штукатурки та проводки в кімнаті та коридорі.

Відповідно до Акту обстеження технічного стану квартири АДРЕСА_2 від 03.09.2019 року залиття квартири відбулось внаслідок прориву інженерних мереж гарячого водопостачання на технічному поверсі. Також комісією виявлені плями залиття шпалер до 3 кв.м. у кімнаті площею 18,2 кв.м., плями залиття шпалер до 2 кв.м. і стелі з водоемульсійним покриттям до 1 кв.м. у коридорі (а.с. 10).

15.08.2019 року між позивачем та ТОВ «КОМПЛЕКСБУДСЕРВІС» був укладений Договір на виконання робіт № 1 від 15.08.2019 року, додатком до якого є Акт передачі-виконання робіт (надання послуг) № 1 від 22.08.2019 року, відповідно до якого були виконані ремонтні роботи з його квартирі. Вартість ремонтних робіт становила 3700 грн. і вартість використаних для цього матеріалів - 4170 грн., а всього матеріальні збитки, завдані позивачу становлять 7870 грн. (а.с. 6-8).

Факт оплати позивачем понесених збитків підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера серії 12АААЗ № 846652 від 31.03.2021 року (а.с. 9).

За правилами ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 2 статті 1166 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд критично оцінює посилання відповідача у відзиві на те, що ОСОБА_2 є неналежним позивачем у даній справі, оскільки позивач, хоч і не є власником, але зареєстрований та проживає в квартирі, тобто має законне право володіння майном, а тому має право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові, ухваленій 11.10.2017 у справі № 6-1365цс17, а також Верховний Суд у постанові, ухваленій 14.02.2018 у справі № 344/10730/15-ц.

Право на відшкодування матеріальних збитків серед способів захисту цивільних прав передбачене ст.22 ЦК України.

Так, ст.22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

У справах про відшкодування шкоди згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України обов`язок доведення відсутності вини несе відповідач.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 7 ст. 81 ЦКП України імперативно встановлює, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України при розгляді справи N 6-183цс14 від 03.12.2014 року, законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини: якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданній шкоді позивачу.

Судом достеменно встановлено факт заподіяння шкоди позивачу внаслідок залиття квартири.

Стороною відповідача не оспорюється той факт, що будинок, в якому розташована квартира позивачів, знаходиться на балансі відповідача, однак стороною відповідача не визнається вина відповідача у такому залитті квартири та розмір заподіяної шкоди.

Відповідно до вимог п.п. 5,6 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», балансоутримувач зобов`язаний: забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів, відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Згідно з вимогами п.п.7, 8 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», управитель зобов`язаний: здійснювати огляд основних конструктивних елементів, огороджуючих конструкцій будинків і споруд, інженерних мереж, об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях (зовнішніх та внутрішньобудинкових систем, під`їзних шляхів і тротуарів), і складати відповідні акти; забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів, відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню; шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний своєчасно проводити підготовку житлового будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньо будинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Згідно з п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року за № 6 (з подальшими змінами та доповненнями), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Так, представник відповідача, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав суду будь-яких доказів того, що залиття квартири позивача сталось не з вини відповідача у справі, а також вартість ремонтних робіт є завищеною. Правом заявити клопотання про призначення відповідної експертизи представник відповідача не скористався.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача на відшкодування завданої з його вини шкоди підлягає стягненню сума матеріальних збитків у розмірі 7870 грн.

Крім того, на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 908 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 22, 1166, 1192 ЦК України, ст.ст.20, 21, 24, 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись ст.ст.4, 5, 10, 10, 12, 76, 78, 80, 81, 82, 83, 141, 258-259, 263, 264-265, 268, 273, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (адреса: 03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17) про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (код ЄДРПОУ: 39607507, адреса: 03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири, в розмірі 7870 грн. та судовий збір в розмірі 908 грн., а всього підлягає стягненню 8778 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Кириленко