Ухвала суду № 100228058, 07.10.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 жовтня 2021 року м.Р і в н е №460/2871/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді О.М. Дудар, розглянувши у письмовому провадженні окреме процесуальне питання в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови неправомірною, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови неправомірною, зобов`язання вчинення певних дій.

Від ОСОБА_2 надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження.

Вказана заява обґрунтована тим, що після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем суми нарахованих, але не виплачених пенсійних коштів, на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 у справі №460/2871/19 є ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 30.09.2021 призначено вказану заяву до судового розгляду на 07.10.2021.

У судове засідання 07.10.2021 заявник та представник Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не прибули. Про місце, дату та час судового розгляду повідомлені належним чином.

Згідно з ч.2 ст.379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце, час та дату розгляду заяви, не перешкоджає судовому розгляду питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведені вимоги, суд розглянув заяву про заміну стягувача у виконавчому листі правонаступником за відсутності учасників справи, які були належним чином повідомлені про місце, час та дату судового розгляду.

Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи та докази, подані в обґрунтування заяви, суд зазначає наступне.

Рішенням суду від 05.12.2019 позов ОСОБА_2 задоволено:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 у розмірі 70% його грошового забезпечення;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 із врахуванням раніше виплачених сум.

Зазначене рішення набрало законної сили 09.01.2020.

23.01.2020 на виконання вказаного рішення Рівненським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 31.12.2020 Рівненським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).

Згідно з довідкою від 16.09.2021№73/42-14, виданою приватним нотаріусом Рівненського нотаріального округу Демчук І.В. єдиним спадкоємцем за законом майна ОСОБА_2 є дружина померлого ОСОБА_2 .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з ч.ч.1, 4 ст.379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Аналогічні положення закріплені у ч.5 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, якою, до того ж, встановлено, що для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, обов`язковою умовою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї із сторін виконавчого провадження.

Відповідно до даних автоматизованої системи виконавчого провадження, записів щодо відкриття виконавчих проваджень з виконання виконавчого листа, виданого Рівненським окружним адміністративним судом 23.01.2020 у справі №460/2871/19, не знайдено.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Згідно з ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що суми пенсії, які були нараховані, проте не виплачені особі за життя, передаються членам його сім`ї.

Поряд з цим, жодних доказів про суми нарахованих, але не виплачених пенсійних коштів на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 у справі №460/2871/19, заявником суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч.1 ст.1296 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 №3425-XII (далі - Закон №3425-XII), на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини, видається свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з ч.1 ст.67 Закон №3425-XII, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Отже, належним доказом правонаступництва заявника та підставою для заміни стягувача у виконавчому листі, виданому в даній справі, є наявність документів, визначених законом, про те, що права та обов`язки померлого ОСОБА_2 перейшли до заявника, а саме: виданого на ім`я ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи те, що заявником не надано відповідних доказів набуття права на все майно (або відповідну частину) ОСОБА_1 , підстави для заміни стягувача у виконавчому листі наразі відсутні.

У сукупності викладеного, заява ОСОБА_2 до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 379 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвалу суду складено 07 жовтня 2021 року.

Суддя О.М. Дудар