Рішення № 100227558, 06.10.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/15353/17

Провадження №2/523/842/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2021 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Кисельова В.К.

при секретарі – Дзюба Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 (далі - Відповідач) звернувся до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі - Позивач, Банк) з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав(-ла) Заяву № б/н від 09.06.2015 року, згідно якоїотримав(-ла) кредиту розмірі 1000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Копії Витягу з "Умов та правил надання банківських послуг" та Витягу з "Тарифів Банку" додаються до позовної заяви.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору.

Овердрафт (п. 1.1.1.63 Договору) - короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web- сайт банку (www.privatbank.ua) або інший інтернет/СМС-ресурс, зазначений банком.

Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифи Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується Відповідач.

Заявою Відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими, зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.

Відповідач зобов`язався:

-на підставі п. 2.1.1.5.5 Договору погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором;

-слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов`язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Пунктом 2.1.1.12.1 Договору сторонами погоджено, що зобов`язання Клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов`язаннями.

Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Договору Відповідач доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі Мінімального обов`язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.

Згідно п. 2.1.1.12.2 Договору в разі непогашення Клієнтом боргових зобов`язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.2.1. Договору Клієнт сплачує Банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування.

При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п. 2.1.1.12.6.1. Договору на суму від 100 грн., Клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500.00 грн. (в еквіваленті 500.00 грн. за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми позову.

Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6. Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором.

Відповідач станом на 19.10.2017 року має заборгованість - 100570,20 грн.., з яких: 71039,60 грн. - тіло кредиту; 20987,63 грн. - нараховано відсотків за користуванням кредитом; 3277,72 грн. - нараховано пені; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 4765.25 грн. - штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача.

Вищевказану суму заборгованості позивач просив стягнути з відповідача. (а.с. 2-4)

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від "15" березня 2018 року по справі № 523/15353/17 позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» були задоволені у повному обсязі. (а.с. 48-52)

16 грудня 2019р. ОСОБА_1 звернулась із заявою про перегляд заочного рішення від "15" березня 2018 року по справі № 523/15353/17 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. (а.с. 68-73)

Ухвалою суду від 19 березня 2020р. заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від "15" березня 2018 року по справі № 523/15353/17 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було скасовано. (а.с. 96)

В судове засідання представники позивача не з`явились, згідно клопотання, яке міститься в позовній заяві, просили справу розглянути у їх відсутність.

Представник відповідача в процесі розгляду справи просила залишити позовні вимоги без задоволення, відповідно до змісту відзиву на позовні вимоги. В останнє судове засідання не з`явилась, заперечень щодо розгляду справи у її відсутність не подавала.

Вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини, а також відповідні правовідносини.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - Відповідач) звернувся до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі - Позивач, Банк) з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав(-ла) Заяву № б/н від 09.06.2015 року, згідно якої отримав(-ла) кредиту розмірі 1000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Позивач стверджує, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Копії Витягу з "Умов та правил надання банківських послуг" та Витягу з "Тарифів Банку" додаються до позовної заяви.

Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифи Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується Відповідач.

Судом оглянуто копію анкети-заяви приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.

В анкеті дійсно є посилання на те, що ОСОБА_1 ознайомлена з Умовами та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, але не має відомостей, що вона отримала дані Умови та Правила, які були чинними на час подання анкету-заяви.

Відповідачка у своєму відзиві заперечує, що їй було відомо про конкретні умови кредитного договору, оскільки вона не отримувала Умови та Правила, які були чинними на час подання анкету-заяви.

Суд, ознайомившись з позиціями сторін, виходить з наступного.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договору приєднання розроблені ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», у теперішній час АТ КБ «ПРИВАТБАНК», вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом, розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства, та договірні, розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі.

В анкеті-заяві на приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 09.06.2015 року взагалі не вказано мети її заповнення, а також які саме банківські послуги будуть надані банком. Отже не визначено, що споживачеві буде надано кредит, розмір відсоткової ставки, строк кредитування та ін.. В заяві також відсутні відомості щодо видачі кредитної карти.

При цьому, у Заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відсоткової ставки у визначеному АТ КБ «ПРИВАТБАНК» розмірі, та про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Умов та Правил надання банківських послуг, розміщених на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг, розміщених на сайті: https://privatbank.ua/terms/ розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, банку, яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Отже, суд приходить до висновку, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої – договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в період – з часу виникнення спірних правовідносин, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин, та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та Правила банківських послуг, відсутність у Заяві позичальника домовленості сторін про сплату відсотків, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту після закінчення строку дії договору, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вище зазначене повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року.

При цьому, згідно з ч. 6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно – правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства – суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, – із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг, розміщених на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідачки, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами, шляхом підписання Заяви позичальника. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яку вважав узгодженою позивач, та відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

До того ж, у даному випадку, необхідно зауважити, що міжнародними актами, зокрема, Резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» констатовано, що споживачі здебільшого знаходяться в нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти, купівельної спроможності та виходячи з важливості сприяння справедливому, рівноправному та усталеному економічному і соціальному розвитку, у зв`язку з чим сформульовано керівні принципи для захисту інтересів споживачів.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих Правил тим більше, співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

На підставі наведеного вище, суд дійшов до висновку щодо відсутності підстав вважати, що, при укладенні договору з відповідачкою по справі, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» дотримався вимог, передбачених чинним законодавством України про повідомлення споживачки про умови кредитування та узгодження зі споживачкою саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону – споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Відповідач просить стягнути заборгованість станом на 19.10.2017 року має заборгованість - 100570,20 грн.., з яких: 71039,60 грн. - тіло кредиту; 20987,63 грн. - нараховано відсотків за користуванням кредитом; 3277,72 грн. - нараховано пені; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 4765.25 грн. - штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача.

З детального руху коштів по рахунках вбачається, що 09.06.2015р. відповідачці по карті був встановлений кредитний ліміт у розмірі 1000 грн., після чого він був зменшений до 300 грн.

Після того, відповідачка особисто поповнювала наяву кредитну карту, а заборгованість виникає тільки 13.06.2015р. після придбання продуктів, яка була наявною до 25.07.2015р., а далі була погашена шляхом перерахування на карту коштів у розмірі 120000 грн.

З руху коштів вбачається, що збільшення наявності заборгованості відбулось 12.10.2016р. після здійснення операції оплата частинами.

Після цього, відповідачка погашала наяву заборгованість шляхом поповнення карти власними коштами.

Остання операція по карті шляхом внесення коштів відбулась 20.01.2017р. шляхом внесення коштів у розмірі 200 грн. Після того, була наявна заборгованість за договором у розмірі 21843 гривні 57 копійок, при цьому кошти відповідачкою з карти не знімались, а також не перераховувались.

Отже станом на 20.01.2017р. у відповідачка була наявна заборгованість у розмірі 21843 гривні 57 копійок.

Необхідно відзначити, що після 20.01.2017р. коштів на погашення заборгованості не вносилось, а починаючи з 01.02.2017р. позивач нараховувати проценти та пеню за наявною заборгованістю.

Суд також порівняв між собою детальний рух коштів по рахунках та розрахунок заборгованості, який був наданий позивачем в додатку до позовної заяви.

Суд приходить висновку до того, що оскільки відповідачкою не здійснювались будь-які операції по карті починаючи, з 20.01.2017р., то є незрозумілим нарахування заборгованості за тілом кредиту у розмірі 71039,60 грн..

Отже фактично позивач з метою збільшення розміру основної заборгованості за кредитом (тіло) додав суму процентів та інших штрафних санкцій.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що з відповідачки підлягають стягненню кошти у розмірі 21843 гривні 57 копійок, як основу заборгованість за кредитним договором станом на 20.01.2017р., при цьому різниця між сумою, яка була нарахована відповідачці та сумою стягнення за рішенням суду складає (71039,60-21843,57= 49 196,03) 49 196 грн. 03 коп. не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 612, 625-627, 1054-1055 ЦК України, ст. ст. 2,5,10,12,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 )

на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) основу заборгованість за кредитним договором станом на 20.01.2017р. у розмірі 21843 гривні 57 копійок.

3. Позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 )

на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570 pax.) залишкової заборгованості за кредитом у розмірі 49 196 грн. 03 коп..; 20987,63 грн. - відсотки за користуванням кредитом; 3277,72 грн. - пеню; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 4765.25 грн. - штраф (процентна складова) – залишити без задоволення.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 )

на користь

Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 1600 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 30 -ти денний строк з дня отримання рішення.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано в 30 -ти денний строк з дня отримання його копії.

Суддя:

Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2021р.