Ухвала суду № 100227489, 08.10.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/11180/16-ц

Провадження №2/522/2747/21

УХВАЛА

08 жовтня 2021 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі судового засідання – Лисенко А.О.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про приведення приміщення у попередній стан, та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеська міська рада про усунення перешкод у здійсненні права користування майном, шляхом знесення самочинних споруд,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м Одеси під головуванням судді Загороднюка В.І. перебувала об`єднана цивільна справа за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про приведення приміщення у попередній стан, та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеська міська рада про усунення перешкод у здійсненні права користування майном, шляхом знесення самочинних споруд.

Ухвалою суду від 11.12.2018 року за клопотанням представника позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 по справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, на час проведення якої провадження у справі було зупинено.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 27.12.2018 року №4049/0/15-18 про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси у зв`язку з поданням заяви про відставку, з метою забезпечення дотримання прав та законних інтересів сторін по справі, а також дотримання розумних строків розгляду справи, було здійснено повторний авторозподіл справи та головуючою суддею було визначено Домусчі Л.В.

Матеріали цивільної справи були повернуті до суду 28.04.2020 року разом із повідомленням в.о.директора ОНДІСЕ Міністерства юстиції України Курильова О.Ф. про неможливість надання висновку від 27.03.2020 року вих.№19-168/169.

Ухвалою суду від 30.04.2020 року провадження по справі поновлено, прийнято до провадження та ухвалено розглядати в загальному позовному провадженні з призначенням підготовчого засідання на 22.06.2020 року.

У підготовче засідання призначене на 22.06.2020 року сторони не з`явилися, представником ОСОБА_2 – адвокатом Шараг О.В. на електрону адресу суду 19.06.2020 року надано клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 28.07.2020 року.

06.07.2020 року представник ОСОБА_1 – адвокат Торган Л.М. надала суду відзив, в якому просила у задоволенні позовних вимог Приморської районної адміністрації ОМР про приведення приміщення у попередній стан - відмовити в повному обсязі. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном, шляхом знесення самочинних споруд - відмовити в повному обсязі.

13.07.2020 року представник ОСОБА_1 – адвокат Торган Л.М. надала суду клопотання про витребування доказів.

23.07.2020 року представник ОСОБА_2 – адвокат Шараг О.В. надала суду відповідь на відзив, в якому просила відхилити заперечення надані представником відповідача у відзиві на позов, позовні вимоги ОСОБА_2 просила задовольнити повністю.

28.07.2020 року представником ОСОБА_2 – адвокатом Нан Д.М. на електрону адресу суду надано клопотання про зупинення провадження у справі.

У підготовче засідання призначене на 28.07.2020 року з`явилися представник ОСОБА_1 - адвокат Торган Л.М., яка обидва позови не визнала, та представник ОСОБА_2 – адвокат Нан Д.М., який підтримав первісний позов та наполягав на задоволенні свого самостійного позову.

Представники Приморської районної адміністрації ОМР та Одеської міської ради у підготовче засідання не з`явилися, суд належним чином сповістив їх про день, час та місце розгляду справи.

Протокольною ухвалою суду від 28.07.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів, у зв`язку з тим, що інформація щодо об`єкту витребування не є предметом спору та доказування, а позов 3-ої особи поданий до суду ще в 2016 році.

Також протокольною ухвалою суду від 28.07.2020 року зважаючи на підстави позову, відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Крім того протокольною ухвалою суду від 28.07.2020 року частково задоволено клопотання представника ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 28.07.2020 року підготовче провадження по справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 24.11.2020 року.

Розгляд справи призначений на 24.11.2020 року, але у зв`язку з хворобою судді Домусчі Л.В. з 23.11.2020 року по 04.12.2020 року, враховуючу велику завантаженість справами (більш 800 справ у провадженні), та вже призначенням інших справ до розгляду протягом січня-березня 2021 року, відкладено на 17.03.2021 року.

05.02.2021 року представник ОСОБА_1 – ОСОБА_5 надала суду заяву, якою просила долучити до матеріалів справи копію відповіді КП «БТІ» ОМР від 10.02.2016 року за №467298.67.16.

У судове засідання призначене на 17.03.2021 року сторони не з`явилися, представником ОСОБА_1 – ОСОБА_5 та представником ОСОБА_2 – ОСОБА_6 на електронну адресу суду надані клопотання про відкладення, розгляд справи відкладено на 25.05.2021 року.

У судовому засіданні 25.05.2021 року були присутні представники ОСОБА_1 – ОСОБА_5 та ОСОБА_2 – ОСОБА_6 , надали пояснення щодо обставин справи, представники ОМР та Приморської райадміністрації ОМР у судове засідання не з`явилися, по справі оголошено перерву до 15.07.2021 року.

03.07.2021 року представник ОСОБА_1 – ОСОБА_5 надала суду заяву про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засідання 15.07.2021 року була присутня представник ОСОБА_1 – ОСОБА_5 , 12.07.2021 року представник ОСОБА_2 – ОСОБА_6 на електронну адресу суду надав заяву про відкладення.

Представники Приморської районної адміністрації ОМР та Одеської міської ради у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.

Розгляд справи відкладено на 07.10.2021 року.

У судове засідання призначене на 07.10.2021 року ОСОБА_1 не з`явилася, представник - ОСОБА_5 надала суду заяву, в якій просила позов ОСОБА_2 залишити без розгляду, також просила справу розглядати за її відсутністю.

Позивач за об`єднаним позовом ОСОБА_2 та її представник у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином. Заяв, клопотань щодо розгляду справи за їх відсутністю суду не надано.

Представники Приморської районної адміністрації ОМР та Одеської міської ради у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином. В матеріалах справи міститься заява представника позивача за первісним позовом – Приморської районної адміністрації ОМР щодо розгляду справи за відсутністю їх представника.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення є 08.10.2021 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

Вичерпний перелік підстав залишення заяви без розгляду наведений у ст.257 ЦПК України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 5 ст.223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Умовою для застосування ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином про час і місце судового розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Верховний суд (цивільна юрисдикція) постановою від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13 роз`яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, які суперечать завданню цивільного судочинства. Суд відповідно до ч.ч.3,4 цієї ж статті зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами учасником судового розгляду. Ця норма закону повинна дисциплінувати позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулювати його належно користуватися як своїми процесуальними правами, так і процесуальними обов`язками.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.5 ст.142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).

У контексті наведеного суд вбачає, що в розумінні ЦПК України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді судової справи.

Судом встановлено, що представник позивача за об`єднаним позовом не з`явилися у судові засідання: 15.07.2021 року та 07.10.2021 року, при цьому про розгляд справи був сповіщений належним чином та завчасно, доказів поважності причин неявки суду не надали.

Також в матеріалах справи містяться відомості щодо належного сповіщення позивачки за об`єднаним позовом та її представника про розгляд справи, а саме, в матеріалах справи міститься довідка про доставку представнику позивачки sms-повідомлення про виклик до суду на 07.10.2021року.

Неявка позивачки та/або представника позивача позбавили суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

Законодавче формулювання частини п`ятої статті 223 ЦПК України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19).

Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача, слід врахувати, що, звернувшись до суду з позовом у вересні 2016 року, позивачка та її представник не цікавляться станом розгляду справи, не з`являються у судові засідання, не надають докази причин поважності неявки, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час, а також враховується відсутність згоди сторони відповідача на розгляд такої справи по суті.

Окрім того, сторона позивача, будучи обізнаною про можливість розгляду справи без його участі відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності не подає, чим, на розсуд суду, умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості постановити рішення по суті заявлених вимог.

У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для належного повідомлення сторони представника позивача про розгляд справи.

При цьому поважність причин пропуску судових засідань, не має значення, що підтверджується правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), у якій зазначено, що правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. До таких висновків також дійшов ВС у постанові від 25.03.2020 року справа №521/10136/18.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність підстав для залишення даного позову без розгляду в зв`язку з повторною неявкою в судове засідання сторони позивача.

У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.10-13, 43, 49, 60, 62, 89, 95, 128, 131, 183, 210, 223, 247, 257, 268, 353-354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеська міська рада про усунення перешкод у здійсненні права користування майном, шляхом знесення самочинних споруд - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 08.10.2021 року.

Суддя Домусчі Л.В.